Трудові ресурси Придніпровського економічного району та їх використання у 2000 р

У районі високими темпами зростає чисельність працездатно­
го населення в працездатному віці, що не зайняте трудовою діяль­
ністю На початок 2001 р. їх чисельність зросла до 721,9 тис. чол.,
що становить 17,4 % трудових ресурсів. Разом з тим зростає також
демографічне навантаження на населення працездатного віку.
Так, на 1000 осіб працездатного віку припадало 713 осіб, які не
досягли або вийшли з цієї категорії, в тому числі дітей — 312 і
404 особи старше працездатного віку. _

Починаючи з 1992 р., у Придніпров'ї зростає чисельність без­
робітних. Так, на кінець 2000 р. кількість зареєстрованих безробіт­
них становила 161 тис. чоловік. Рівень безробіття становить по
Придніпров'ю 4,2 % (по Україні — 4,3 %), але темпи його зрос­
тання вищі, ніж у середньому по країні. В районі досить високий
рівень (як і в Україні в цілому) навантаження на одне вільне ро­
боче місце (вакансію)—19 осіб. „..

Розселення. У Придніпровському економічному районі кіль­
кість адміністративно-територіальних одиниць становить: 63
сільські райони, 47 міст (з них 22 обласного і 25 районного під­
порядкування), 98 селищ міського типу, 3385 сільських населе­
них пунктів. Район належить до великоміського типу з високою
чисельністю міських агломерацій. Основна частина населення
району проживає в містах — 5,3 млн чол. Значним зосереджен­
ням міського населення характеризуються індустріально розви­
нуті області: Дніпропетровська - 3,1 млн чолЛ84 % наявного
населення) і Запорізька — 1,5 млн чол. (77 %). За період 1991—
2000 рр зменшилась середня людність міст. У сільському розсе­
ленні району знизилась густота населення і людність сільських
населених пунктів. Зменшується відплив сільського населення у
міста за деякого пожвавлення переселення міських жителів у
сільську місцевість..

Система міського розселення має специфічні особливості по областях Придніпров'я. У Дніпропетровській області зосередже­на найбільша в районі кількість міських агломерацій, зокрема, Дніпропетровська, Криворізька, Нікопольська і Павлоградська. У Запорізькій області основними урбанізованими вузлами є міста Запоріжжя, Бердянськ і Мелітополь, в Кіровоградській області — Кіровоград, Олександрія, Світловодськ.

Науково-технічний потенціал. У Придніпровському еконо­мічному районі створена система наукових організацій, яка включає академічну, вузівську, галузеву та заводську науку і охоплює переважну більшість галузей господарського комплек­су. До складу цієї системи (на початок 2000 р.) входило 162 орга-

нізації, які виконують наукові і науково-технічні роботи, де зай­нято 24,9 тис. працівників основної діяльності та наукові колек­тиви 84 вищих навчальних закладів І—II рівнів акредитації і 38 — III—IV рівнів акредитації.

На базі науково-технічного потенціалу Придніпров'я розроб­ляються комплексні проблеми, які стосуються питань викорис­тання мінеральних ресурсів на основі їх глибокої переробки, ме­талургійного і машинобудівного виробництва, переробки вторин­ної сировини і побутових відходів, охорони здоров'я та оздоров­лення біосфери та гідросфери.

Виробничий потенціал. За період 1991—2000 pp. у Придніп­ров'ї відмічається тенденція зменшення обсягів введення основних фондів, що негативно вплинуло на їх відтворення. В той же час вна­слідок фізичного і морального зносу фондів зменшились можливос­ті їх використання. Ступінь зносу основних фондів досить високий і становить у районі 46,1 %, у тому числі в Дніпропетровській облас­ті — 49,6 %, Запорізькій — 43,7 і Кіровоградській — 48,8 %.

Повна вартість основних фондів Придніпров'я у 2000 р. ста­новила 144,6 млрд грн, частка району в усіх основних фондах України становить 17,5%; промисловості — 24,2%; сільського господарства, мисливства та лісового господарства — 11,8; будів­ництва — 15,2; оптової і роздрібної торгівлі — 13,8; готелів та ресторанів — 22,8; транспорту і зв'язку — 12,6; фінансової діяль­ності — 8,3; операцій з нерухомим майном — 15,4; освіти — 16,3 і охорони здоров'я — 15,5 %.

У галузевій структурі вартості основних фондів району про­мисловість становить 34,4 %, сільське, лісове господарство і мис­ливство — 11,7; транспорт і зв'язок — 13,7; операції з нерухомим майном — 12,8 %. У той же час на освіту припадає лише 5,5 % і охорону здоров'я — 2,6 %.