Вокальна творчість

Пісні Малера були творчою лабораторією, де готувався образно-інтонаційний ряд його симфоній. В них органічно поєдналися традиції класичної та романтичної музики. У виборі текстів пісень переважну роль має романтична поезія а також тексти німецьких народних пісень та балад зі збірки “Чарівний ріг хлопчика”. На власні вірші композитор написав цикл “Пісні мандрівного підмайстра” (1884). Створюючи цей вокальний цикл, композитор спирався на традиції Шуберта. Образний зміст пісень – це мрійливі мандри парубка-жебрака на тлі картин природи та драма нерозділеного кохання.

Кожна з вокальних мініатюр – це один акт цієї драми:

1. “Коли грають весілля моєї милої” – гірка скарга.

2. “Йшов я вранці серед поля” – юнацьке милування красою природи.

3. “Кинджал, як полум’я, жагучий” – гіркий вибух болю.

4. “Блакитні очі” – сумне розставання з минулим та емоційне просвітлення.

Тональний план пісень:

1. d – B – g

2. D – H – Fis

3. d – b

4. e – C – F

Особливості музичної мови – це поєднання ліричного наспіву з речитативними фразами; використання ритмоінтонацій інструментального типу (у 3-ій пісні – драматичне скерцо, у 4-ій – траурний марш). Малер не використовує куплетних форм. У 1-ій пісні – тричастинна репризна форма з варіантними змінами, в інших – драматургія образних зіткнень.

Велику роль в розкритті образів грає оркестр. Новаторство Малера – у симфонізації пісенного жанру. Оркестрова партія дуже насичена, оркестр неодноразово виступає на перший план. Новаторським є також використання своїх віршів, написаних в народному стилі.