Вимоги до оформлення

Структура пояснювальної записки:

- Титульна сторінка (з малою рамкою, по формі з додатку Б-1).

- Завдання (додаток Б-2).

- Зміст (для першої сторінки змісту --- велика рамка з додатку Б-3, для усіх інших сторінок записки використовувати малі рамки).

- Вступ (1-2 сторінки, на яких описуються актуальність та мета роботи).

- Розділ 1. Структура програми (опис класів та їх взаємозв’язки (включаючи UML-діаграми)).

- Розділ 2. Реалізація функціональності (опис зовнішнього вигляду (знімки екрана) та код для головного вікна, меню, діалогових вікон).

- Висновки (основні висновки: що і як реалізовано).

- Перелік використаних джерел (включаючи джерела з мережі Інтернет)

Тест роботи виконується шрифтом Times New Roman 12 розміру, 1,5 інтервалу, абзац 1,5 см. Заголовки (нумерація до 3 рівня максимум) --- Times New Roman 14 розміру. Заголовки (з точністю до регістру символів) “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ” та “ Перелік використаних джерел” є заголовками першого рівня, але не нумеруються. Нумерація рисунків та таблиць --- наскрізна в межах документу або розділу. Шифр в рамках у додатках заповнюється по шаблону: GG --- номер групи, NN --- номер за списком.

Короткий огляд можливостей інструментарію розробки Qt

Qt SDK --- це вільний крос-платформовий інструментарій розробки ПЗ мовою програмування C++. Включає всі основні класи, які можуть бути потрібні при розробці прикладного програмного забезпечення, починаючи з елементів графічного інтерфейсу і закінчуючи класами для роботи з мережею, базами даних, OpenGL, SVG, XML та ін. Бібліотека дозволяє керувати потоками, працювати з мережею, і забезпечує крос-платформовий доступ до файлів.

Окрім бібліотек, надається й інтегроване середовище розробки (IDE) Qt Creator, що підтримує розробку як класичних програм мовою C++, так і використання мови QML, для визначення сценаріїв в якій використовується JavaScript, а структура і параметри елементів інтерфейсу задаються CSS-подібними блоками.

Інсталяція інструментарію та середовища розробки Qt

Інструментарій Qt доступний для використання під кількома ліцензіями: комерційною ліцензією для розробки ПЗ з власницької ліцензією, що допускає модифікацію самої Qt без розкриття змін, під ліцензією LGPL для розробки з власницькою ліцензією, але без внесення змін до Qt, та під ліцензією GPL для розробки відкритого ПЗ. Однак вихідний код Qt той самий незалежно від ліцензії. На поточний момент за комерційну підтримку Qt відповідає компанія Digia (http://qt.digia.com), однак на їх сайті є посилання на сайт проекту Qt Developer Network (http://qt-project.org), де доступні для вільного завантаження інсталяційні пакети інструментарію Qt SDK під різні платформи:

Там само доступні і окремі складові SDK, такі як інтегроване середовище розробки (IDE) Qt Creator, однак воно також включене і у комплект Qt Library.

Інсталяція під ОС Linux та Windows загалом не викликає додаткових питань: завантажується та запускається інсталяційний модуль, після чого обирається інсталяційний каталог та компоненти, що потрібно інсталювати.

Важливо зазначити, що крос-платформовий інструментарій Qt потребує для своєї роботи призв’язку до компілятору C++, що встановлений на машині. Якщо у випадку Linux-систем, на яких встановлено GCC (наприклад, для Ubuntu можна виконати: sudo apt-get install build-essential), Qt SDK вже готове до використання, то для Windows-систем слід пов’язати його з конкретним компілятором, таким як MS VS C++ або MinGW (http://qt-project.org/doc/qt-5.0/install-win.html).

Довідкова інформація

На сайті Qt-Project також доступні численні довідкові матеріали по Qt SDK, в тому числі довідка по API класів, довідка для початківців, відповіді на поширені питання, доступне для завантаження перше видання книги C++ GUI Programming with Qt 4 (http://www.qtrac.eu/C++-GUI-Programming-with-Qt-4-1st-ed.zip). Серед інших книг по Qt можна рекомендувати: М. Шлее. Qt 4.8 Профессиональное программирование на C++. — СПб.: «БХВ-Петербург», 2012. — С. 912. та Земсков В.Ю. Qt 4 на примерах. — СПб.: «БХВ-Петербург», 2008. — С. 608.

Розробка тестової програми

Серед особливостей інструментарію Qt окремо слід звернути увагу на наявність Meta Object Compiler (MOC) - попередньої системи обробки вихідного коду (що робить Qt бібліотекою не для “чистої мови C++”, а для його особливого діалекту, з якого MOC робить переклад для подальшої компіляції будь-яким стандартним C++ компілятором. На щастя, відмінностей від стандартної мови C++ не багато і вони не заважають). MOC дозволяє у багато разів збільшити потужність бібліотек, вводячи такі поняття, як “слоти” та “сигнали”. Крім того, це дозволяє зробити код більш лаконічним. Утиліта MOC шукає в заголовних файлах на C++ описи класів, що містять макроси Q_OBJECT, і створює додатковий вихідний файл на C++, що містить “метаоб'ектний” код для класів.

“Сигнали” та “слоти” (далі терміни вживаються без лапок) є технікою, альтернативною до функцій зворотного виклику (callback), що дозволяють організувати подієве керування, звичайне для програм з графічним інтерфейсом користувача. Сигнал генерується при настанні певної події. Віджети (компоненти інтерфейсу) Qt мають множину визначених сигналів, а також допускається додання власних сигналів у підкласах (загалом усі підкласи, похідні від Qobject, можуть мати слоти та сигнали). Слот є “приймачем” або “обробником” сигналу, тож реакція на події в системі програмується підключенням слотів до сигналів. Цей механізм подібний до сценарію “підписання на оповіщення”: при зміні свого стану об’єкт, якщо це може бути цікавим іншим об’єктам (тобто вони “підписуються” на оповіщення про відповідну подію), генерує сигнал (не цікавлячись, які саме слоти його отримують), а ті об’єкти, що підписані на цю подію, отримують оповіщення через слот і можуть реагувати на неї.

Розглянемо невеличкий приклад. Нехай є наступний клас лічильника:

class Counter

{

public:

Counter() { value = 0; }

int getValue() const { return value; }

void setValue(int val) { value = val; }

private:

int value;

};

Розширимо його сигналом та слотом:

#include <QObject>

class Counter: public QObject

{