ЗАНЯТТЯ № 12

ТЕМА:Спрощення в групах приголосних

ЗМІСТ.

1.Актуалізація мотиваційних резервів(тестування).

2. Спрощення в групах приголосних (теоретичний матеріал).

1. АКТУАЛІЗАЦІЯ МОТИВАЦІЙНИХ РЕЗЕРВІВ ІЗ ТЕМИ:

Виконання тестових завдань.

1. У якому рядку допущено помилку в групах приголосних?

А Якісний, пристрасний, розісланий, пісний;

Б Випускний, тижневий, нещасний, кісники;

В Авантюриський, артистці,чесно, кістлявий;

Г Хруснути, шістсот, студентський. Компостний.

2. Позначте рядок, у якому порушено правила спрощення в групах приголосних.

А Ремісник, абстрактний, піаністчин, пискнути;

Б Якістно, учасник, туристський, пестливий;

В кістлявий, пристрасний, дилетантський, пропускний;

Г Комендантський, буревісник, баяністці, шістнадцять.

3.Позначте рядок. у якому спрощення приголосних в усіх словах передається на письмі.

А Артис...ці, зап’яс...ний, тис...нути, злощас...ний;

Б кореспондент...ський, швидкіс...ний, аванпост...ний, кіс...лявий;

В дріж...жовий, ях...смен, жаліс...ний, інтелігент...ський;

Г проїз...ний, свис..нути. чес...ний, серц...цевина.

4. Позначте рядок, у якому спрощення приголосних у всіх словах передається на письмі.

А Заліз...ний. шіс...сот, хвас...ливий, сон...це;

Б безчес..ний, блис...нути, якіс...ний, щотиж...ня;

В студен...чин, пя...десят, відпус...ка, сер...це;

Г очис...ний, шіс...надцять, випус...ний, ус...но.

5. Позначте рядок, у якому допущено помилки в написанні груп приголосних.

А Пестливий, тижневий, модерністський, серце, невістці;

Б міський, артисці, гігантський, туристський, якісний;

В шістсот, блиснути, почесний, абонентський, медалістці;

Г намісник, свиснути, улесливий, парламентський, прикрісний.

6. Позначте рядок, у якому всі слова зі спрощенням у групах приголосних записані правильно.

А Безсмертний, виснути, ненависний, компостний, тижневий;

Б туристський, вартісний, присвистнути, пестливий, заїжджений;

В студенство, буревісник, зап’ястний, випускний, бризнути;

Г брязнути, пропагандиський, місцевий, вискнути, шістнадцять.

7. Спрощення в групах приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка:

А. блис...нути. сервіс...ний, шубовс...нути, гігант...ський;

Б бряз...нути, під’їз...на, облас...ний. парламент...ський;

В якіс...ний, хрус...нути, страс...на, заздріс...ний;

Г їж...жу, шелес...не. пе...ливо, очис...ний.

8. У словах якого стовпчика спрощення на письмі не позначається?

А.Капус...няк, капус...ниця, капус...ний;

Б шіс...десят, шіс...десятники, шіс...десятий;

В захис...ниця. полезахис...ний, захис...ник;

Г улес...ливо, підлес...ливість.

9. Спрощення приголосних відсутнє на письмі через його відсутність у вимові у всіх словах рядка:

А кіс...лявий, закарпа...ський, кіль кіс...ний, влас...ник;

Б учас...ник, мотиж...ня, баскетболіс...ці, стис...нути;

В швидкіс...ний, безвиїз...ний, контрас...ний, ус...но;

Г зап’яс...ний. пес...ливий, випус...ний, хвас...ливий.

Ігрове дослідження – відновлення.

Виписати слова в дві колонки: у першу – слова, в яких відбувається спрощення, у другу - в яких не відбувається.

Пристрас...ний, у мерех...ливому, контрас...ний, хвас...нути, кіль кіс...ний, у доблес...ному, зап’яс...ний, знавіс...нілий, радіс...ний.

Ключ. Підкресліть у кожному слові другу букву – прочитаєте словосполучення.

УСВІДОМЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ.

Іноді при творенні або змінюванні слів виникає важкий для вимови збіг трьох приголосних, найчастіше зубних. Тоді, як правило, середній приголосний у вимові випадає. На письмі ця зміна позначається не завжди.

1.Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на

письмі: перстень – персня, честь – чесний, щастя – щасливий.

Винятки становлять:

а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний,шістнадцять (у слові шістнадцять, як в шістдесят та шістсот, звук т у вимові випадає);

б) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на ст.: контрастний, баластний, форпостний, компостний.

2. Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк. У вимові й на письмі: тиск- тиснути, блиск- блиснути, брязк – брязнути.

Але немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути

(від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених.

В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути.

3. У вимові й на письмі відбувається спрощення ще в таких словах:

а) тижня, тижневий – від тиждень;

б) проїзний, виїзний, під’їзний і под. – із коренем – їзд;

в ) серце – при формі сердець;

г) ченця – родовий відмінок від чернець;

г) скатерка – від скатерть.

4. Лише у вимові відбувається спрощення:

а) у групах приголосних стц, стч; невістка – невістці; невістчин;

б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист – туристський, студент- студентський.

Такі слова пишемо за морфологічним принципом.