Снігозахисні насадження

9.З.1. Снігозахисні насадження є одним з основних та економічних видів пасивного захисту автомобільних доріг від снігових заносів і, в залежності від обсягів снігоприносу, створюються у вигляді однієї або кількох смуг, а при невеликих (до 25 куб. м/м) обсягах - у вигляді живоплотів з ялини або чагарників.

9.3.2. Узагальнені обсяги снігоприносу для різних районів країни визначають по карті - рис. 9.1.

Рисунок 9.1.

Районування України по обсягах снігоприносу до автомобільних

доріг

(Графічне зображення не надається)

9.3.3. Вибір конструкції, ширини та віддалення від бровки земляного полотна для снігозахисних насаджень, що знов створюються установлюють в залежності від обсягів снігоприносу до дороги по таблиці 9.4.

9.3.4. Снігозатримувальна лісова смуга повинна мати щільну (непродувну) конструкцію з обов'язково густим дворядним чагарниковим узліссям.

9.3.5. Підбір деревних та чагарникових порід для снігозахисних насаджень здійснюють з урахуванням конкретних лісорослинних умов, біологічних та снігозатримувальних властивостей, якими є: стійкість до сніголому, інтенсивне порослеве поновлення, густе галуження та щільність крони, а також вимог, вказаних в п. 9.3.4 Правил.

9.3.6. Для створення снігозахисних насаджень деревні та чагарникові породи умовно поділяють по висоті на такі групи: високі і низькокронні дерева, високі і низькі чагарники. Відповідні снігозахисні властивості мають такі дерева та чагарники.

Висококронні дерева: акація біла, береза бородавчата, в'яз, гледичія, дуб червоний і черешчатий, ялина звичайна, верба біла і висока, сосна звичайна і кримська, тополя біла, канадська. Низькокронні дерева: алича, груша звичайна, граб звичайний, каркас західний, клен польовий та татарський, липа дрібнолиста, туя західна, черешня, шовковиця біла, яблуня дика.

Високі чагарники: айва японська, акація жовта, глід, бузина, вишня магалебська і звичайна, калина, ліщина, лох вузьколистий, ялівець (звичайний, козацький, віргинський), бузок, скумпія, тамариск розлогий.

Низькі чагарники: вишня сіра і степова, бірючина звичайна, дерен червоний, жимолость звичайна, смородина золотиста і чорна, спірея, шипшина звичайна.

9.3.7. В снігозахисні насадження не рекомендується вводити культурні плодово-ягідні дерева та чагарники, а також породи, котрі є осередком розповсюдження хвороб та комах-шкідників сільськогосподарських культур.

9.3.8. Для створення живоплотів використовують породи, що добре переносять систематичну стрижку. З хвойних порід з цією метою широко використовують ялину, а з листяних порід - в'яз звичайний, граб, вербу білу, лох вузьколистий, ліщину, аличу, шипшину, глід, гледичію та інші.

9.3.9. Живоплоти створюють з однієї породи, але при значній відстані породу рекомендується періодично міняти, уникаючи при цьому монотонності та можливого масового зараження хворобами та комахами-шкідниками.

В ялинових живоплотах через 100-200 м створюють десятиметрові перемички з листяних порід.

9.3.10. Деревні та чагарникові породи в придорожніх насадженнях та живоплотах повинні створюватися "чистими" рядами, тобто повинні складатися з однієї породи. Змішування різних порід в одному ряді не допускається.

9.3.11. Одним з ефективних заходів по підвищенню працездатності існуючих снігозахисних насаджень є рубки догляду. Їх проводять згідно з діючою інструкцією по проведенню рубок догляду в снігозахисних насадженнях вздовж автомобільних доріг.

9.3.12. У випадку, якщо рубками догляду неможливо підвищити працездатність снігозахисних насаджень, виконують заходи по їхньому підсиленню шляхом улаштування траншей або снігових валів (на прилеглих полях).

Таблиця 9.4. Залежність ширини та конструкції лісових смуг від обсягу снігоприносу.

-------------------------------------------------------------------------------------------------

| Обсяг | Віддалення | Ширина | Число | |

| сніго- | посадки | смуг | рядів | |

| приносу | від бровки | відводу | дерев та | Конструкція насадження |

| до | земляного | земель | чагарників | |

| дороги, | полотна, м | для на- | | |

| куб. м/м | | саджень, м | | |

|----------+------------+------------+------------+---------------------------------------------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

|----------+------------+------------+------------+---------------------------------------------|

| до 25 | 15 - 25 | 4 | 2 | Живопліт з двох рядів дерев або чагарника |

|----------+------------+------------+------------+---------------------------------------------|

| 50 | 30 | 9 | 4 | Чотирирядна смуга: перший ряд (від поля) |

| | | | | низький, другий - високий чагарник, решта |

| | | | | рядів - низькокронні дерева |

|----------+------------+------------+------------+---------------------------------------------|

| 75 | 40 | 14 | 5 | П'ятирядна смуга: перший ряд (від поля) |

| | | | | низький, другий - високий чагарник, третій, |

| | | | | четвертий, п'ятий ряди - низькокронні |

| | | | | дерева |

|----------+------------+------------+------------+---------------------------------------------|

| 100 | 50 | 16,5 | 6 | Шестирядна смуга: перший ряд (від поля) |

| | | | | низький, другий - високий чагарник, третій |

| | | | | та шостий ряди - низькокронні і середні |

| | | | | ряди - висококронні дерева |

|----------+------------+------------+------------+---------------------------------------------|

| 150 | 60 | 19 | 8 | Восьмирядна смуга: перший ряд (від поля) |

| | | | | низький, другий - високий чагарник, третій |

| | | | | та восьмий ряди - низькокронні і середні |

| | | | | ряди - висококронні дерева |

|----------+------------+------------+------------+---------------------------------------------|

| 200 | 70 | 24 | 9 | Дев'ятирядна смуга: перший ряд (від поля) |

| | | | | низький, другий - високий чагарник, третій |

| | | | | та дев'ятий ряди - низькокронні і середні |

| | | | | ряди - висококронні дерева |

-------------------------------------------------------------------------------------------------