Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)
Назви попередніх дисциплін | Отримані навики |
Гістологія | Структура і функції еритроцита |
нормальна фізіологія | Кількість в нормі еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника; об’єм циркулюючої крові, гематокрит. Визначення кількості еритроцитів, гемоглобіну, підрахунок кольорового показника. |
ІV. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін | Визначення |
Гематокрит | співвідношення об’єму формених елементів крові до об’єму плазми (в нормі у чоловіків 0,41–0,48, у жінок 0,36–0,44) |
Нормоволемія | характеризується нормальним об’ємом крові у поєднанні зі зменшенням чи збільшенням гематокриту |
Гіперволемія | характеризується збільшенням об’єму крові у поєднанні із зменшенням чи збільшенням гематокриту |
Гіповолемія | характеризується зменшенням об’єму крові у поєднанні із зменшенням чи збільшенням гематокриту |
Крововтрата | патологічний процес, що виникає внаслідок кровотечі і характеризується комплексом порушень і компенсаторних реакцій організму у відповідь на зменшення об’єму циркулюючої крові та гіпоксію. |
Еритрон | сукупність нерухомих і циркулюючих клітин еритроцитарного ряду, які розташовані інтра- екстравазально і перебувають на всіх стадіях розвитку |
Еритроцит | безядерна клітина у формі двояковвігнутого диску діаметром 7-8 мкм. Кількість еритроцитів у жінок 3,7– 4,7×1012/л, у чоловіків 4,0–5,5×1012/л |
Кольоровий показник | показник, що свідчить про ступінь насичення еритроцита гемоглобіном. Кількість гемоглобіну у жінок 120–140 г/л, у чоловіків 130–160 г/л |
Еритроцитоз | Збільшення в крові кількості еритроцитів понад 6×1012/л |
Анемія | Гематологічний синдром або самостійне захворювання, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів і/або гемоглобіну в одиниці об’єму крові у поєднанні з їх якісними змінами |
2. Теоретичні питання до заняття:
10. Етіологія і патогенез гострої і хронічної постгеморагічної анемії.
11. Картина периферійної крові при постгеморагічних анеміях (зміни кількості еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, якісні зміни еритроцитів).
3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Дослід 1. Підрахувати кількість еритроцитів у експериментальних тварин.
Завдання | Вказівки до завдання |
Досліджувану кров набрати змішувачем для еритроцитів до мітки 0,5 і розвести 1% р-ном натрію хлориду до мітки 101. | За 3–4 дні до заняття протягом 2 днів під шкіру спини кролика ввести розчин солянокислого фенілгідразину з розрахунку 0,01 г на 1 кг/маси. Кров у кролика взяти при проколі ін’єкційною голкою крайової вени вуха. |
Після струшування змішувача на протязі 2 хв. випустити декілька крапель суміші і заповнити камеру Горяєва. | Притерти в камері шліфоване скельце до появи кілець Ньютона. Необхідно опустити конденсор. |
Під малим збільшенням мікроскопу знайти сітку камери Горяєва. Підрахувати еритроцити в 5 великих квадратах сітки (кожний великий квадрат розділений на 80 малих) по діагоналі. | Еритроцити в кожному квадраті рахують в середині нього, на лівій і верхній межі. |
Дослід 2. Визначити у експериментальних тварин вміст гемоглобіну в крові методом Салі.
Завдання | Вказівки до завдання |
В градуйовану пробірку гемометра Салі налити до нижньої мітки 0,1 н соляної кислоти. | |
Капіляром набрати 0,02 мл крові, видути її в пробірку, змішати з соляною кислотою і через 5 хв. дистильованою водою довести до кольору стандартного розчину в бокових пробірках. Розрахувати вміст гемоглобіну в г/л. | Опустити капіляр до дна пробірки, промити 2–3 рази соляною кислотою. |
Дослід 3. Підрахунок кольорового показника у експериментальних тварин.
Дослід 4. Вивчити регенеративні форми еритроцитів при постгеморагічній анемії.
Завдання | Вказівки до завдання |
Приготувати і зафарбувати мазки крові суправітальним методом. На предметне скло з попередньо зробленим і висушеним мазком фарби (1% спиртовий розчин бриліант-крезилового синього) нанести тонкий мазок крові і швидко помістити на 5–8 хв. у вологу камеру. Після висушування мазків на повітрі розглянути їх під імерсійним об’єктивом мікроскопу. Замалювати ретикулоцити. | Волога камера повинна знаходитись на робочому місці, де готують мазки. Користуватись кольоровими олівцями |
V. ЗМІСТ ТЕМИ
VI. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
А. Завдання для самоконтролю:
№ | Завдання | Вказівки до завдання |
Перерахувати термінові механізми компенсації при гострій крововтраті. | Вказати зміни в крові, які виникають при цьому. | |
Вказати за рахунок чого і в які терміни після крововтрати відбувається нормалізація білкового складу крові | ||
Охарактеризувати хронічну постгеморагічну анемію. | Пояснити до якого різновиду анемій належить дана анемія, беручи до уваги 6 принципів класифікації анемій. | |
Описати картину крові при гострій і хронічній постгеморагічній анемії. | Кров при гострій постгеморагічній анемії досліджувати на 5-ий день після масивної крововтрати. | |
Намалювати клітини фізіологічної регенерації еритроцитів. | Малювати кольоровими олівцями. | |
Перерахувати якісні зміни еритроцитів | Вказати регенеративні, дегенеративні форми та клітини патологічної регенерації |
Б. Задачі для самоконтролю:
Задача 1. У вагітної жінки токсикоз, який проявляється нестримною блювотою. Яке порушення загального об’єму крові розвинеться у жінки?
Задача 2. У хворого з хронічним захворюванням нирок розвинулась важка анемія. Який взаємозв’язок функції нирок з розвитком анемії?
Задача 3. Хворий Д., 35 р., поступив в клініку з приводу кульового поранення грудної клітки. Клінічні дані: бліда шкіра, АТ – 70/40 мм рт. ст., частий пульс, часте поверхневе дихання, масивна внутрішня кровотеча в результаті пошкодження однієї з гілок легеневої артерії. Результати аналізу крові: Ер. – 3,0×1012/л, Hb – 66 г/л, ретикулоцити – 12%, лейкоцити – 10×109/л . В мазку крові: багато поліхроматофілів, 2 оксифільні нормоцити. Розрахуйте кольоровий показник.
Задача 4. В аналізі крові: Ер. – 4,3×1012 /л, Hb – 138 г/л, КП – 0,7, ретикулоцити – 4,2%, анізоцитоз, пойкілоцитоз, поодинокі нормобласти, поліхроматофіли. На основі даних аналізу дайте характеристику виду анемії.
Задача 5. Хвора Д., 42 р., поступила в гінекологічну клініку зі скаргами на тривалі (від 2 до 3 тижнів) і значні циклічні кровотечі протягом останнього року. Клінічно: шкіра бліда, частий пульс, міома тіла матки. Аналіз крові: Ер. – 2,8×1012/л, Hb – 60 г/л, КП – 0,6, ретикулоцити – 0,05%, лейкоцити – 4·109 /л. В мазку гіпохромія еритроцитів, мікроанізоцитоз, пойкілоцитоз. Вміст заліза в сироватці крові 6 мкмоль/л (N– 13–30 мкмоль/л). Поясніть механізм виникнення даної патології.
Задача 6. Хвора 50 р., звернулась до стоматолога з приводу гострого зубного болю. При огляді: виражений червонувато-ціанотичний відтінок шкіри, ціаноз губ. Слизова порожнини рота червонувато-ціанотична. Аналіз крові: Ер. – 8×1012/л, Hb – 192 г/л, КП – 0,72, Ле – 20×109/л. Лейкоформула: Б – 2%, Е – 4%, Ю – 8%, П – 12%, С – 42%, Л – 27%, М – 5%. ШОЕ – 2 мм/год. Чим пояснити червонувато-ціанотичний колір шкіри і слизових, зменшення ШОЕ?
Задача 7. Трьом групам експериментальних тварин з постгеморагічною анемією вводили наступні гормональні препарати: одній групі – андрогени, другій – естрогени, третій – глюкокортикоїди. Вкажіть під впливом яких з вказаних гормонів буде спостерігатися активація еритропоезу.
Задача 8. У дитини хворої на гемофілії спостерігаються підвищена кровоточивість, що проявляється повторними крововиливами. В аналізі крові: Ер. – 3,2×1012/л, гемоглобін – 61 г/л, КП – 0,6, ретикулоцити – 0,06. Ле – 4,9×109/л. Тромбоцити – 220×109/л. Які регенеративні можливості кісткового мозку у даному випадку?
Задача 9. У хворого, 40 р., діагностовано хворобу Вакеза, яка є різновидом хронічного лейкозу. Вкажіть механізм розвитку даного захворювання.
Задача 10. Хворий К., 34 р., поступив до стаціонару з підозрою на шлункову кровотечу. При дослідженні крові виявили: Ер. – 3×1012/л, Hb – 100 г/л, КП – 1, Ле – 3,4×109/л. Лейкоцитарна формула: Б – 0, Е – 0, Ю – 0, П – 1, С – 50, Л – 40, М – 9. Тромбоцити – 120×109/л. В мазку: нормохромія, ретикулоцити – 0,7%. Поясніть, чим зумовлене зниження вмісту тромбоцитів у периферійній крові в даному випадку?
Задача 11. Ухворого Ш., 54 р. на 5 день після оперативного втручання дослідили кров: Ер. – 3,6×1012/л, Hb – 95 г/л, КП – 0,78, Ле – 16×109 /л. Лейкоцитарна формула: Б – 1, Е – 3, мієлоцити – 1, Ю – 2, П – 8, С – 64, Л – 18, М – 3. В мазку: невиражений анізоцитоз. пойкілоцитоз, ретикулоцити – 3,8%. Які з цих змін вказують на включення компенсаторних механізмів з боку кровотворення?
Задача 12. У жінки 29 років при проведенні ультразвукового дослідження виявлено збільшення нирки. З допомогою комп’ютерної томографії діагностовано новоутвір у верхньому полюсі нирки. Гістологічне дослідження пунктату новоутвору показало наявність гіпернефроми. При обстеженні хворої: Ер. – 8,2×1012/л; Hb – 193 г/л, ретикулоцити – 11%. Ле – 4,4×109/л. Тромбоцити – 305×109/л. Гематокрит – 0,63. Еритропоетин на 18% перевищує норму; АТ – 160/90 мм рт. ст. Охарактеризуйте дані лабораторних досліджень і зробіть висновок.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Додаткова:
Дата публикования: 2015-02-22; Прочитано: 814 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!