Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Види продукції | Україна | Причорноморський район | АР Крим | Миколаївська область | Одеська область | Херсонська область | |||||
усього | У % до України | усього | у % до України | усього | у % до України | усього | у % до України | усього | у % до України | ||
Борошно | 16,2 | 4,3 | 3,2 | 4,3 | 4,4 | ||||||
Хліб і хлібобулочні вироби | 14,5 | 5,2 | 2,0 | 4,3 | 3,0 | ||||||
Цукор-пісок | 7,6 | — | — | 3,8 | 3,8 | — | — | ||||
М'ясо (включаючи субпродукти І категорії) | 8,0 | 2,0 | 1,7 | 3,0 | 1,2 | ||||||
Продукція з незбираного молока | 13,6 | 5,1 | 4,4 | 2,8 | 1,1 | ||||||
Тваринне масло | 135,4 | 14,2 | 10,5 | 3,8 | 2,8 | 4,5 | 3,3 | 3,1 | 2,3 | 2,8 | 2,1 |
Олія | 971,6 | 117,5 | 12,1 | 6,4 | 0,6 | 7,1 | 0,7 | 77,4 | 8,0 | 26,6 | 2,7 |
Сири жирні (включаючи бринзу) | 67,3 | 8,6 | 12,8 | 0,2 | 0,3 | 2,7 | 4,0 | 1,9 | 2,8 | 3,8 | 5,6 |
Консерви (млн умовних банок) | 37,6 | 10,9 | 10,6 | 6,2 | 9,9 |
Обсяги інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) у 2000 р. в економіку України порівняно з 1990 р. зменшились більше ніж на 70 %, а в економіку Причорноморського району — на 80,2 %. Найбільше скорочення обсягу капітальних вкладень спостерігалось у Херсонській області — 89,2 % від рівня 1990 p., найменше в Одеській — 72 %. Важливим індикатором інвестиційної діяльності виступає обсяг капітальних вкладень на душу населення. Якщо в середньому по Україні обсяг капітальних вкладень на душу населення у 2000 р. становив 283,4 грн, то у Миколаївській області — 208,7, Одеській — 340,2, у Херсонській — лише 138,5, а в Криму — 226,7 грн. Найбільше скорочення капітальних вкладень спостерігалось в об'єкти виробничого призначення по всіх областях району, що пов'язано зі зменшенням обсягу виробництва і можливостями нарощування виробничих потужностей.
Будівельний комплекс району включає промисловість будівельних матеріалів і будівництво. У системі промисловості будівельних матеріалів провідним є виробництво збірних залізобетонних і бетонних конструкцій та деталей, цегли і черепиці. У районі видобувають і переробляють нерудні будівельні матеріали: облицювальний мармуровий вапняк і будівельний камінь у Криму і Одеській області, граніти з Миколаївської області. На Одеському лінолеумовому заводі виробляються лінолеум та лінкруст. Функціонують цементні заводи — Миколаївський, Бахчисарайський, Одеський. Різноманітне будівництво здійснюють численні будівельні та монтажні організації.
Економічна криза негативно вплинула на будівельний комплекс району. Будівельні та монтажні роботи у період 1990— 2000 рр. скоротились майже на 81,3 %. Відповідно зменшилось і введення основних фондів у цій галузі. Вирішення проблем будівельного комплексу лежить у площині поліпшення загальноекономічної ситуації в державі і регіоні.
Транспорт і зв'язок. Вигідне географічне положення, специфіка територіальної організації господарства, природні умови сприяли розвитку в районі морського, залізничного, автомобільного, річкового, трубопровідного та повітряного видів транспорту, які формують єдину транспортну систему і доповнюють один одного.
Найбільше значення не тільки на регіональному, а й на державному рівні має морський транспорт (Азово-Чорноморське і Дунайське пароплавства). На морському узбережжі і на Дунаї розташовано 12 основних торгових портів, з яких найбільші — Іллі-чівськ, Одеса, Керч, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл.
Найбільший обсяг пасажиропотоків припадає на порти Чорного моря — Севастополь, Ялту, Євпаторію, Одесу. У 1978 р. стала до ладу міжнародна морська залізнична поромна переправа Іллі-чівськ—Варна (Болгарія). Залізнична колія Арм'янськ—Джан-кой—Керч дає сполучення поромною переправою АР Крим з Північним Кавказом, діє поромна переправа з Одеси в Хайфу (Ізраїль). Введена в дію у 1999 р. поромна переправа Іллічівськ— Поті є найкоротшим шляхом між Україною та Грузією.
У структурі перевезення вантажів морським транспортом у 2000 р. найбільша частка припадає на Одеську область, далі йдуть Херсонська, Миколаївська та інші області.
Річковий транспорт. У перевезенні вантажів та пасажирів провідне місце належить Дніпровському басейну (1/2 водних шляхів). Найбільшими річковими портами є: Миколаївський, Херсонський, Ново-Каховський, Гола Пристань, Ізмаїльський, Бєлгород-Дністровський.
Важливе значення, особливо для міжнародних зв'язків, має судноплавство по Дунаю. Судноплавство здійснюється також по річках Південний Буг та Дністер.
Залізничний транспорт. Найбільшою є густота залізничних колій в Одесі (33 км/1000 км2). Експлуатаційна довжина залізничних магістралей загального користування становить 2921 км.
Основу залізничної мережі району становлять такі відрізки магістралей, як Одеса—Київ, Миколаїв—Знам'янка—Харків, Херсон—Дніпропетровськ, Севастополь—Сімферополь, Севастополь— Сімферополь—Київ, Одеса—Львів, Ізмаїл—Одеса—Миколаїв— Херсон—Джанкой—Керч — Причорноморська магістраль.
Автомобільний транспорт. Загальна довжина автомобільних шляхів по території Причорноморського економічного району становить 24,5 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 24,1 тис. км. Основні автомобільні шляхи державного та міжнародного значення: Миколаїв—Одеса—Кишинів, Миколаїв—Херсон—Сімферополь, Миколаїв—Кіровоград, Миколаїв—Кривий Ріг, Рені— Ростов-на-Дону, Одеса—Ізмаїл. У Криму діє єдина в країні міжміська тролейбусна лінія Сімферополь—Ялта.
Трубопровідний транспорт. За винятком газопроводів Глібівка— Сімферополь—Севастополь і Джанкой—Сімферополь, усі інші газопроводи району починаються за його межами. Через район проходить транзитний газопровід Шебелинка (Харківська обл.) — Дніпропетровськ — Одеса—Кишинів (Молдова) з відгалуджен-ням через Снігурівку до Одеси.
Газо- та нафтопроводи України з'єднані відповідно між собою і всі разом є частиною транс'європейської системи.
Зараз ведеться будівництво нафтопроводу з Уралу через Азербайджан до портів Грузії (у квітні 1999 р. здана дільниця нафтопроводу Баку—-Супса). Завершене будівництво нафтопроводу Одеса—Броди (Львівська обл.) та нафтотерміналу поблизу Одеси.
Через Причорноморський економічний район проходять частини таких транспортних коридорів: Балтійське море — Чорне море (Гданськ — порти Чорного моря); Євро-Азіатський. Іллічівськ (поромна переправа через Чорне море) — Грузія—Азербайджан (поромна переправа через Каспійське море) — Туркменія. У рамках Чорноморського Економічного Співробітництва створено транспортний коридор, який проходить через причорноморські країни. По території України він проходить через такі пункти: Рені—Ізмаїл—Одеса—Іллічівськ—Миколаїв—Херсон—Колосівка—Помош-на—Знам'янка—Дніпропетровськ—Ясинувата—Квашне; а також два Критські коридори: 1) Гельсінкі—Москва—Київ—Одеса—Кишинів—Бухарест—Александрополіс; 2) по річці Дунай.
Розвиток соціальної сфери району, як матеріально-побутових, так і соціально-культурних її галузей, має забезпечити відтворення головної продуктивної сили — людини; її інтелект, знання і творчий потенціал мають стати визначальним чинником розвитку українського суспільства. Це вимагає врахування світових тенденцій розвитку соціально-культурної сфери, модернізації системи освіти, охорони здоров'я, відродження української національної культури, підвищення добробуту населення, реформування системи пенсійного забезпечення, створення розвинутої мережі закладів соціальної інфраструктури.
Споживчий ринок Причорноморського економічного району забезпечує населення послугами торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування. У районі функціонує 16,3 тис. об'єктів роздрібної торгівлі, які займають торговельну площу 987 тис. м2,4,9 тис. підприємств громадського харчування (ресторанного господарства) на 250 тис. місць. Поступово зростають обсяги платних послуг, особливо в побутовій сфері. Загальний обсяг реалізації платних послуг у 2000 р. становив 2704,2 млн грн (табл. 4.56).
Система освіти представлена дошкільними, середніми, професійно-технічними та вищими навчальними закладами і налічує 2949 середніх навчальних закладів, 144 вищі навчальні заклади, у тому числі 98 закладів І—II рівнів акредитації та 46 — III—IV рівнів. За умов інтелектуалізації виробництва зростає значення освітнього рівня і кваліфікації працівників. Відповідно до перспектив розвитку ринку праці та завдань, пов'язаних з використанням новітніх науково-технічних досягнень, є необхідність удосконалення змісту та форм роботи навчальних закладів, механізму управління та фінансування, підтримки процесів інтеграції з науковою сферою.
Основною метою розвитку системи охорони здоров'я має стати розширення обсягів медичної допомоги населенню з урахуванням умов життя та стану здоров'я, доступності її надання для всіх верств населення, підтримка та модернізація матеріально-технічної бази галузі, поліпшення кадрового потенціалу, територіальної організації медичних закладів, удосконалення механізму державного фінансування медичного обслуговування.
Існує необхідність збереження та розширення рівня забезпеченості населення послугами галузі культури та мистецтва. Це стосується закладів мистецтва, бібліотечного обслуговування, культурного обслуговування села. Загалом у районі діє 24 театри, 48 музеїв, 2912 бібліотек та 2631 заклад клубного типу.
Таблиця 4.56
Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 504 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!