 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
ЦЕ, що вище – Лекції. Нижче – практичні
|
|
Лабораторно-практична робота № 1 Методи розрахунків, що використовуються при оцінці збитків
Серед методів розрахунків обсягів збитків, виділіть некоректно названий тип
- методи прямого розрахунку
- аналітичні методи
- емпіричні методи
- багатофакторного аналізу кореляційних залежностей
Який із видів розрахунку економічних збитків сформульований некоректно?
- фактичні збитки або негативні зміни, що виникають від забруднення навколишнього природного середовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітному періоді
- можливі збитки, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення навколишнього природного середовища
- відвернені збитки, що становлять різницю між фактичними і можливими збитками
- ліквідовані збитки – та частина збитків, наслідки яких ліквідовано
- потенційні збитки – збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природного середовища
Вкажіть неправильний показник серед вихідних даних для формули розрахунку обсягу економічних збитків від забруднення атмосфери, якщо відома концентрація шкідливих речовин в атмосфері
Зdзн – питомі збитки, завданні здоров’ю населення
R – чисельність населення в зоні впливу підприємства
Зdкг – питомі збитки комунальному господарству
Зdсг – питомі збитки сільському господарству і лісовому господарству
S – площа сільськогосподарських і лісових угідь
Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів
Зdпр – питомі збитки промисловості
Мв – маса викиду в атмосферу
Вкажіть неправильний показник серед вихідних даних для формули розрахунку обсягу економічних збитків від забруднення атмосфери, якщо параметри забруднення атмосфери виражено в тоннах викиду шкідливих речовин
Якщо, економічні збитки визначаються за формулою 2:
Мв – маса викиду в атмосферу
f1 – коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення, якому завдано збитків
f2 – коефіцієнт, який враховує наведену висоту викиду
3dа – питомі збитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу
R – чисельність населення в зоні впливу підприємства
Вкажіть неправильний показник в шкалі значень коефіцієнта f1, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення
0,1 – для об’єкта, віддаленого від людських поселень, розміщеного на незручних для сільськогосподарського освоєння землях, які не мають цінності для збереження їх як ландшафтних і заповідних зон
0,3 – для об’єкта, розташованого віддалік від людських поселень на сільськогосподарських землях, які не потребують спеціальних меліоративних робіт
0,5 – для об’єкта, розміщеного на території будь-яких населених пунктів
0,7 – для об’єкта, розташованого на території міста з населенням до 100 тис. осіб
1,0 – для об’єкта,розташованого на території міста з населенням від 100 тис. осіб до 500 тис. осіб
2,0 – для об’єкта, розташованого на території міста з населенням понад 500 тис. осіб
2,5 – для об’єкта, розміщеного поблизу ландшафтних водоохоронних зон, санітарних, заповідних, паркових і лісопаркових зон у містах та інших населених пунктах
3,0 – для об’єкта, розташованого поблизу території курортних місць, історико-архітектурних пам’яток, які охороняються державою, місць масового відпочинку людей
Вкажіть неправильний показник в шкалі значень коефіцієнта f2, що враховує висоту викиду
0-15 – 1,5
16-40 – 1,3
41-80 – 1,0
81-150 – 0,7
151-220 – 0,5
221-300 – 0,15
Вкажіть неправильний показник серед вихідних даних для формули розрахунку обсягу економічних збитків від забруднення води, якщо відома лише маса скиду у воду
L – коефіцієнт, який враховує розташування джерела скиду та водозабезпеченість регіону
Звd – питомі збитки від скиду 1 т забруднювальної речовини у воду
Мс – маса скиду у воду
R – чисельність населення в зоні забруднення води
Вкажіть неправильний показник в шкалі значень коефіцієнта L, який враховує розташування джерела скиду забруднюючих речовин та водозабезпеченість регіону
0,5 – для районів, які не відчувають дефіциту у водних ресурсах
1,0 – для районів, де баланс споживання і відведення води зводиться без дефіциту
1,5 – для районів, де баланс споживання і відведення води зводиться з незначним дефіцитом
2,0 – для районів, де водозабезпечення здійснюється з великих водосховищ
3,0 – для районів, де скид стічних вод дозволено у великі ріки
Лабораторно-практична робота №2 (7). Методика обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища
Відповідно до Порядку встановлення нормативів збору і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища плата не встановлюється за:
· викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
· викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
· скиди забруднюючих речовин у поверхневі води,
· скиди забруднюючих речовин у територіальні та внутрішні морські води
· скиди забруднюючих речовин у підземні горизонти
· скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації
· користування технологічним обладнанням, що вичерпало свій ресурс
· розміщення відходів
Який із наведених нижче принципів сучасної політики України в галузі охорони навколишнього природного середовища (НПС) від забруднення сформульований некоректно?
"забруднювач платить"
покладання на забруднювачів відповідальності за всі дії, що спричиняють шкоду НПС
стягувати відповідні платежі з підприємств незалежно від форм власності і відомчої належності
внесення плати за забруднення не звільняє підприємства від дотримання заходів по охороні НПС, а також сплати штрафних санкцій за екологічні правопорушення і від повного відшкодування шкоди
плата за забруднення НПС не повинна бути включена у вартість продукції, яку виробляє підприємство-забруднювач
плата за забруднення НПС виконує стимулюючу, координаційну, контролюючу та компенсаційну функції
Вкажіть неправильний показник в класифікації рівнів небезпеки відходів
І - надзвичайно небезпечні
ІІ - високонебезпечні
ІІІ - помірнонебезпечні
ІV - малонебезпечні, у тому числі відходи гірничодобувної промисловості
V - безпечні для НПС
Вкажіть правильну періодичність, з якою підприємства повинні обчислювати і сплачувати самостійно суму збору за викиди в атмосферу, скиди в гідросферустаціонарними і пересувними джерелами забруднення, а також за розміщення відходів наростаючим підсумком з початку року
щотижня
щомісяця
щокварталу
кожне півріччя
Вкажіть неправильний показник серед вихідних даних для формули розрахунку обсягу суми збору, який справляють за викиди стаціонарними джерелами забруднення
Млі – обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини
Мпі – обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини
Нбі – норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини
Крб – регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства
Кнас – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту
Кф – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту
Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин
Вкажіть неправильний показник серед вихідних даних для формули розрахунку обсягу суми збору, який справляють за викиди пересувними джерелами забруднення
Мі – кількість використаного пального і-того виду
Нбі – норматив збору за тонну і-того виду пального
Кнас – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту
|
Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту
Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин
Вкажіть неправильний показник серед вихідних даних для формули розрахунку обсягу суми збору, який справляють за скиди забруднюючих речовин
Мс – маса скиду у воду
Млі – обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту
Мпі – обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини
Нбі – норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини
Крб – регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства
Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин
Вкажіть неправильний показник серед вихідних даних для формули розрахунку обсягу суми збору, який справляють за розміщення відходів
Млі – обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення)
Мпі – обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-того виду
R – чисельність населення в зоні впливу підприємства
Нбі – норматив збору за тонну відходів і-того виду в межах ліміту
Кт – коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів
Ко – коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів
Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів
Лабораторно-практична робота № 3(8). Методика розрахунку обсягів наднормативних викидів та розмірів збитку, заподіяних державі в результаті забруднення атмосфери
Вкажіть, який із принципів розрахунку обсягів наднормативних викидів та розмірів збитку, заподіяних державі в результаті забруднення атмосфери, сформульований некоректно
стягнення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не звільняє підприємства від відшкодування збитків за наднормативні викиди
у разі сплати підприємством за понадлімітні викиди штрафних (кратних) платежів відшкодовують тільки суму збитків, що перевищує сплачену суму цих платежів
розмір компенсації збитків за наднормативний викид 1 т забруднюючої речовини в атмосферне повітря визначають з урахуванням регулюючих коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини
контроль за відшкодуванням збитків, заподіяних державі підприємствами наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснюють органи Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України
Вкажіть неправильний показник серед вихідних даних для формули розрахунку обсягу наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Vі – об’ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела
Сі – середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), розрахована як середня арифметична
Мqi – потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини по даному джерелу, встановлена дозволом на викид
Т – час роботи джерела в режимі наднормативного викиду
Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин
Вкажіть, який із принципів розрахунку терміну роботи джерела в режимі наднормативного викиду забруднюючих атмосферу речовин сформульований некоректно
термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначають з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
якщо неодноразово виявляли перевищення встановленою нормативу по даному джерелу і речовині, то термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду беруть з часу введення нормативу в дію по даному джерелу і речовині до дня контрольної перевірки, але не більше як за один місяць
якщо при інспекційній перевірці вперше встановлено перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, відлік часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду беруть з моменту виявлення порушення і актом встановлюють термін усунення порушення
після закінчення терміну усунення порушення за замовленням підприємства здійснюють контрольну перевірку його фактичного усунення і розраховують час роботи джерела в режимі наднормативного викиду
всі контрольні перевірки фактів усунення виявлених порушень роботи джерел в режимі наднормативного викиду проводять за рахунок підприємств
в разі відсутності на підприємстві зафіксованих в первинній обліковій документації результатів вимірів потужності викидів забруднюючих речовин або результати вимірів анульовані, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду встановлюють за три попередніх місяці до дня даної перевірки
для речовинах, які не мають дозволу на викид, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначають з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид
Вкажіть, який із принципів розрахунку потужності наднормативних викидів забруднюючих атмосферу речовин сформульований некоректно
при невиконанні у встановлені терміни заходів по досягненню нормативів гранично допустимих викидів, розрахунки потужності наднормативних викидів здійснюють як різницю між фактичною потужністю викиду, яка підтверджена результатами інструментальних вимірів, і величиною нормативу викиду після впровадження заходу з урахуванням терміну, що минув після планового його закінчення
розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, які не мають дозволу на викид, ведуть на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами
необхідна кількість проб для визначення потужності викиду регламентована «Інструкцією відбору проб з газопилових потоків, затвердженою Мінекобезпеки України»
середня арифметична із визначених разових концентрацій серії проб при максимальному навантаженні технологічного обладнання є базовою для розрахунку наднормативних викидів
розрахунки потужності наднормативних викидів в результаті аварійних і залпових викидів, не передбачених технологічними регламентами виробництв, здійснюють на основі матеріальних балансів, даних технологічних регламентів та ін.
Вкажіть неправильний показник серед вихідних даних для формули розрахунку розміру компенсації збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Z - розмір компенсації збитків
Мі - маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря понаднормативно
1,1 * П – базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірки
ГДКі – середньодобова гранично допустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-тої забруднюючої речовини
Лабораторно-практична робота № 4(3). Визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення земельних ресурсів
Вкажіть, в якому із принципів розрахунку вартості земель і розміру шкоди від забруднення земельних ресурсів допущено помилку?
основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земельних ресурсів є грошова вартість земель сільськогосподарського призначення (конкретної земельної ділянки)
нормативною базою для визначення розміру шкоди від забруднення земель будь-якого цільового призначення, всіх категорій (незалежно від форм власності) є грошова вартість земель сільськогосподарського призначення цього району
вартість 1 га несільськогосподарських угідь (яри, піски, кам’янисті місця тощо), приймають рівною половині вартості 1 га пасовищ у зоні розташування конкретної земельної ділянки
розмірною одиницею для розрахунків величини шкоди приймають товщу орного шару (0,2 м), тобто обсяг орного шару ґрунту 20 000 м3 на 1 га поверхні землі
при обчисленні розміру шкоди, завданої земельним ресурсам в результаті організації несанкціонованих звалищ побутових, промислових та інших відходів, вводять коефіцієнт 10, а токсичних відходів – 100
Вкажіть правильну відповідь на таке питання: яку частку вартості земельних ресурсів не повинні перевищують витрати на здійснення природоохоронних заходів, щоб вони були економічно доцільними?
20% вартості земельних ресурсів
30% вартості земельних ресурсів
40% вартості земельних ресурсів
50% вартості земельних ресурсів
60% вартості земельних ресурсів
70% вартості земельних ресурсів
Вкажіть правильну відповідь на таке питання: в якому співвідношенні збільшуються витрати для здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земельних ресурсів, залежно від глибини просочування забруднюючої речовини
10: 1
10: 2
10: 3
10: 4
10: 5
10: 6
Вкажіть, які показники вмісту хімічних речовин у ґрунті є основою для поділу забруднюючих речовин на чотири групи небезпечності
гранично допустимі рівні (ГДР)
орієнтовно допустимі концентрації (ОДК)
гранично допустимі концентрації (ГДК)
Вкажіть неправильний показник серед вихідних даних для формули розрахунку розміру відшкодування збитків, завданих земельним ресурсам забрудненням (засміченням)
А – питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, які визначаються як 0,5 Гд;
Гд – грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (засмічення)
Пагр - площа агровиробничої групи ґрунтів
Кз – коефіцієнт, що характеризує вміст забруднюючої речовини (м3) в об’ємі забрудненої землі (м3) залежно від глибини просочування
Кн – коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини
Шегз – показник шкали еколого-господарського значення земель
Вкажіть неправильний показник серед вихідних даних для формули розрахунку вартості 1 м2 агровиробничої групи ґрунтів
Гу – вартість 1 м2 відповідних угідь сільськогосподарського підприємства
Багр – бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів земельної ділянки
Бу – бал бонітету 1 га відповідних угідь сільськогосподарського підприємства
Шегз – показник шкали еколого-господарського значення земель
Вкажіть неправильний показник серед вихідних даних для формули розрахунку коефіцієнта забруднення землі
Озр – об’єм забруднюючої речовини
Тз – товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м (орний шар)
Пд – площа забрудненої земельної ділянки
Щзр – відносна щільність забруднюючої речовини
Іn – індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини
Вкажіть неправильне значення одного із коефіцієнтів шкали небезпечності забруднюючих речовин (Кн)
надзвичайно небезпечні (ГДР/ОДК< 0,2мг/кг)
дуже небезпечні (ГДР/ОДК 0,2-0,5 мг/кг)
помірно небезпечні (ГДР/ОДК < 0,5 мг)
малонебезпечні та інертні
Вкажіть неправильне значення одного із коефіцієнтів шкали
еколого-господарського значення земель (Шегз)
землі зон санітарної охорони водозаборів, прибережної захисної смуги вздовж річок та навколо водойм - 5,0
землі оздоровчого та рекреаційного призначення - 4,5
землі природоохоронного та історико-культурного призначення - 4,0
прибережні захисні смуги вздовж морів - 3,5
землі сільських населених пунктів та селищ міського типу - 3,0
землі сільськогосподарського призначення та землі запасу - 2,5
землі під житловою та громадською забудовою міст - 0,8
болота - 0,5
землі лісового фонду - 0,3
землі промисловості, транспорту, зв’язку та оборони - 0,2
Дата публикования: 2015-02-18; Прочитано: 176 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
