Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Тема: «Сучасні методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань»
1. Актуальність теми.
Лабораторна діагностика інфекційних захворювань являється одним з пріоритетних напрямків розвитку системи охорони здоров’я України. Отримані лабораторні дані необхідні лікарю для постановки остаточного діагнозу захворювання і призначення раціональної антибіотико- і імунотерапії. Лікар – епідеміолог використовує результати мікробіологічних і імунологічних досліджень для проведення епідеміологічного аналізу захворюваності з метою встановлення джерела інфекції, шляхів її передачі, виявлення бактеріоносіїв та інших цілей.
2. Конкретні цілі
· Визначити основні задачі лабораторної діагностики інфекційних захворювань
· Ознайомитись сучасними методами лабораторної діагностики інфекційних захворювань.
· З’ясувати переваги та недоліки кожного з методів лабораторної діагностики.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №10.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
Термін | Визначення |
Специфічність методу | Можливість реєструвати мінімальну кількість хибнопозитивних результатів |
Чутливість методу | Здатність виявляти максимальну кількість дійснопозитивних зразків |
Генетична діагностика | Виявлення в матеріалі від хворого або у виділеній культурі збудників специфічної ділянки нуклеїнової кислоти, характерної лише для цього мікроорганізму |
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) | Метод виявлення та ідентифікації вірусів та мікробів в досліджуваних матеріалах. Принцип методу базується на багаточисельному копіюванні (селективній ампліфікації) досліджуваної нуклеїнової кислоти ферментом ДНК – полімеразою. |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
· Історичні етапи мікробіологічної діагностики
· Основні риси та тенденції розвитку сучасної мікробіології.
· Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи.
· Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.
· Етапи проведення бактеріологічної діагностики інфекційних захворювань.
· Основні переваги та недоліки імунологічних методів дослідження.
· Лабораторні тварини. Характеристика біологічного методу.
· Генетичні методи лабораторної діагностики інфекційних захворювань, їх характеристика.
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
· Морфологічні методи, їх оцінка. Вивчити різні морфологічні форми бактерій з використанням світлової мікроскопії, а також суть дослідження під електронним мікроскопом (з демонстраційних матеріалах).
· Культуральні методи, їх оцінка. Вивчити різні форми колоній (з демонстраційних матеріалах).
· Імунологічні методи, їх оцінка. Здійснити облік РА і РЗК, поставлених з метою серологічної діагностики.
· Генетичні методи, їх суть і оцінка.
· Біологічний метод, характеристика, переваги та недоліки.
5. Зміст теми.
На практичному занятті студенти знайомляться з основними сучасними методами лабораторної діагностики інфекційних захворювань.
Використовуючи знання, набуті під час самостійної підготовки до заняття та в процесі розгляду теми на занятті, студенти дають оцінку кожному методу лабораторної діагностики. Студенти знайомляться з такими поняттями як експрес-діагностика, генетична діагностика, акцентують увагу на специфічності та чутливості методу. Розглядають та записують в протокол класифікацію методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань, етапи бактеріологічної діагностики інфекційних захворювань та їх особливості, етапи проведення полімеразної ланцюгової реакції та її оцінку.
Протокол та підписують його у викладача.
Рекомендації для оформлення протоколу
До протоколу слід внести:
1. Замалювати основні морфологічні форми бактерій, а також електронно-мікроскопічне зображення вірусів (з демонстраційних матеріалах).
2. Відобразити характеристику колоній, які виросли на поживних середовищах. Замалювати в протоколі.
3. Таблицю: «Методи лабораторної діагностики при інфекційних захворюваннях».
4. Таблицю «Етапи бактеріологічної діагностики та їх особливості при інфекційних захворюваннях».
5. Замалювати принципову схему постановки полімеразної ланцюгової реакції.
Питання для самоконтролю.
· Які цілі та задачі лабораторної діагностики інфекційних захворювань?
· В чому полягає принципова різниця прямих та непрямих методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань?
· Які захворювання можна діагностувати з використанням лише мікроскопічного методу?
· Які переваги та недоліки бактеріологічного методу лабораторної діагностики інфекційних захворювань?
· Які основні переваги та недоліки біологічного методу.
· З якою метою використовуються моноклональні антитіла?
· Які етапи проведення полімеразної ланцюгової реакції?
7. Рекомендована література
Основна:
1. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. Київ. “Вища школа”. 1992, - 431 с.
2. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология; М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2005, - 734 с.
3. Климнюк С. І, Ситник І. О., Творко М. С., Широбоков В. П. – Практична мікробіологія.-Тернопіль, „Укрмедкнига”, 2004, - 438 с.
4. Воробьёв А. А., Кривошеин Ю. С., Широбоков В. П. Медицинская и санитарная микробиология: учеб. пособие.— М., 2008. – 462 с.
5. Широбоков В.П., Янковський Д.С., Димент Г.С. Мікробна екологія людини з кольоровим атласом. Навчальний посібник.— К., 2009. - 312 с.
6. Палій Г. К., Палій В. Г., Мруг В. М. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник / За ред. Г. К. Палія, В. Г. Палій.-Київ: Здоров’я, 2004. 196 с.
Додаткова:
7. Medical microbiology / edited by Samuel Baron, MD. – 4th ed. The University of Texas Medical Branch and Galveston, 1996. - 1273 p.
8. W.Levinson, E.Jawetz. Medical microbiology and immunology: examination and board review, 6th ed. The McGraw-Hill Companies, 2000. - 582 p.
9. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология: пособие для студентов, врачей-интернов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специалистов.-3-изд., доп.-К.:ООО “Полиграф плюс”, 2006. – 482с.
10. Якобисяк М. Імунологія /Переклад з польської за ред. Проф. Чоп’як В.В. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С. 33-163, 221-327.
11. Спивак Н.Я., Лазаренко Л.Н., Михайленко О.Н. Интерферон и система мононуклеарных фагоцитов. – К: Фитосоциоцентр, 2002. – 164 с.
12. Ройт А., Бростоф ДЖ.., Мейл Д. Иммунология. Перевод с англ. – М.: «Мир», 2000. – 592 с.
13. Змушко Е.И., Белозоров Е.С., Митин Ю.А. Клиническая иммунология: руководство для врачей, - СПб: Питер, 2001. – 576 с.
14. Возианов А.Ф., Бутенко А.К., Зак К.П. Цитокины. Биологические и противоопухолевые свойства: Монография – Киев, “Наукова думка”, 1998. – 313с.
15. Плейфер Дж. Наглядная иммунология. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 96 с.
Дата публикования: 2015-02-22; Прочитано: 1462 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!