Методи теорії держави і права та їх методологічне значення

Методологія і методи теорії держави і права – поняття, які мають безперечне значення для дослідження даної дисципліни.

Методи теорії держави і права — це сукупність засобів і способів за допомогою яких здійснюється процес пізнання загальних і основних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права.

Методологія - вчення про методи. Методологія - система певних теоретичних принципів, логічних прийомів, конкретних засобів дослідження предмета науки. Теоретичні принципи — історизм, єдність логічного та історичного. Логічні прийоми — дедуктивний та індуктивний умовивід, аналіз і синтез, порівняння, узагальнення. Конкретні засоби дослідження — інструменти пізнання, що застосовуються для встановлення знання про досліджуваний предмет.

Залежно від сфери поширення й охоплення досліджуваних явищ, їх характеру і специфіки усі методи поділяються на декілька груп, а саме: загальні, окремі (конкретні) і спеціальні.

Спеціальні методи — методи, що грунтуються на досягненнях суспільних і технічних наук: математичний; кібернетичний; психологічний та ін.

Усі розглянуті методи дослідження держави і права тісно пов’язані між собою і застосовуються у поєднанні один з одним.

4. Загальнотеоретична юридична наука в Україні.

Право і держава є об'єктом вивчення різних суспільних наук: економіки, філософії, соціології, психології, історії, політології, державознавства і правознавства та ін. Теорія держави і права є елементом складної системи знань про суспільство. Теорія держави і права займає провідне місце в системі юридичних наук і виконує комунікативну функцію в процесі взаємодії юридичних і інших суспільних наук.

Існують різні підходи до розгляду системи юридичних наук. ВАК України затвердив таку систему: 1) теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень; 2) конституційне право; 3) цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право; 4) господарське право; господарський процес; 5) трудове право; право соціального забезпечення;

6) земельне право; аграрне право;екологічне право; природоресурсне право; 7) теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право;

8) кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право;

9) кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза;

10) судоустрій; прокуратура та адвокатура; 11) міжнародне право; 12) філософія права. (3….)

Із цього переліку видно, що до нього включені не всі існуючі сьогодні юридичні науки.

Традиційно система юридичних наук включає в себе:

1. Загальнотеоретичні і історичні юридичні науки. Сюди входить: теорія держави і права; історія держави і права; історія вчень про державу і право.

2. Галузеві юридичні науки: конституційне право, цивільне право і процес; адміністративне право і процес; кримінальне право і процес та інші галузеві юридичні науки, як традиційні так і комплексні.

3. Юридичні науки, що вивчають структуру, порядок утворення, організацію і функціонування деяких державних органів і органів місцевого самоврядування, наприклад, правосуддя; прокурорського нагляд; правоохоронних органів; органів державного будівництва і місцевого самоврядування та ін.

4. Юридичні науки, що вивчають державне право зарубіжжя та міжнародне право.

5. Спеціальні (прикладні) юридичні науки, наприклад, судова психіатрія, судова медицина, кримінологія, криміналістика та ін.

Отже, звищенаведеного чітко зрозуміло, що теорія держави і права в системі юридичних наук займає провідне місце, є методологічною юридичною наукою, містить загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування державно-правових явищ в Україні.