Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір

Відповідно ст. 446 ЦК за загальним правилом строк чинності майновихправ інтелектуальної власності на твір спли­ває через сімдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за ро­ком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співав­торів, крім випадків, передбачених законом. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно ст. 28 Закону України „Про авторське право та суміжні права” авторське право діє протягом усього життя ав­тора і 70 років після його смерті, крім випадків, пе­редбачених цією статтею. Зокрема спеціальними випадками, які враховують фактичні, політичні та інші обставини появи, оцінки та обнародування твору встановлені такі особливі правила:

1. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчу­ється через 70-років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не вик­ликає сумніву щодо особи автора або якщо автор­ство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 ро­ків після оприлюднення твору, застосовується загальний строк у 70 років.

2. Авторське право на твори, створені у співав­торстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.

3. У разі, коли весь твір публікується (оприлюд­нюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії ав­торського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

4. Авторське право на твори посмертно реабілі­тованих авторів діє протягом 70 років після їх реа­білітації.

5. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.

Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до не­оприлюдненого твору уперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений.

Дія загального 70-річного строку охорони авторського права та твору, опублікованого протягом 30 років після смерті автора, закінчується 1 січня року, наступного за роком, в якому мали місце юридичні факти, передбачені у зазначених частинах. Проте слід вказати, що законом не досить чітко встановлено строк закінчення дії авторського майнового права. Він суперечить правилам ч. 5 ст. 254 ЦК. Так як 1 січня є святковим днем то цей строк закінчується 2 січня і то за умови, що ця дата не припадає на вихідний день.

Особисті немайнові права автора охороняються безстроково.

Після закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної влас­ності на твір він може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом. Основний правовий наслідок такого юридичного факту – припинення правової охорони н майнових прав, а значить і платної можливості правонаступниками та іншими суб’єктами використання твору.Із закінчення строку дії авторського права на твори вони переходять у суспільне надбання і можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою за умови дотримання особистих немайнових прав автора. Проте інститут вільного використання творів означає лише те, що зацікавлена у використанні твору особа не повинна отримувати ліцензію, а діяти на власний розсуд. При тому слід дотримуватися засад справедливості, добросовісності та розумності.

Kабінетом Mіністрів України можуть встановлені спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України за використання на території України творів, що стали суспільним надбанням. Зокрема по­становою KM України «Про розміри відрахувань до фондів творчих спілок Ук­раїни за використання творів літератури та мистецтва» від 3 березня 1992 р. №108 встановлені відрахування до: Літературного фонду України, Музичного фонду України, Театрального фонду України, Журналістського фонду Кінематографічного фонду України, Художнього фонду України, Фонду народної творчості України, Фонду фотомистецтва України.

Особливим правом є право автора на частку від суми продажу оригіналу твору образотворчого мистецтва. Так автор має невідчужуване право на одержання грошової суми у розмірі п'яти відсотків від суми кожного продажу оригіналу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору, наступного за відчуженням оригі­налу, здійсненим автором. Зазначена сума сплачується продавцем оригіналу твору. Таке право переходить до спад­коємців автора твору та спадкоємців цих спадкоємців і діє до спливу строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір.

Збір і виплата винагороди, одержаної в результа­ті використання права слідування, здійснюються особисто автором, через його повіреного або че­рез організації колективного управління. Це право має два за своєю правовою природою походження: як спеціальний інститут авторського права на твори образотворчого мистецтва та як субінститут спадкового права. Їх положення у своїй сутності не збігаються. Якщо виходити з загальних засад про суб’єктів спадкування то це право повинно бути продовжене на термін до життя спадкоємців шостої степені спорідненості, що б з урахуванням специфіки. Проте, законодавець врахував лише загальні підходи до строків дії авторського права і встановив що право слідування діє протягом життя автора твору і 70 років після його смерті, то у разі смерті автора воно переходить до спадкоємців авто­ра твору та спадкоємців цих спадкоємців.