Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Вугілля в Україні є єдиним паливним ресурсом, запаси якого дозволяють забезпечувати до 90 % власні потреби національної економіки. Проте на даний час питома вага вугілля в паливно-енергетичному балансі країни становить 23,9 %, що говорить про наявність великої диспропорції в забезпеченості запасами даного виду власного енергоресурсу і обсягами його споживання.
Вугільна промисловість значною мірою забезпечує власними енергоресурсами вугільну електроенергетику, технологічною сировиною — металургійний комплекс країни, стабільне функціонування об'єктів інших споживачів. Проте обсяги видобутку вугілля в Україні, починаючи з 1989 p., щорічно знижувались і до 1996 р. порівняно з 1990 р. зменшились більш ніж у 2 рази (зі 164,8 млн т до 71,3 млн т). З 1997 р. обсяги видобутку дещо збільшились і в 1999—2000 pp. стабілізувались на рівні 80 млн т.
Враховуючи вирішальну роль вугілля в забезпеченні розвитку таких базових галузей, як енергетика, металургійний комплекс, необхідно максимально використовувати потенціал вугільної промисловості.
За даними Державного балансу запасів вугілля за станом на 1 січня 2001 р. загальні ресурси вугілля становлять 117,6 млрд т, у тому числі балансові запаси — 56,8 млрд т (табл. 3.7), що становить близько 4 % світових запасів усього типового вугілля, а в Європі Україна посідає третє місце після Німеччини та Великобританії (без урахування запасів Росії).
Балансові запаси вугілля з категорій А + В + Сі становлять 45,5 млрд т, з категорії Сг — 11,3 млрд т, забалансові запаси оцінюються в 17,4 млрд т, що свідчить про досить високу розвіданість запасів вугілля в Україні.
Разом з тим ступінь освоєння запасів свідчить про неможливість у найближчій перспективі збільшення видобутку у великих масштабах. Із загального обсягу балансових запасів 80,1 % належать до категорії А + В + Сі і тільки 19,9 %—до перспективних категорії С2.
Таблиця 3.7
ЗАПАСИ ВУГІЛЛЯ ТА ЇХ РОЗТАШУВАННЯ ПО ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (станом на 01.01.2001 р.)
Вугільний басейн | Запаси всього | У тому числі за Державним балансом: | ||||||||||
усього | балансові запаси | забала заш | ||||||||||
усього | у тому числі | нсові їси | ||||||||||
А + В + Сі | Сг | |||||||||||
млрдт | % | млрдт | % | млрдт | % | млрдт | % | млрдт | % | млрдт | % | |
Донецький | 101,5 | 86,3 | 69,5 | 93,7 | 52,8 | 93,0 | 42,0 | 92,3 | 10,8 | 95,6 | 16,7 | 96,0 |
у тому числі вугілля: | ||||||||||||
енергетичне | 76,6 | 65,1 | 47,9 | 64,6 | 36,1 | 63,6 | 29,2 | 64,2 | 6,9 | 61,1 | 11,8 | 67,8 |
коксівне | 24,9 | 21,2 | 21,6 | 29,1 | 16,7 | 29,4 | 12,8 | 28,1 | 3,9 | 34,5 | 4,9 | 28,2 |
ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ | 3,0 | 2,6 | 1,9 | 2,6 | 1,5 | 2,6 | 1,2 | 2,6 | 0,3 | 2,6 | 0,4 | 2,3 |
Дніпровський | 4,2 | 3,6 | 2,4 | 3,2 | 2,2 | 3,9 | 1,9 | 4,2 | 0,3 | 2,6 | 0,2 | 1,1 |
Усього по Україні | 117,6 | 100,0 | 74,2 | 100,0 | 56,8 | 100,0 | 45,5 | 100,0 | п,з | 100,0 | 17,4 | 100,0 |
у тому числі вугілля: | ||||||||||||
енергетичне | 90,9 | 51,5 | 39,2 | 32,0 | 7,2 | 12,3 | ||||||
коксівне | 26,7 | 22,7 | 17,6 | 13,5 | 4,1 | 5,1 |
Рис. 3.3. Паливна промисловість
За питомою вагою балансових запасів Донецький басейн має найбільші перспективи розвитку: Донбас — 93,0% (52,8 млрд т), Львівсько-Волинський басейн — 2,6% (1,5 млрд т) і Дніпровський — 3,9% (2,2 млрд т) (рис. 3.3).
Промислові запаси категорій А + В + Сі власне становлять 92,3 % (42,0 млрд т), 2,6% (1,2 млрд т) і 4,2 % (1,9 млрд т). Якщо подивитись на динаміку приросту цих запасів, то вона в Донбасі негативна, тобто ці запаси в 2000 р. порівняно з 1990 р. зменшились на 7,9 млрд т, або на 15,8 %. Така сама негативна динаміка спостерігається для запасів, котрі розроблюються і підготовлені до освоєння, — вони за той самий період зменшились з 25,5 млрд т до 21,1 млрд т, або на 17,3 %. Причому питома вага останніх також зменшилась з 51,1 % до 50,3 %, що свідчить про неефективне їх використання, тобто про недостатні темпи введення нових потужностей в експлуатацію.
Запаси коксівного вугілля переважно знаходяться в Донбасі (95 %), і тільки незначна його частина (5 %) знаходиться у Львів-сько-Волинському басейні, але на коксування направляється з 1995 р. тільки донецьке коксівне вугілля.
Тому підтримувати видобуток на досягнутому рівні або дещо збільшити його можливо за рахунок будівництва нових підприємств і реконструкції діючих з прирізкою резервних ділянок шахтних полів, запаси яких становлять 1,4 млрд т. Крім того, необхідно збільшити обсяги пошукових і геолого-розвідувальних робіт з метою нарощування як перспективних (категорія С2), так і промислових (категорії А + В + Сі) запасів вугілля.
Реальною ресурсною базою для розвитку вугільної промисловості сьогодні є підготовлені запаси на ділянках для будівництва нових вугільних підприємств — 67 ділянок із запасами 9,7 млрд т і на ділянках для реконструкції і продовження термінів служби діючих підприємств — 66 ділянок із запасами 2,7 млрд т. Головна проблема полягає у своєчасному і раціональному залученні запасів вугілля в експлуатацію з метою підтримки і збільшення виробничих потужностей галузі.
Гірничо-геологічні умови розробки вугільних родовищ у Донбасі найбільш складні (табл. 3.8): найменша потужність розроблюваних пластів (у середньому 1,06 м), найбільша глибина розробки (1297 м), пласти в більшості (80 %) високого ступеня газоносності і до 40 % — небезпечні через раптові викидах вугілля і газу. З 200 шахт на глибинах понад 600 м працюють 105, у тому числі 6 шахт працюють на глибині понад 1200 м, де температура повітря у вибоях досягає 34,0 °С. Теплові умови розробки
вугілля на глибині понад 500 м (60 % шахт) перевищують санітарні норми (+ 25—26 °С). Особливо складні гірничо-геологічні умови розробки крутих пластів на шахтах Центрального Донбасу, де добувається в основному коксівне вугілля. Гірські роботи на глибоких горизонтах ведуться більш ніж на 80 % шахт, стільки ж шахт розробляють пласти, небезпечні через раптові викиди вугілля і газу; питома вага очисних вибоїв з температурою, що перевищує гранично припустиму, досягає 30 %.
Потужність пластів не перевищує 1 м, питома вага видобутку із пластів, що вміщають нестійкі породи, становить близько 60 %. Серед технічних засобів видобутку вугілля на цих шахтах переважають відбійні молотки, а комплексна механізація, яка використовується в незначних кількостях, характеризується використанням у великій мірі ручної праці і не забезпечує високих навантажень на очисний забій.
Умови розробки вугільних пластів Львівсько-Волинського і Дніпровського басейнів більш сприятливі. Максимальна глибина розробки пластів Львівсько-Волинського басейну становить 550 м, потужність розроблюваних пластів коливається від 1 м до 1,5 м, небезпека раптових викидів вугілля і газу майже відсутня. Однак зольність видобутого вугілля (46,4 %) значно перевищує аналогічний показник у Донбасі (36,2 %) і запаси вугілля досить обмежені (3,0 % загальних запасів).
У Дніпровському басейні зосереджені запаси бурого вугілля, що на відміну від кам'яного мають більш низьку теплотворну здатність та транспортабельність і використовуються головним чином для виробництва буровугільних брикетів, які споживаються населенням на комунально-побутові потреби. Розробка буровугільних родовищ ведеться підземним і відкритим способами.
На частку відкритих розробок на даний час припадає 91 % (з видобутку). Глибина залягання пластів невелика — максимальна 91 м, середня — 75 м. Зольність видобувного вугілля нижче, ніж у Донецькому і Львівсько-Волинському вугільному басейнах — 21,4 %, однак запаси вугілля також невеликі (4,2 % загальних запасів).
Відмінність в умовах розробки вугільних пластів у басейнах обумовлює різні економічні показники видобутку вугілля. Так, собівартість 1 т готової вугільної продукції найвища в Донецькому басейні — 114,21 грн, у той час як у Львівсько-Волинському і Дніпровському вона значно нижче (відповідно 94,37 грн і 95,89 грн).
Таблиця 3.8
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ у 1990—2000 pp.
Показник | Одиниця виміру | Усього по Україні | У тому числі по басейнах | ||||||
Донецький | Львівско-Волинський | Дніпровський | |||||||
Промислові запаси вугілля категорій А + В + Сі (на кінець року) | млрдт | 47,2 | 45,5 | 49,9 | 42,0 | 1,0 | 1,2 | 1,9 | 1,9 |
Розроблювані і підготовлені до освоєння запаси | млрдт | 24,0 | 22,9 | 25,5 | 21,1 | 0,6 | 0,7 | 0,9 | 0,8 |
Середня потужність розроблюваних пластів | м | 1,18 | 1,06 | 1,24 | 3,27 | ||||
Максимальна глибина розробки | м | ||||||||
Середня глибина розробки | м | ||||||||
Кількість шахт | шт. | ||||||||
Кількість розрізів | шт. | — | — | — | — | ||||
Видобуток вугілля | млнт | 164,8 | 80,3 | 145,1 | 75,3 | 10,5 | 3,9 | 9,2 | ІД |
у тому числі: енергетичного | млнт | 97,0 | 41,8 | 82,4 | 36,8 | 5,4 | 3,9 | 9,2 | ІД |
коксівного | млнт | 67,8 | 38,5 | 62,7 | 38,5 | 5,1 | — | — | — |
Зольність видобувного вугілля | % | 29,3 | 36,5 | 29,0 | 36,2 | 30,9 | 46,4 | 19,8 | 21,4 |
Середньорічна чисельність ПВП | тис. чол. | 620,7 | 440,9 | 518,7 | 414,2 | 27,4 | 18,2 | 11,6 | 8,5 |
Незважаючи на значну забезпеченість запасами вугілля, потреба у вугіллі галузей народного господарства за рахунок власного видобутку задовольняється не повністю. Так, за даними балансу формування і розподіл вугілля, у 2000 р. в Україні всього спожито вугілля 68,6 млн т (табл. 3.9).
Таблиця 3.9
Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 755 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!