Судочинство в Україні, види

Судочинство — встановлений законом або звичаєм порядок і форма вчинення судових дій у межах завдань судів у здійсненні правосуддя. Цей порядок, як правило, регулює порядок розгляду справ у суді, порядок знаходження істини по справі, розрахунок судових витрат та інших можливих сплат тощо.

Іншими словами, судочинство — це виключна, професійна діяльність судів по відправленню правосуддя.

Судочинство в Україні здійснюється у наступних формах:

1. конституційне судочинство;

2. кримінальне судочинство;

3. цивільне судочинство;

4. господарське судочинство;

5. адміністративне судочинство.

Криміна́льне судочи́нство — врегульована кримінально-процесуальними нормами діяльність суду з відправлення правосуддяу кримінальних справах.

Кримінальне судочинство є основною і завершальною стадією кримінального процесу. Кримінальне судочинство здійснюється загальними судами

Адміністрати́вне судочи́нство — діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Змістом адміністративного судочинства є відправлення правосуддя в адміністративних справах шляхом розв'язання публічно-правових спорів.

Цивільне судочинство — це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав та обов'язків і цивільних процесуальних дій, якими вони реалізуються їх суб'єктами — судом і учасниками процесу.

Завданням цивільного судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави шляхом всебічного розгляду та вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством (ст. 2 ЦПК)

Госпо́дарський процес — установлений нормами господарського процесуального права порядок досудового врегулювання та судового розгляду господарських спорів. Основне завдання господарського процесу — примирення сторін, а у разі неможливості його досягнення — швидке вирішення спору

Конституційне судочинство – це врегульований нормами конституційного права порядок розгляду конституційних спорів. Природа конституційного судочинства особлива, поскільки в конституційно-правових відносинах особливі суб’єкти.