Банківська система як основа розвитку ринку фінансових послуг

З урахуванням національної специфіки на вітчизняному фінансовому ринку, поки що, домінуюче значення займають банківські установи, тому відповідно переважна більшість фінансових послуг надається банками. При цьому банківська система розвиває не тільки традиційні банківські послуги (касове, клірингове обслуговування, кредитування та залучення депозитів тощо), але й сприяє розвитку таких послуг як банківський (фінансовий) лізинг, довірчі операції з цінними паперами, андерайтингові та інші послуги.

Інституціональне становлення банківської системи, безумовно, впливає на формування розвинутого ринкового середовища, адже система акумулювання, нагромадження і перерозподіл фінансових потоків вимагає професіональної спеціалізації для задоволення попиту учасників ринку.

Стимулююче призначення банків полягає, насамперед, у сприянні рухові фінансових активів від власників-постачальників вільних ресурсів до їх споживачів. Банки реалізують посередницьку функцію через надання різних послуг своїм клієнтам, виконуючи при цьому відповідні укладені угоди.

Особливе значення на ринку фінансових послуг має банківська система у країнах з трансформаційною економікою, адже майже всі країни Центрально-Східної Європи, а отже, й колишні радянські республіки пішли шляхом створення банківсько-орієнтованої моделі структурної організації фінансової системи, за основу якої взято німецьку модель універсального фінансування комерційними банками. Цьому процесу сприяло, по-перше, те, що банки існували як робочі інститути за часів командно-адміністративної економіки, а ринок цінних паперів та небанківські фінансові інститути необхідно створювати заново. По-друге, бажання країн швидше адаптувати власне банківське законодавство до директив Європейського Союзу щодо ринку банківських і фінансових послуг із метою подальшої інтеграції в Європейський Союз.

Сучасний комерційний банк може надавати до 300 різних фінансових послуг. Банківське посередництво диференціюється у наданні традиційних і нетрадиційних фінансових послуг. Перші з них пов’язані з формуванням і розміщенням банківських ресурсів, а також здійсненням взаєморозрахунків між клієнтами. Потреба ж у других виникає за необхідності диверсифікувати ринкові позиції у суміжних сферах бізнесу, де присутні небанківські установи-партнери. Нетрадиційні форми обслуговування клієнтів пропонуються і з огляду на посилення конкурентного тиску на тому чи іншому сегменті ринку.

У групі традиційних банківських послуг домінуючим залишається кредитування клієнтів як таке, що надається одним банком за рахунок його власних коштів і депозитних надходжень, так і синдиковане та (або) паралельне за участю кількох кредиторів. Кредитування є найприбутковішим видом банківського бізнесу. Привабливими є також надання позик за міжнародними кредитними лініями, кредитування за овердрафтом, гарантійна підтримка різного роду, обслуговування власників різних чеків і карток. Депозитні та депозитарні послуги орієнтовано, відповідно, на зберігання грошей і цінних паперів. Розрахунково-касовий сервіс передбачає відкриття рахунків і проведення за ними платежів, інкасацію і видачу готівки. Реалізація необхідних валютних трансакцій вимагається клієнтами у ході купівлі-продажу валюти на міжбанківському ринку, а також при розрахунках під зовнішньоекономічні контракти.

Нетрадиційні послуги є своєрідним свідченням зрілості банківського менеджменту й активності фінансової поведінки на ринку. За відповідних умов викликають інтерес інвестиційні операції з цінними паперами, брокерська і дилерська купівля-продаж цінних паперів, андерайтингове обслуговування при розміщенні нових емісій на первинних ринках, виконання корпоративних домовленостей щодо концентрації та деконцентрації капіталу. Набувають розвитку трастові пропозиції щодо управління активами клієнтів, факторинг, форфейтинг, участь у фінансуванні лізингових угод, операції з дорогоцінними металами.

З середини 90-х років банки беруть участь у реалізації приватизаційних схем. Практикується різноманітний фінансовий консалтинг – типовий та індивідуальний на замовлення. В окремих випадках можливим є спеціальне VIP-обслуговування клієнтів, яке здійснюється в інтересах інсайдерів та афілійованих осіб.

Для сучасного розвитку банківського сектора характерним є те, що банки приваблюють клієнтів пакетом пропонованих послуг і конкурентними цінами на них, у результаті чого відмінність між традиційними і нетрадиційними послугами поступово зникає, а останні стають масовими і звичними.

Нерідко користування однією банківською послугою спонукає до необхідності споживання додаткових сервісних пропозицій. Банківський продукт, набуваючи форми товару, не ізолюється в ринковому середовищі, а тому банки зацікавлені у можливості надавати повноцінний комплекс послуг для задоволення попиту клієнтів, а іноді й випереджати і формувати цей попит, що вимагає додаткової активності на ринку. Більш того, саме завдяки розширенню обсягів та видів фінансових послуг банки отримують конкурентні переваги в умовах посилення ринкової боротьби.

Банківські посередницькі послуги на ринку цінних паперів мають широкий спектр: це депозитарні послуги банку як зберігача фондових активів, купівля-продаж цінних паперів у власних інтересах і на замовлення, кліринговий облік руху цінних паперів, діяльність як первинних дилерів в організації розміщення паперів, портфельні та трастові варіанти інвестування коштів у цінні папери інших емітентів, підтримання необхідного рівня ліквідності окремих цінних паперів на біржових і позабіржових майданчиках тощо.