Теоретичні положення. Фінансова криза – це фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини

Фінансова криза – це фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, основною формою виявлення якої є порушення фінансової рівноваги підприємства.

Рисунок 1 – Розвиток симптомів фінансової кризи

Рисунок 2 – Параметри кризи на підприємстві

Санація – це система фінансово-економічних, виробничо-техніч-них, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства в довгостроковому періоді.

Рисунок 3 – Санаційні заходи

Рисунок 4 – Класична модель санації

Стратегія діяльності підприємства – це визначення основних його довгострокових цілей та завдань, обрання курсу дій, необхідних для досягнення поставлених цілей.

Рисунок 5 – Види стратегії санації підприємств

Рисунок 6 – Структурно-логічна схема плану санації

Рисунок 7 – Структура основної частини плану санації

Санаційний аудит – це аудит, який проводиться на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі, з метою оцінки санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції.

Рисунок 8 – Порядок проведення санаційного аудиту

Рисунок 9 – Завдання санаційного аудиту

Рисунок 10 – Етапи проведення санаційного аудиту

Рисунок 11 – Методи санаційного аудиту

Банкрутство – неспроможність боржника-підприємства платити за своїми борговими зобов'язаннями, основною ознакою якого є неспроможність підприємства забезпечити виконання вимог кредиторів протягом трьох місяців із дня настання строку виплати.

Рисунок 12 – Моделі прогнозування банкрутства

Санаційна спроможність – це наявність у підприємства фінансових організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації.

Рисунок 13 – Умови санаційної спроможності

Рисунок 14 – Розвиток симптомів банкрутства

П'ятифакторна модель Альтмана 1983 року:   Z83 = 0,717 К1 + 0,847 К2 + 3,107 К3 + 0,42 К4 + 0,995К5   Граничне значення Z83 = 1,23. Якщо Z83 < 1,23, підприємству загрожує банкрутство; якщо Z83 > 1,23, це свідчить про стабільний фінансовий стан.

П'ятифакторна модель Альтмана 1968 року:   Z68 = 1,2 К1 + 1,4 К2 + 3,3 К3 + 0,6 К4 + К5   де К1 – відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів; К2 – відношення нерозподіленого прибутку до суми всіх активів; К3 – відношення загального прибутку до суми активів; К4 – відношення власного капіталу до суми залученого капіталу; К5 – відношення виручки від реалізації до середньої суми активів.   В залежності від значення Z прогнозується імовірність банкрутства: до 1,8 – дуже висока; від 1,81 до 2,675 – висока; від 2,676 до 2,99 – можлива; більш 3,0 – дуже низька.

Рисунок 15 – Моделі Альтмана

Рисунок 16 – Зарубіжні моделі імовірності банкрутства

Універсальна дискримінантна функція Терещенка:   ZТЕР = 1,5 К1 + 0,08 К2 + 10 К3 + 5 К4 + 0,3 К5 + 0,1 К6   де К1 – відношення показника cash-flow до зобов’язань; К2 – відношення валюти балансу до зобов’язань; К3 – відношення прибутку до валюти балансу; К4 – відношення прибутку до виручки від реалізації; К5 – відношення виробничих запасів до виручки від реалізації; К6 – оборотність основного капіталу, тобто відношення виручки від реалізації до валюти балансу.   В залежності від значення Z прогнозується імовірність банкрутства: якщо ZТЕР > 2, підприємству банкрутство не загрожує; якщо 1 < ZТЕР < 2, фінансова стійкість підприємства порушена, проте якщо своєчасно запровадити антикризові заходи, банкрутство не загрожуватиме; якщо 0 < ZТЕР < 1, існує загроза банкрутства при відсутності заходів щодо санації; якщо ZТЕР < 0, підприємство вже майже збанкрутило.

Рисунок 17 – Вітчизняні моделі імовірності банкрутства

Рисунок 18 – Види банкрутства підприємств

Рисунок 19 – Форми фінансування санації

Рисунок 20 – Внутрішні джерела санації підприємств

Рисунок 21 – Методи та джерела збільшення статутного фонду

Рисунок 22 – Форми участі кредиторів у санації боржника

Рисунок 23 – Форми фінансової підтримки підприємств державою

Рисунок 24 – Види зміни масштабів підприємства

Позовна давність – це встановлений законодавством строк, протягом якого потерпіла сторона для захисту порушеного права може звернутися до суду.

Рисунок 25 – Варіанти розвитку справи про банкрутство

Мирова угода – це процедура досягнення домовленості між боржником та кредитором щодо пролонгації строків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів.

Рисунок 26 – Черговість задоволення претензій кредиторів