Дипломне проектування

Дипломне проектування

Методичні вказівки

до підготовки та оформлення дипломних проектів та робіт

Київ-2012

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Дипломне проектування

Методичні вказівки

до підготовки та оформлення дипломних проектів та робіт для студентів і студентів-іноземців усіх форм навчаннянапряму підготовки 6.050701 «Електротехніка та електротехнології» за програмою професійного спрямування «Електричні системи і мережі» та спеціальності 7.05070102 «Електричні системи і мережі»

Затверджено Методичною радою факультету електроенерготехніки та автоматики НТУУ «КПІ»

Київ

НТУУ «КПІ»

Дипломне проектування [Електронний ресурс]: метод. вказівки до підготовки та оформлення дипломних проектів та робіт для студ. і студентів-іноземців усіх форм навчання напряму підготов. 6.050701 «Електротехніка та електротехнології» за прогр. проф. спрямування «Електричні системи і мережі» та спеціальності 7.05070102 «Електричні системи і мережі» / Уклад.: В. В. Кирик, В. В. Чижевський – К.: НТУУ «КПI», 2012. – 45 с.

Гриф надано Методичною радою факультету електроенерготехніки та автоматики НТУУ «КПІ» (Протокол № 2 від 26.09.2011 р.)

Укладачі: Кирик Валерій Валентинович, д-р. техн. наук, проф.

Чижевський Володимир Валерійович

Відповідальний редактор В.М.Сулейманов, канд. техн. наук, проф.

Рецензент М.П. Лукаш, канд. техн. наук, проф.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….4

1 Обов’язки керівників, консультантів і рецензентів дипломних проектів

(дипломних робіт) та студентів-дипломників………………………………...5

2 Оформлення дипломного проекту (дипломної роботи) освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» та «спеціаліст»…………………………12

3 Порядок допуску дипломних проектів (дипломних робіт) до захисту…….19

4 Порядок представлення дипломного проекту (дипломної роботи) до публічного захисту…………………………………………………………….20

Перелік посилань………………………………………………………………...21

Додаток А. Форми документів з організації дипломного проектування студентів кафедри електричних мереж та систем НТУУ «КПІ»………...24

Форма ДП–2……………………………………………………………………25

Форма ДП–3……………………………………………………………………27

Форма ДП–4……………………………………………………………………28

Форма ДП–5……………………………………………………………………29

Форма ДП–6……………………………………………………………………30

Форма ДП–7……………………………………………………………………31

Форми основних написів……………………………………………………...32

Кодування дипломних проектів (дипломних робіт)………………………...33

Умовні графічні позначення в схемах………………………………………..34

Додаток Б. Зразки оформлення документів з організації дипломного проектування студентів кафедри електричних мереж та систем НТУУ «КПІ»…………35

Зразок заповнення форми ДП–2 для дипломного проекту освітньо-

кваліфікаційного рівня «бакалавр»……………………................................36

Зразок заповнення форми ДП–3 для дипломного проекту освітньо-

кваліфікаційного рівня «бакалавр»……………………................................37

Зразок заповнення форми ДП–2 для дипломного проекту освітньо-

кваліфікаційного рівня «спеціаліст»……………………..............................39

Зразок заповнення форми ДП–3 для дипломного проекту освітньо-

кваліфікаційного рівня «спеціаліст»……………………..............................40

Зразок заповнення форми ДП–4……………………………………………....42

Зразок оформлення змісту дипломних проектів (дипломних робіт)……….43

Зразок оформлення текстових та графічних елементів дипломних проектів

(дипломних робіт)............................................................................................44

ВСТУП

Спрямованість національної освітянської системи на виконання Болонських принципів вимагає суттєвого вдосконалення всіх ланок організації навчального процесу. Особливо це стосується підсумкової атестації студентів-випускників освітньо-кваліфікаційних рівнів (ОКР) «бакалавр» напряму підготовки 6.050701 – «Електротехніка та електротехнології» за професійним спрямуванням «Електричні системи і мережі» і «спеціаліст» спеціальності 7.05070102 – «Електричні системи і мережі».

Завершальним етапом процесу підготовки і підсумкової державної атестації студента за ОКР «бакалавр» та «спеціаліст» є написання і захист дипломного проекту (ДП) або дипломної роботи (ДР).

Виконання студентами ДП (ДР) має на меті:

­ систематизацію, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань за фахом та застосування цих знань при розв’язанні конкретних наукових, технічних та виробничих завдань;

­ розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою досліджень та експериментування при розв’язанні проблем та питань, які розглядають у випусковій роботі;

­ з’ясування рівня підготовки студентів до самостійної роботи в умовах сучасного прогресу науки і техніки.

Прилюдний захист ДП (ДР) перед Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) завершує курс навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ) та є підставою для отримання диплому ОКР «бакалавр» та «спеціаліст».

Дані методичні рекомендації розроблено відповідно до вимог чинного законодавства, державних стандартів України, положень НТУУ «КПІ» та ряду положень Болонської декларації.

1 ОБОВ’ЯЗКИ КЕРІВНИКІВ, КОНСУЛЬТАНТІВ І РЕЦЕНЗЕНТІВ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ (ДИПЛОМНИХ РОБІТ) ТА СТУДЕНТІВ-ДИПЛОМНИКІВ

Керівник ДП (ДР):

· розробляє теми ДП (ДР), подає їх до затвердження на засідання кафедри електричних мереж та систем НТУУ «КПІ» (далі – кафедри), а після оприлюднення тематики дає студентам необхідні пояснення за запропонованими темами;

· готує та видає студенту завдання на дипломне проектування за формою ДП–3 (див. Додатки А та Б) згідно з рекомендаціями та у визначені строки;

· видає рекомендації дипломнику щодо опрацювання необхідної літератури, нормативних і довідкових матеріалів, наукових видань тощо за темою ДП (ДР);

· допомагає дипломнику скласти, затверджує та контролює виконання календарного плану-графіка виконання ДП (ДР) (форма ДП–4, див. Додатки А та Б). У разі суттєвих порушень, які можуть призвести до зриву встановлених термінів подання ДП (ДР) до ДЕК, інформує керівництво кафедри для прийняття відповідних заходів, у тому числі і рішення про недопущення до захисту ДП (ДР);

· здійснює загальне керівництво ДП (ДР) і несе відповідальність за наявність у проекті (роботі) помилок системного характеру. У разі невиконання дипломником його рекомендацій щодо виправлення таких помилок зазначає це у відгуку;

· використовує час, відведений на керівництво ДП (ДР), для:

­ проведення систематичних (не менше одного разу на два тижні) співбесід, на яких дипломник інформує про стан виконання ДП (ДР), обговорює можливі варіанти рішень, конкретизує окремі пункти завдання тощо;

­ консультування дипломника з усіх питань, крім тих, що відносять до компетенції консультантів з окремих розділів ДП (ДР);

­ перевірки виконання роботи (частинами або в цілому);

· готує відгук (форма ДП–5, див. Додаток А) з характеристикою діяльності студента підчас виконання ДП (ДР) і несе відповідальність за його об’єктивність.

У відгуку мають бути зазначені:

­ головна мета ДП (ДР), в інтересах або на замовлення якої організації виконують проект (роботу) (в рамках науково-дослідної роботи кафедри, підприємства, науково-дослідного інституту (НДІ) тощо);

­ відповідність виконаного ДП (ДР) завданню;

­ ступень самостійності при виконанні ДП (ДР);

­ рівень підготовки дипломника;

­ уміння аналізувати необхідні літературні джерела, приймати правильні (інженерні, наукові) рішення, застосовувати сучасні системні та інформаційні технології, проводити фізичне або математичне моделювання, обробляти та аналізувати результати експерименту;

­ найбільш важливі теоретичні та практичні результатів, апробації їх (участь у конференціях, семінарах, оформлення патентів, публікація в наукових журналах тощо);

­ загальна оцінка виконаного ДП (ДР), відповідність якості підготовки дипломника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) фахівця і можливість присвоєння йому відповідної кваліфікації;

­ інші питання, які характеризують професійні якості дипломника.

· разом з дипломником надає завідувачу кафедри підготовлений дипломником і перевірений ним та консультантами ДП (ДР) для попереднього захисту та допуску його до захисту;

· готує дипломника до захисту ДП (ДР), організує попередній захист;

· як правило, має бути присутнім на засіданні ДЕК при захисті ДП (ДР), керівником яких він є.

Консультант ДП (ДР):

· складає графік консультацій із зазначенням часу і місця їх проведення, погоджує його з керівником ДП (ДР) та доводить до відома дипломника;

· ставить у межах своєї компетенції завдання перед дипломником, добиваючись чіткого розуміння шляхів їх вирішення;

· рекомендує методи вирішення питань, залишаючи за дипломником право приймати остаточне рішення;

· інформує керівника ДП (ДР) про стан виконання розділу, наполегливість та самостійність роботи дипломника над розділом, його ставлення до виконання рекомендацій та врахування зауважень консультанта;

· своєчасно перевіряє розділ і, за відсутності зауважень, підписує титульний аркуш ПЗ та відповідний графічний (ілюстративний) матеріал.

Рецензент ДП (ДР):

· на підставі направлення (форма ДП–6, див. Додаток А) за підписом завідувача кафедри, отримує від дипломника завершений ДП (ДР) для рецензування;

· докладно ознайомлюється зі змістом ПЗ та графічним матеріалом ДП (ДР), приділяє увагу науково-технічному рівню розробки, сучасності та раціональності прийнятих рішень, правильності розрахунків, використанню новітніх технологій, дотриманню вимог державних стандартів тощо. За необхідності запрошує дипломника на бесіду для отримання його пояснень з питань ДП (ДР);

· до дати, яка зазначена у направленні, готує рецензію (форма ДП–7, див. Додаток А) у письмовому або друкованому вигляді, де зазначає:

­ відповідність ДП (ДР) затвердженій теми та завданню;

­ актуальність теми;

­ реальність ДП (ДР) (його виконання на замовлення підприємств, організацій, за науковою тематикою кафедри, НДІ тощо);

­ глибину техніко-економічного обґрунтування прийняття рішень;

­ ступень використання сучасних досягнень науки, техніки, виробництва, інформаційних та інженерних технологій;

­ оригінальність прийнятих рішень та отриманих результатів;

­ правильність проведених розрахунків і конструкторсько-технологічних рішень;

­ наявність і повноту експериментального (фізичного або математичного) підтвердження прийнятих рішень;

­ якість виконання ПЗ, відповідність креслеників вимогам чинних стандартів;

­ можливість впровадження результатів ДП (ДР);

­ недоліки ДП (ДР);

­ оцінку ДП (ДР) за чотирибальною системою і можливості присвоєння дипломнику відповідної кваліфікації (формулювання згідно з діючими нормативними документами).

Рецензія не має дублювати відгук керівника, оскільки відгук керівника – це, в основному, характеристика професійних та громадянських якостей дипломника та його роботи, проявлених у процесі дипломного проектування, а рецензія – це характеристика якості безпосередньо ДП (ДР).

Якщо рецензент є співробітником зовнішньої організації (іншого ВНЗ, НДІ, підприємства, установи тощо), то на рецензії ставлять печатку організації, яка засвідчує його підпис.

Негативна оцінка проекту, яка може бути висловлена в рецензії, не є підставою до недопущення його захисту перед ДЕК.

Студент-дипломник:

· має право:

­ вибрати тему ДП (ДР) з числа запропонованих кафедрою або запропонувати тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її розробки і можливості виконання. У разі необхідності може ініціювати питання про зміну теми ДП (ДР), керівника та консультантів, але у термін не пізніше одного тижня з дати їх затвердження. У всіх випадках він має звернутися з відповідною заявою, в якій чітко аргументує необхідність проведення таких змін, на ім’я завідувача кафедри;

­ отримати робоче місце для та працювати над ДП (ДР) у кабінеті дипломного проектування кафедри згідно з відповідним графіком, узгодженим з керівником ДП (ДР) чи особою, відповідальною за забезпечення роботи кабінету дипломного проектування кафедри. За необхідності студент-дипломник може користуватися наявною на кафедрі довідковою літературою та стандартами, зразками фрагментів ПЗ та графічного матеріалу, методичними вказівками щодо виконання та оформлення складових ДП (ДР) та ін.;

­ користуватися, за узгодженням з керівником ДП (ДР) та завідувачем кафедри, спеціально виділеною для цілей дипломного проектування комп’ютерною технікою, лабораторною базою кафедри, приладами, вимірювальною технікою тощо для проведення (у разі наявності такої можливості) натурного експерименту, математичного моделювання або наукових досліджень за темою ДП (ДР). Порядок проведення усіх натурних експериментів має бути узгоджений з керівником ДП (ДР) та завідувачем лабораторіями кафедри. При проведенні натурних експериментів студент-дипломник несе особисту відповідальність за власну безпеку та збереження працездатності застосованого в експерименті обладнання, яке є майном кафедри.

­ отримувати консультації керівника та консультантів ДП (ДР);

­ самостійно вибирати варіанти вирішення завдань ДП (ДР);

­ попереднього захисту ДП (ДР) на кафедрі та захисту перед ДЕК;

Оцінка, яка за результатами захисту ДП (ДР) виставлена ДЕК, оскарженню не підлягає.

· зобов’язаний:

­ своєчасно вибрати тему ДП (ДР) та отримати конкретні завдання від керівника проекту на підбір та опрацювання матеріалів, необхідних для виконання ДП (ДР) під час проведення переддипломної практики;

­ на переддипломній практиці, крім виконання її програми, ознайомитись з практичною реалізацією питань організації та управління виробництвом (підприємством, фірмою тощо), охороною праці, вирішенням питань екології, безпеки життєдіяльності, техніко-економічних і спеціальних питань за темою ДП (ДР);

­ після складання та захисту звіту про переддипломну практику отримати у керівника ДП (ДР) остаточне завдання на ДП (ДР) за встановленою формою та затверджене завідувачем кафедри, з’ясувати зміст, особливості та вимоги до виконання його окремих пунктів;

­ скласти та узгодити з керівником ДП (ДР) календарний план-графік виконання ДП (ДР) з урахуванням трудомісткості розділів, необхідності перевірки матеріалів керівником та консультантами, отримання відгуку керівника і рецензії та своєчасного надання повністю підготовленого, перевіреного та допущеного до захисту ДП (ДР) не менш ніж за два дні до його захисту перед ДЕК;

­ регулярно, не менше одного разу на два тижні, інформувати керівника про стан виконання проекту відповідно до плану-графіка, надавати на його вимогу необхідні матеріали для перевірки;

­ самостійно виконувати індивідуальний проект або індивідуальну частину комплексного проекту;

­ враховувати сучасні досягнення науки і техніки при розробці питань ДП (ДР), застосовувати передові методики наукових та експериментальних досліджень, приймати оптимальні рішення із застосуванням системного підходу;

­ використовувати сучасні комп’ютерні технології при проектуванні конкретних зразків техніки та розробці технологічних процесів виробництва, проведенні різного роду розрахунків та моделюванні;

­ відповідати за правильність прийнятих рішень, обґрунтувань розрахунків, якість оформлення ПЗ та графічного матеріалу, їх відповідність цим методичним вказівкам, існуючим нормативним документам та діючим державним стандартам;

­ дотримуватися календарного плану-графіка виконання ДП (ДР), встановлених правил поведінки в лабораторіях і кабінетах дипломного проектування, своєчасно та адекватно реагувати на зауваження та рекомендації керівника та консультантів ДП (ДР). У разі порушення дипломником календарного плану-графіка виконання ДП (ДР) кафедра приймає рішення про недопущення ДП (ДР) до захисту;

­ у встановлений термін заключної консультації подати ДП (ДР) для перевірки керівнику та консультантам і після усунення їх зауважень повернути керівнику для отримання його відгуку;

­ особисто подати ДП (ДР), допущений до захисту, рецензенту; на його вимогу надати необхідні пояснення з питань, які розроблялися;

­ ознайомитися зі змістом відгуку керівника і рецензії та надати аргументовані відповіді на їх зауваження при захисті ДП (ДР) перед ДЕК (вносити будь-які зміни або виправлення до ДП (ДР) після отримання відгуку керівника та рецензії заборонено);

­ на заключній консультації отримати всі необхідні підписи на титульному аркуші ПЗ та креслениках;

­ за рішенням кафедри пройти попередній захист ДП (ДР) на кафедрі або в організації, де виконувався ДП (ДР), та отримати резолюцію завідувача кафедри про допуск до захисту. Дипломні проекти (ДР), які не пройшли попереднього захисту, до публічного захисту перед ДЕК не допускають);

­ у термін, визначений секретарем Державної екзаменаційної комісії, подати ДП (ДР) до ДЕК;

­ своєчасно прибути на захист ДП (ДР) або попередити завідувача кафедри та голову ДЕК (через секретаря ДЕК) про неможливість присутності на захисті із зазначенням причин з наступним наданням документів, які засвідчують поважність причин. У разі відсутності таких документів ДЕК може прийняти рішення про неатестацію студента-дипломника як такого, що не з’явився на захист ДП (ДР) без поважних причин, з подальшим відрахуванням з НТУУ «КПІ» [18].

2 ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ (ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ) ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РІВНІВ «БАКАЛАВР» ТА «СПЕЦІАЛІСТ»

Орієнтовний обсяг ДП (ДР) бакалавра складає:

–пояснювальна записка – 70–80 сторінок;

– обов’язковий графічний (ілюстративний) матеріал – не менше 3 аркушів креслеників (плакатів) формату А1.

Орієнтовний обсяг ДП (ДР) спеціаліста складає:

– пояснювальна записка – 80–100 сторінок;

– обов’язковий графічний матеріал в ДП – не менше 7, а в ДР – не менше 8 аркушів креслеників (плакатів) формату А1.

Текст ПЗ складають, як правило, державною або російською (для іноземних студентів) мовою в друкованому вигляді шрифтом Times New Roman кеглем 14 з полуторним міжрядковим інтервалом на одній стороні аркушу формату А4 (210´297 мм) чорним кольором. Окремі слова та формули можуть вписуватися до надрукованого тексту і мають бути чорного кольору з близькою до основного тексту густотою [16, 18].

Стандарт виконання ПЗ передбачає оформлення першого та подальшого аркушів з рамкою на відстані 5 мм від краю аркуша зверху, знизу і справа та на відстані 20 мм зліва за формами 9 та 9а відповідно [3].

Перший аркуш ПЗ виконують з основним написом за формою 2, а подальші аркуші – за формою 2а [1]. Додаткові написи за цими формами у ПЗ ДП (ДР) допускають не виконувати. Розміри граф основних написів за формами 2 та 2а наведені у Додатку А, а зразки оформлення першого та подальших аркушів ПЗ – у Додатку Б.

Відстань від рамки до межі тексту зліва та справа – не менше 3мм, зверху та знизу – не менше 10мм. Абзаци у тексті повинні мати відступ від рамки 15–17мм [2].

Нумерацію сторінок починають з аркушу змісту, номер проставляють арабськими цифрами у відповідному полі основного напису зі збереженням наскрізної нумерації усього тексту. Титульний аркуш також включають до нумерації, але номер сторінки не ставлять.

Структура ПЗ умовно може бути розділена на вступну частину, основну частину та додатки [18].

Вступна частина ПЗ має включати:

– титульний аркуш (форма ДП–2, див. Додатки А та Б);

– завдання на дипломне проектування (форма ДП–3, див. Додатки А та Б);

– календарний план-графік виконання завдання (форма ДП–4, див. Додатки А та Б);

– реферат (анотація) українською та іноземною мовами;

– зміст;

– перелік скорочень, умовних позначень, термінів;

– вступ.

Реферат (анотація) обсягом 0,5–1 сторінки державною та іноземною (яку вивчав студент) мовами має стисло відбивати загальну характеристику та основний зміст ДП (ДР) і містити:

– відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, креслеників, додатків і бібліографічних найменувань за переліком посилань;

– мету ДП (ДР), використані методи та отримані результати (характеристика об’єкту проектування, якісні та кількісні показники, економічний ефект тощо);

– рекомендації щодо використання та результати впровадження розробок або досліджень (отримані патенти, прийняті заявки на патент, публікація в наукових журналах, акти про впровадження тощо);

– перелік ключових слів (не більше 20).

Вступ має відбивати актуальність і новизну ДП (ДР) та містити:

– обґрунтування необхідності нової розробки або удосконалення (модернізації) існуючого об’єкта проектування на основі аналізу сучасного стану проблеми за даними вітчизняної та зарубіжної науково-технічної літератури, патентного пошуку та досвіду роботи підприємств, установ, провідних фірм у відповідній галузі виробництва, економіки або науки;

– обґрунтування основних проектних рішень або напрямків досліджень;

– можливі галузі застосування результатів ДП (ДР).

Основна частина ПЗ має включати:

– розділи (глави), які розкривають основний зміст проекту відповідно до переліку питань, наведених у завданні на дипломне проектування;

– техніко-економічне обґрунтування та питання організації виробництва;

– питання охорони праці, техніки безпеки, екології та охорони навколишнього середовища тощо;

– закінчення (загальні висновки);

– перелік посилань.

В основній частині ПЗ наводять результати вирішення завдань з:

– розробки вимог до характеристик об’єкту проектування;

– вибору і обґрунтування оптимальності технічних рішень або теоретичних та експериментальних методів досліджень;

– вибору та обґрунтування можливих варіантів технічної реалізації та методів розрахунків параметрів елементів (електричних схем, механічних елементів на міцність та ін.);

– експериментальних досліджень, розробки методики досліджень, опису експериментального обладнання, аналізу результатів експерименту;

– техніко-економічного обґрунтування прийнятих в ДП (ДР) рішень, розрахунку економічного ефекту;

– представлення пропозицій та заходів щодо забезпечення охорони праці, техніки безпеки, охорони довкілля;

– представлення загальних висновків щодо відповідності отриманих результатів завданню на ДП (ДР) та висунутим вимогам, можливості впровадження або застосування результатів.

Окремі розділи також мають закінчуватися конкретними висновками.

До додатківПЗ виносять:

– специфікації;

– методики і протоколи випробувань;

– результати патентного дослідження;

– виведення розрахункових формул;

– акти про впровадження у виробництво та копії патентів, отриманих студентом-дипломником;

– інші матеріали, які допомагають більш повно і докладно розкрити задум та шляхи реалізації ДП (ДР).

Оформлення ПЗ має відповідати чинному стандарту [16].

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Кожен розділ ПЗ рекомендовано починати з нового аркуша. Заголовки структурних елементів і розділів необхідно розміщувати посередині рядка і друкувати прописними літерами без крапки в кінці. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів необхідно починати з абзацу. Відстань між заголовком та наступним або попереднім текстом має дорівнювати трьом-чотирьом міжрядковим інтервалам, відстань між заголовками розділу та підрозділу – два інтервали. Не можна розміщувати заголовок у нижній частині сторінки, якщо після нього залишається тільки один рядок тексту.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти нумерують арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д. Номер пункту складається з номера розділу, номера підрозділу (якщо він є) і порядкового номера пункту, розділених крапками тощо.

Структурні елементи «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ВИСНОВКИ», «РЕКОМЕНДАЦІЇ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують, а їх найменування є заголовками структурних елементів.

Зразок оформлення заголовків структурних елементів наведено у Додатку Б.

Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, де їх згадують вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації (власні та запозичені) мають бути посилання в роботі. Всі ілюстрації, які виносять на захист, необхідно навести в основній частині атестаційної роботи або в додатках.

Кресленики, рисунки, графіки, схеми, діаграми мають відповідати вимогам нормативно-технічної документації. Ілюстрації нумерують арабськими цифрами в межах розділу та позначають «Рисунок». Це позначення разом з назвою ілюстрації (у разі необхідності) розміщують під рисунком. Нумерацію рисунків виконують по розділам. Наприклад, «Рисунок 3.2 – Схема розміщення» або «Рис. 3.2. Схема розміщення» (другий рисунок третього розділу).

Електричні елементи на схемах зображують умовними графічними позначеннями, накреслення і розміри яких встановлені в стандартах прийнятої в Україні Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

При виконанні ДР (ДП) студенти напряму підготовки 6.050701 – «Електротехніка та електротехнології» за програмою професійного спрямування «Електричні системи та мережі» та спеціальності 7.05070102 – «Електричні системи та мережі» переважно застосовують умовні графічні позначення, закріплені стандартами [7]–[15]. Зразки деяких умовних графічних позначень за цими стандартами наведені у Додатку Б.

Схеми виконують з елементами, що перебувають у відключеному положенні, в однолінійному чи багатолінійному зображенні. Для структурних та принципових схем, на яких зображують усі електричні елементи та зв’язки між ними, застосовують переважно однолінійне зображення [19]. Приклади виконання схем наведено у Додатку Б.

Технічні кресленики (ТК) ДП (ДР) виконують на аркушах формату А1 (594´841 мм) та оформлюють згідно з вимогами чинного стандарту [4]. Аркуш ТК має бути виконаний з рамкою на відстані 5 мм від краю аркуша зверху, знизу і справа та на відстані 20 мм зліва і містити основний напис відповідно до форми 1 [1]. Додаткові написи за цією формою у ТК ДП (ДР) допускають не виконувати. Розміри граф основного напису за формою 1 наведені в Додатку А.

Товщина суцільної основної лінії в межах кресленика має бути в межах від 0,5 до 1,4 мм у залежності від величини та складності зображення, а також від формату кресленика. Графічні позначення елементів схеми слід виконувати лініями тієї ж товщини, що і суцільну основну лінію. Якщо в умовних графічних позначеннях є стовщення, то їх необхідно виконувати з подвоєною товщиною основної суцільної лінії.

Кількість зламів та перетинів ліній на кресленику має бути найменшою. Відстань між сусідніми паралельними лініями має бути не меншою 3 мм [5].

Написи на креслениках виконують з використанням креслярських шрифтів типів А та Б згідно з чинним стандартом [6].

Таблиці, за допомогою яких, як правило, оформлюють цифровий матеріал, слід розміщувати безпосередньо після тексту, де їх згадують вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. Нумерують таблиці як і рисунки. Слово «Таблиця» розміщують зліва над таблицею. Нумерацію таблиць виконують по розділам (Табл. 1.1., Табл. 2.3, Табл. 4.5. і т.д.). Зразок оформлення таблиці наведений у Додатку Б.

Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, де їх згадують, посередині рядка з полями зверху та знизу не менше одного рядка. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, розділених крапкою. Номер проставляють в дужках на рівні формули в кінці рядка.

Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, у якій вони подані у формулі. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка.

При виконанні формул бажано застосовувати редактори формул Microsoft Equation Editor або Design Science MathType. Приклад виконання формул наведений у Додатку Б.

Посилання в тексті на джерела необхідно вказувати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками. Перелік посилань оформлюють згідно з чинним стандартом [17] (зразком оформлення є перелік посилань цих методичних вказівок).

Додатки слід розміщувати в порядку появи посилань на них у тексті. Кожен додаток має починатися з нового аркуша. Додатки позначають посередині рядка прописними літерами (А, Б, В,...). Наприклад, «Додаток А». Далі, симетрично до тексту з прописної літери окремим рядком друкують заголовок додатка. Додатки повинні мати спільну з іншою частиною роботи наскрізну нумерацію сторінок. У разі необхідності текст додатка можна поділити на розділи, підрозділи і пункти (наприклад, В.4.1.3 – пункт 4.1.3 додатка В). Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння необхідно нумерувати в межах кожного додатка (наприклад, рисунок Е.3, таблиця Б.2 тощо). Літеру Ґ для назви додатків не застосовують.

3 ПОРЯДОК ДОПУСКУ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ (ДИПЛОМНИХ РОБІТ) ДО ЗАХИСТУ

До захисту перед ДЕК допускають ДП (ДР), теми яких затверджені наказом ректора НТУУ «КПІ», а структура, зміст та якість викладання матеріалу та оформлення відповідають вимогам методичних рекомендацій кафедри.

Допуск до захисту ДП (ДР) перед ДЕК здійснює завідувач кафедри, який приймає позитивне рішення на підставі викладеного вище або підсумків попереднього захисту, якщо це оформлено відповідним протоколом засідання кафедри. Допуск має бути підтверджений візою завідувача кафедри на титульному аркуші пояснювальної записки (ПЗ). Списки студентів, допущених до захисту, мають бути затверджені деканом факультету електроенерготехніки та автоматики НТУУ «КПІ».

До захисту перед ДЕК не допускають ДП (ДР), якщо:

· виявлені принципові недоліки у прийнятих рішеннях, техніко-економічних обґрунтуваннях, розрахунках та висновках, суттєві відхилення від вимог діючих державних стандартів;

· дипломник порушив календарний план-графік виконання ДП (ДР), затверджений керівником;

· дипломник на попередньому захисті не зміг обґрунтувати прийняті рішення, пояснити етапи проведення розрахунків та отримані результати.

Рішення про недопущення ДП (ДР) до захисту приймають на засіданні кафедри, витяг з протоколу якого разом з поданням завідувача кафедри направляють декану факультету для підготовки матеріалів до наказу ректора про відсторонення студента від захисту ДП (ДР) та його відрахування з ВНЗ [18].

4 ПОРЯДОК ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ (ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ) ДО ПУБЛІЧНОГО ЗАХИСТУ

Підготовлений ДП (ДР) має бути підписаний студентом, науковим керівником та консультантами під час консультацій, графік яких має бути затверджений завідувачем кафедри.

Відповідно до графіку захисту атестаційних робіт призначають заключну консультацію для остаточної перевірки ДП (ДР) та дату попереднього захисту.

Попередній захист робіт призначають не пізніше, ніж за тиждень до дати захисту. Студентів, які не представили ДП (ДР) на попередній захист, до захисту перед ДЕК не допускають. В термін між попереднім захистом та засіданням ДЕК студент отримує відгук та рецензію.

Після попереднього захисту завідувач кафедри формує список студентів, яких допускають до захисту своїх кваліфікаційних робіт. Допуском до захисту ДП (ДР) є список студентів-випускників спеціальності, затверджений деканом факультету електроенерготехніки та автоматики НТУУ «КПІ».

Після отримання відгуку керівника і рецензії, але не пізніше, ніж за два дні до його захисту перед ДЕК, ДП (ДР) здають секретарю ДЕК.

Тривалість захисту одного проекту (роботи) має бути в межах 30–40 хвилин. Доповідь має тривати 10–15 хвилин.

Захист ДП (ДР) вітчизняними студентами здійснюється, як правило, державною мовою. Захист може бути проведений російською мовою (зокрема, іноземними студентами) або будь-якою іноземною мовою (англійською, німецькою, французькою тощо), яку студент вивчав в університеті. Рішення про допуск до захисту ДП (ДР) іноземною мовою кафедра приймає на своєму засіданні до початку роботи ДЕК за наявності відповідної заяви студента та реферату його ДП (ДР) обсягом 10–15 сторінок, виконаного іноземною мовою зі стислим викладенням основних положень проекту (роботи) та завіреного завідувачем кафедри іноземних мов. Підставою для захисту іноземною мовою є витяг з протоколу цього засідання, а також згода голови ДЕК, який, залежно від рівня володіння відповідною мовою членами ДЕК, визначає необхідність присутності на захисті перекладача [18].

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. ГОСТ 2.104–2006. Единая система конструкторской документации. Основные надписи [Текст]. – Взамен ГОСТ 2.104–68; изд. 2007-08-01. – М.: Стандартинформ, 2007. – 16 с.

2. ГОСТ 2.105–95. Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам [Текст]. – Взамен ГОСТ 2.105–79; ГОСТ 2.906–71; изд. 2007–08–01 с Изм. 1 (ИУС. 2001 № 12). – М.: Изд-во стандартов, 2007. – 30 с.

3. ГОСТ 2.106–96. Единая система конструкторской документации. Текстовые документы [Текст]. – Взамен ГОСТ 2.106–68; ГОСТ 2.108–68; ГОСТ 2.112–70; изд. 2007–08–01 с Изм. 1 (ИУС. 1997 № 10). – М.: Изд-во стандартов, 2007. – 32 с.

4. ГОСТ 2.109–73. Единая система конструкторской документации. Основные требования к чертежам [Текст]. – Взамен ГОСТ 2.107–68; ГОСТ 2.109–68; ГОСТ 5292–60 в части разд. VIII; изд. 2007–08–01 с Изм. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 (ИУС. 1980 № 4; ИУС. 1982 № 4; ИУС. 1984 № 8; ИУС. 1985 № 3; ИУС. 1985 № 5; ИУС. 1985 № 12; ИУС. 1986 № 6; ИУС. 1987 № 12; ИУС. 1999 № 5; ИУС. 2001 № 3; ИУС. 2006 № 9). – М.: Изд-во стандартов, 2007. – 29 с.

5. ГОСТ 2.303–68. Единая система конструкторской документации. Линии [Текст]. – Взамен ГОСТ 3456–59; изд. 2007–08–01 с Изм. 1, 2, 3 (ИУС. 1980 № 4; ИУС. 1989 № 7; ИУС. 2006 № 9). – М.: Изд-во стандартов, 2007. – 29 с.

6. ГОСТ 2.304–81. Единая система конструкторской документации. Шрифты чертёжные [Текст]. – Взамен ГОСТ 2.304–68; изд. 2007–08–01 с Изм. 1, 2 (ИУС. 1989 № 7; ИУС. 2006 № 9). – М.: Изд-во стандартов, 2007. – 22 с.

7. ГОСТ 2.710–81. Единая система конструкторской документации. Обозначения буквенно-цифровые в электрических схемах [Текст]. – Взамен ГОСТ 2.710–75; изд. 2007–11–01 с Изм. 1(ИУС. 1989 № 7). – М.: Изд-во стандартов, 2007. – 10 с.

8. ГОСТ 2.721–74. Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические в схемах. Обозначения общего применения [Текст]. – Взамен ГОСТ 2.721–68; ГОСТ 2.783–69; ГОСТ 2.750–68; ГОСТ 2.751–73; изд. 2007–11–01 с Изм. 1, 2, 3, 4 (ИУС. 1981 № 6; ИУС. 1987 № 7; ИУС. 1991 № 10; ИУС. 1994 № 5). – М.: Изд-во стандартов, 2007. – 34 с.

9. ГОСТ 2.722–68. Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические в схемах. Машины электрические [Текст]. – Взамен ГОСТ 7624–62 в части разд. 4; изд. 2007–11–01 с Изм. 1, 2, 3 (ИУС. 1981 № 6; ИУС. 1991 № 10; ИУС. 1994 № 5). – М.: Изд-во стандартов, 2007. – 15 с.

10. ГОСТ 2.723–68. Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические в схемах. Катушки индуктивности, дроссели, трансформаторы, автотрансформаторы [Текст]. – Взамен ГОСТ 7624–62 в части разд. 11; изд. 2002–05–01 с Изм. 1, 2, 3 (ИУС. 1981 № 6; ИУС. 1991 № 10; ИУС. 1994 № 5). – М.: Изд-во стандартов, 2002. – 14 с.

11. ГОСТ 2.725–68. Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические в схемах. Устройства коммутирующие [Текст]. –Взамен ГОСТ 7624–62 в части разд. 8; изд. 2002–05–01. – М.: Изд-во стандартов, 2002. – 4 с.

12. ГОСТ 2.728–74. Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические в схемах. Резисторы, конденсаторы [Текст]. – Взамен ГОСТ 2.728–68, ГОСТ 2.729–68 в части п. 12;ГОСТ 2.747–68 в части пп. 24, 25; изд. 2002–05–01 с Изм. 1, 2 (ИУС. 1980 № 11; ИУС. 1991 № 10). – М.: Изд-во стандартов, 2002. – 12 с.

13. ГОСТ 2.747–68. Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические в схемах. Размеры условных графических обозначений [Текст]. – Изд. 2001–01–01 с Изм. 1 (ИУС. 1991 № 10). – М.: Изд-во стандартов, 2001. – 6 с.

14. ГОСТ 2.755–87. Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические в электрических схемах. Устройства коммутационные и контактные соединения [Текст]. – Взамен ГОСТ 2.755–74; ГОСТ 2.738–68, кроме п. 7 табл. 1; изд. 2004–11–01. – М.: Изд-во стандартов, 2004. – 11 с.

15. ГОСТ 21.611–85. Система проектной документации для строительства. Централизованное управление энергоснабжением. Условные графические и буквенные обозначения вида и содержания информации. – Изд. 2002–03–01. – М.: Изд-во стандартов, 2002. – 7 с.

16. ДСТУ 3008–95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. – Чинний від 1995–02–23. – К.: Держстандарт України, 1995. – 43 с.

17. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складення (ГОСТ 7.1–2003, IDT). – Чинний від 2007–07–01. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи).

18. Угольніков В. Ю. Положення про організацію дипломного проектування та державну атестацію студентів НТУУ “КПІ” / уклад.: В. Ю. Угольніков; [заг. ред. Ю. І. Якименко]. – К.: ВПК “Політехніка”, 2006. – 84 с.

19. Усатенко С. Т. Выполнение электрических схем по ЕСКД: Справочник / С. Т. Усатенко, Т. К. Каченюк, М. В. Терехова – М.: Изд-во стандартов, 1989. – 325 с. – ISBN 5–7050–0031–6.