Оцінка фінансового стану підприємства

Положення підприємства харчування на ринку в першу чергу залежить від його фінансової стійкості. Підприємство аналізує свій фінансовий стан для формування стратегії і тактики. Аналіз необхідний для рішення питання про те, з якими підприємствами варто вступати в ділові контакти. Його проводять банки для вирішення питання про кредитування, фондові біржі – при включенні підприємства в список фірм, чиї цінні папери можуть циркулювати на біржі, страхові компанії вивчають фінансове положення підприємства при рішенні питань про страхування.

Фінансовий стан – це характеристика фінансових ресурсів і фінансових взаємин підприємств ресторанного господарства. Оцінка фінансового стану підприємства ресторанного господарства здійснюється на основі аналізу комплексу взаємозалежних показників і факторів. До показників відносяться:

- величина власних і позикових коштів;

- розміщення їх у якості основних і оборотних;

- ліквідність, платоспроможність;

- оборотність оборотних коштів і їх складових елементів.

Джерелом аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс. Під ліквідністю розуміється здатність підприємства виконувати свої зобов'язання по заборгованості в момент настання терміну платежу. Поточні активи мають неоднакову можливість обертатися в гроші, іншими словами, мають різний ступінь ліквідності.

Вони поділяються на: абсолютно ліквідні – кошти в касі, шляху, на рахунках; середньоліквідні – дебіторська заборгованість, товарні запаси; слабколіквідні – малоцінні предмети і т.д.

Оборотні кошти на підприємствах ресторанного господарства планомірно проходять стадію виробництва і стадію обігу. При цьому гроші перетворюються в сировину, сировина – у готову продукцію, готова продукція знову в гроші і т.д. Роблячи свій кругообіг, оборотні кошти в кожен визначений момент знаходяться частково у виді сировини, частково у виді готової продукції, частково у виді грошей. Такий кругообіг відбувається з визначеною швидкістю. Швидкість, з якою оборотні кошти роблять свій кругообіг у підприємстві, називається оборотністю оборотних коштів. Кругообіг починається з моменту оплати підприємством ресторанного господарства сировини, напівфабрикатів, матеріалів і інших елементів виробництва і закінчується надходженням виручки за реалізовану продукцію.

Оборотність оборотних коштів у ресторанному господарстві характеризується декількома показниками. Вона може бути виражена числом оборотів, зроблених оборотними коштами за визначений період. Оборотність оборотних коштів розраховується шляхом ділення товарообороту на середню суму коштів.

О_ок = Т: S_ок,

де О_ок – оборотність оборотних коштів;

S_ок – середня сума оборотних коштів;

Т – товарооборот.

Середня сума оборотних коштів визначається за середньою хронологічною, виходячи з суми оборотних коштів на певну дату на протязі вивчаємого періоду.

Приклад 1. Товарооборот кафе за ІІІ квартал склав 285 тис.грн. Сума оборотних коштів згідно бухгалтерському балансу щодо собівартості склала тис.грн.: на 01.07. - 28; на 01.08. – 32; на 01.09. - 29,8; на 01.10 – 31,4. Визначити оборотність оборотних коштів в числі оборотів. Розрахуємо середню суму оборотних коштів:

Sок = 28:2 + 32 + 29,8 + 31,4:2 = 91,5: 3 = 30,5 тис.грн.

4-1

Тоді кількість оборотів, які зроблять оборотні кошти за квартал, становитиме:

285: 30,5 = 9,34

Швидкість оборотності оборотних коштів може бути виражена в днях. Оборотність у днях характеризує тривалість одного обороту оборотних коштів підприємств ресторанного господарства. Показник швидкості обертання в днях визначається шляхом ділення середньої суми оборотних коштів на одноденний товарооборот:

О_(дн) = З × Д: Т,

де О_(дн) - оборотність оборотних коштів, дні;

З – середній запас оборотних коштів по собівартості (30,5 тис.грн);

Т – товарооборот (285 тис.грн.).

Оборотність оборотних коштів за ІІІ квартал складає:

30,5 × 90: 285 = 9,6 дні.

Це означає, що через 9,6 дні оборотні кошти змінюють форму. Сировина, готова продукція стає коштами, кошти перетворюються у сировину, готову продукцію.

Після установлення величини оборотних коштів установлюється відповідність їхньому нормативу.

A. Планування фінансів у підприємствах харчування

Метою фінансового планування є насамперед визначення джерел одержання і розміру доходів від господарської діяльності підприємства та інших джерел надходження, спрямованих на підвищення рівня добробуту власників підприємства.

Задачами фінансового планування є:

- забезпечення необхідними ресурсами виробничої, інвестиційної й фінансової діяльності;

- виявлення шляхів ефективного виявлення капіталу, оцінки ступеня його раціонального використання;

- виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок економії використання коштів;

- встановлення раціональних фінансових відносин з бюджетом, банками,

контрагентами;

- дотримання інтересів акціонерів і інших інвесторів;

- контроль за фінансовим станом, платоспроможністю підприємства.

Планування фінансів відбувається через надходження фінансових ресурсів за рахунок різних джерел, а також через регулювання складу і структури утворених фондів коштів.

Об'єктом фінансового планування є фінансові ресурси. Вони направляються на фінансування короткострокових вкладень і витрат довгострокового характеру. До фінансових ресурсів відноситься не тільки прибуток, але й амортизаційні відрахування. Це обумовлено тим, що амортизація, що накопичується, знаходиться в обороті доти, поки функціонує й експлуатується в первісному виді об'єкт її нарахування. За режимом використання до фінансових ресурсів прирівнюються довгострокові позички

банків, а також короткострокові позички, отримані на поповнення оборотних коштів.

Поточне фінансове планування включає річний баланс доходів і витрат, кошторис створення і витрат грошових фондів: фонду споживання, фонду нагромадження, фонду розвитку соціальної сфери, резервних і інших фондів.

При складанні фінансового плану необхідно зробити економічні розрахунки наступних показників:

- потреби у власних оборотних коштах;

- прибутку (доходи) у розрізі галузей діяльності;

- плану розподілу прибутку;

- кошторису витрати фонду нагромадження і споживання;

- приросту стійких пасивів;

- джерел фінансування капітальних вкладень.

У фінансовому плані передбачається сума прибутку від усіх видів діяльності. Визначивши прибуток, складають план розподілу прибутку за напрямками витрат. У цьому плані визначається оподатковуваний прибуток; сума податку на прибуток; прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, у т.р. формовані за рахунок її фонди.

До фінансового плану додається розрахунок нормативу власних оборотних коштів. До нормованих оборотних коштів відносяться: запаси сировини і товарів, кошти та інші товарно – матеріальні цінності.

Норматив запасу сировини і товарів визначається множенням середньої норми запасу в днях на середньоденний оборот по сировині і товарам у плановому періоді. При цьому середньоденний оборот розраховується за цінами придбання. Середня норма запасу обчислюється, виходячи з норм, установлених для окремих товарних груп.

Приклад 2. Товарооборот у І кварталі склав 287 тис.грн., питома вага

собівартості сировини і товарів 78%. Норматив запасів сировини

і товарів 8 днів.

Визначити потребу кафе у оборотних коштах.

Розрахуємо товарооборот по собівартості:

287 × 78%: 100 = 223,9 тис.грн.

Одноденний товарооборот по собівартості складатиме:

223,9: 90 = 2,49 тис.грн.

Тоді норматив оборотних коштів по сировині і товару складає:

2,49 × 8 = 19,92 тис.грн.

Нормування коштів здійснюється з коштів, що знаходяться в касах підприємств ресторанного господарства й у дорозі. Ліміт готівки, тобто їхня гранична сума, що може залишатися безпосередньо в касах підприємств ресторанного господарства, визначається установами банків для кожного підприємства. Ліміт готівки, необхідний для здійснення невідкладних господарських витрат і забезпечення розміну грошей на початок дня. Норма коштів у днях розраховується шляхом ділення встановленої банком суми ліміту грошей у касі на одноденний плановий товарооборот кварталу.

Приклад 3. Ліміт готівки в касі бара складає 240грн., одноденний обіг –

0,9 тис.грн. Визначити норму коштів у касі.

Розрахуємо норму коштів у касі:

0,24 тис.грн.: 0,9 тис.грн. = 0,3 дн.

Норма коштів у дорозі залежить від часу, необхідного для збору, перерахування і здачі грошової виручки, а також зарахування її на рахунки банків.

У прикладі загальна сума коштів (у днях) визначається підсумовуванням норм запасів коштів у касі й у дорозі (норма дорівнює 1,3 дні). Норматив оборотних коштів, вкладених у запаси коштів, розраховується шляхом множення загальної норми коштів у днях на одноденний плановий товарооборот (товарооборот береться у цінах реалізації). Товарооборот складає 287 тис.грн. Отже, сума нормативу коштів: 287 тис.грн. х 1,3 (дн): 90 = 4,15 тис.грн.

Інші активи складаються з:

- тари (порожньої і під товаром);

- малоцінних предметів;

- палива;

- витрати майбутніх періодів.

Нормування цих засобів, у цілому, здійснюється в сумі, необхідній для нормальної роботи підприємства. Норми запасів тари визначаються в тих підприємствах, що не кредитуються в банку під поточний товарооборот, тому що в цьому випадку всі запаси тари кредитуються банком без участі власних оборотних коштів. Розрізняють тару під товаром і порожню, що надходить від розпакування товарів, затаренних в шухляди, мішки.

У фінансовому плані передбачається не вся потреба нормативу власних оборотних коштів, а лише сума його приросту.

Приклад 4. Норматив власних оборотних коштів підприємства на кінець

IV кварталу 37,07 тис.грн, а на початок плануємого періоду він

складає 34,85 тис.грн. Визначити суму приросту власних оборотних

коштів.

Розрахуємо суму приросту власних оборотних коштів:

37,07 – 34,85 = 2,22 тис.грн.

Таким чином, у фінансовому плані необхідно передбачити приріст власних оборотних коштів у розмірі 2,22 тис.грн.

Одним із джерел поповнення власних оборотних коштів є приріст стійких пасивів. Розрахунок проводиться окремо по кожному виду стійких пасивів. Так, мінімальна заборгованість по заробітній платі визначається, виходячи з фонду оплати праці і кількості днів з початку місяця до дня виплати заробітної плати

З = ФОТ х Д: 90

Заборгованість по відрахуваннях у фонди соціального страхування визначається, виходячи із суми мінімальної заборгованості по зарплаті і діючих норм відрахувань. У фінансовому плані показується не вся сума стійких пасивів, а лише її зміни.

На основі проведених розрахунків потреби у власних оборотних коштах і джерел їхнього поповнення, прибутку, приросту стійких пасивів, визначення джерел фінансування капітальних вкладень, розмірів платежів у бюджет складається фінансовий план у формі доходів і витрат.

Питання для закріплення матеріалу

1. Фінансові ресурси підприємства.

2. Основні завдання фінансової діяльності підприємства.

3. Роль фінансових ресурсів у формуванні оборотних виробничих фондів.

4. Ознаки класифікації оборотних коштів.

5. Аналіз фінансового стану підприємства.

6. Задачі фінансового планування.

7. Розрахунок нормативу власних оборотних коштів.

Завдання для практичних занять