Форма і зміст

Уявлення про упорядкованість буття складалися ще в древніх філософських вченнях. (вчення про гармонію - Піфагор, ідеї світового порядку - стоїки). Їх можна вважати першими спробами системного мислення. Поняттям, за допомогою якого в античному світі осмислювалася упорядкованість світу, служило також, крім частини і цілого, поняття форми. Воно узагальнено виражало способи існування різних видів буття (їх будова, втілення, перетворення). Форма, починаючи з Аристотеля, розумілася як організуючий фактор буття. Оформленість протиставлялася безформному, пов'язувалася з організованістю, стійкістю, спільністю, упорядкованістю. Аристотель, слідом за Платоном, розумів форму як активну силу; ця сила організує матерію - за аналогією із ситуаціями людської творчості. На думку Аристотеля, буття стає доступним раціональному пізнанню в тій мері й остільки, оскільки воно організовано, оформлено.

Гегель пов'язував з поняттям форми визначеність предмета, з яких би складових вона не складалася. Він обґрунтував нерозривний діалектичний зв'язок форми і змісту.

Під змістом розуміють сукупність різних елементів і їхніх взаємодій, що визначають основний тип, характер того чи іншого предмета, явища, процесу. Форма - принцип упорядкованості, спосіб існування того чи іншого змісту. Для виробництва - це організація праці, для художнього твору - його композиція і т.д. Зміст і форма - поняття діалектичні. Вони виражають різні, але нерозривно зв'язані аспекти того самого предмета: зміст оформлений, а форма змістовна, - пояснив Гегель. Форма більш консервативна, чим зміст. У процесі розвитку форми застарівають, стають гальмуючим фактором. У формі предмети «затвердівають», щоб потім знову «розплавитися». Існує цілий ряд наук, спеціально вивчаючих різні форми: геоморфологія, морфологія рослин і тварин, структурна лінгвістика й ін. Просторові форми об'єктів спеціально вивчаються в геометрії, кристалографії. У науці успішно застосовується метод формалізації знання. Він являє собою переклад змістовних фрагментів знання на штучну символічну чи формульну мову. Цей метод дуже ефективний у строгих, точних науках.