Технологія OLE – технологія вставлення об’єктів різних типів в документи інших типів

3. Вказати у діалоговому вікні Спеціальне вставлення спосіб вставлення об’єкта, вибравши потрібний перемикач:

· для вбудовування – перемикач Вставити (рис. 4.52);

· для зв’язування – перемикач Зв’язати (рис. 4.53).

4. Вибрати у списку Як тип об’єкту, у форматі якого об’єкт-копія буде вставлено в документ-приймач.

Залежно від обраного типу у подальшому користувачу будуть надаватися відповідні засоби опрацювання об’єкту-копії. Набір можливих варіантів для вибору залежить від типу об’єкту-оригіналу. Для вставлення об’єкта з тими ж властивостями, які він має в документі-джерелі, рекомендується вибирати тип Об’єкт.

5. Вибрати спосіб відображення об’єкта-копії у документі-приймачі, встановивши при необхідності позначку прапорця У вигляді значка:

· позначка прапорця не встановлена – об’єкт вставляється у такому ж вигляді, як і в документі-джерелі.

· позначка прапорця встановлена – у документ замість об’єкта вставляється значок даного типу об’єкта (його можна змінити, вибравши кнопку Змінити піктограму), який є посиланням на оригінальний об’єкт. Для відкриття об’єкту-оригіналу потрібно буде двічі клацнути на вставленому значку.

6. Вибрати кнопку ОК.

Рис. 4.52. Вікно Спеціальне вставлення для вбудовування об’єкта з відкритого документа

Рис. 4.53. Вікно Спеціальне вставлення для зв’язування об’єкта з відкритого документа

Використовуючи зв’язування об’єктів, слід пам’ятати:

· програма, яка була використана для створення об’єкта-оригінала, повинна бути обов’язково встановлена на тому комп’ютері, де відбувається перегляд і опрацювання складеного документа;

· файли документу-джерела і документу-приймача потрібно заздалегідь зберегти;

· при зміненні місця збереження складеного документа або документів-джерел може відбутися розрив (втрата) зв’язків і тоді у складеному документі вставлені об’єкти не будуть відображатися.

Опрацювання вбудованих і зв’язаних об’єктів в програмах Microsoft Office 2007

Опрацювання вбудованих та зв’язаних об’єктів у складеному документі має свої відмінності.

При подвійному клацанні на вбудованому об’єкті у вікні програми-приймача буде відкрито додаткове вікно з засобами програми-джерела, в якому відобразиться вбудований об’єкт, і засобами цієї програми можна здійснювати опрацювання об’єкту.

На рис. 4.54 представлено зовнішній вигляд вікна програми Word 2007, в якому планується здійснити опрацювання діаграми табличного процесора Excel 2007, вбудованої в текстовий документ. Як видно, на Стрічці з’явилися нові вкладки Формули, Дані, Знаряддя для діаграм, за допомогою яких і буде здійснюватися редагування діаграми. Після завершення роботи для повернення у вікно складеного документа слід вибрати довільне місце поза вбудованим об’єктом.

Рис. 4.54. Додаткове вікно програми-джерела при опрацюванні вбудованого об’єкта

Після подвійного клацання на зв’язаному об’єкті відкривається вікно програми-джерела, в якому буде відкрито увесь документ-джерело для подальшого його опрацювання. Далі користувачу потрібно виконати необхідні операції над об’єктом, зберегти змінений документ і закрити вікно програми-джерела.

За замовчуванням зв’язані об’єкти у складеному документі оновлюються автоматично при внесенні змін до оригіналу об’єкта. Якщо документ-приймач закрито, то зміни будуть внесені при його відкритті. Якщо оновлення не відбувається автоматично, то це можна зробити вручну. Для цього в контекстному меню зв’язаного об’єкта потрібно вибрати команду Оновити зв'язок.

Налаштування програмного середовища можна змінити так, щоб зв’язані об’єкти не оновлювалися взагалі або оновлювалися за запитом користувача при відкритті документа-приймача (рис. 4.55). Також користувачу потрібно контролювати зв’язки документів на випадок їх розриву.

Рис. 4.55. Запит користувачу про оновлення зв’язаних об’єктів при відкритті складеного документа

Усі змінення зв’язків складеного документа, їх видалення, перегляд, відновлення чи налаштування можна здійснити в діалоговому вікні Зв’язки (рис. 4.56), яке можна відкрити двома способами:

· відкрити контекстне меню будь-якого зв’язаного об’єкта та виконати Зв’язаний об’єкт Þ Зв’язки;

· виконати Office Þ Підготувати Þ Змінити посилання на файли.

Рис. 4.56. Вікно Зв’язки

У вікні Зв’язки міститьсяперелік файлів, з якими встановлено зв’язки для даного складеного документа. При виборі зі списку потрібного зв’язаного файлу можна дізнатися значення таких його властивостей:

· повне ім’я файлу-джерела;

· вид об’єкта в документі-джерелі;

· тип встановленого зв’язку;

· режим оновлення об’єкта в складеному документі – автоматичне або за запитом.

Змінення значень властивостей можна здійснити вибором відповідних кнопок та перемикачів у діалоговому вікні.

Для тих, хто хоче знати більше

Технологія OLE дозволяє також вставити у документ вміст деякого файлу, створеного у іншій програмі, або створити у документі новий об’єкт засобами іншої прикладної програми. Таке вставлення можна виконати і як вбудовування, і як зв’язування файлів, залежно від обраного способу.

Наприклад, для вставки в документ вмісту іншого файлу потрібно виконати такі дії:

1. Вибрати у документі-приймачі місце для вставлення вмісту файлу-джерела.

2. Виконати команду Вставлення Þ Текст Þ Додати об’єкт .

3. Вибрати у діалоговому вікні Вставлення об’єкта вкладку Створення з файлу (рис. 4.57)

4. Увести повне ім’я потрібного файлу в поле Ім’я файлу або вибрати його, скориставшись кнопку Огляд.

5. Встановити, при необхідності, позначки прапорців Зв’язок з файлом (для зв’язування файлів) і У вигляді значка.

6. Вибрати кнопку ОК.

Рис. 4.57. Вкладка Створення з файлу вікна Вставлення об’єкта

У такий спосіб дуже зручно і швидко можна об’єднати кілька текстових документів в один або вставити слайди презентації в текстовий документ.

Імпорт і експорт даних з файлів

Часто обмін даними між різними програмами можна організувати з використанням операцій імпорту і експорту, якщо такі операції передбачені засобами цих програм.

Операція імпорту передбачає зчитування програмою даних з файлів, які підготовлені в інших програмах і формат яких не є основним для даної програми. Після відкриття таких файлів (імпортування даних) програма опрацьовує отримані дані як стандартні для своєї роботи. Експорт полягає в збереженні даних у файлі, формат якого не є основним для даної програми. По суті при здійсненні операцій імпорту та експорту відбувається конвертація даних, при цьому перетворення даних може відбуватися з частковою втратою даних, елементів форматування тощо.

Запам’ятайте!