Програма курсу

МЕТА.

Курс історії України ХІХ ст. викладається як складова частина загального курсу з історії України для студентів спеціальності політологія. Він охоплює період історії українських земель у складі Російської та Австрійської імперії від остаточної ліквідації автономних прав України в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. до перехідних трансформаційних явищ початку ХХ ст.

Основні завдання курсу:

· вивчення і творче осмислення студентами комплексу подій і явищ історичного минулого українського народу кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.;

· висвітлення сучасного стану і перспективи наукових розробок даного періоду;

· аналіз становища українських земель в складі Російської та Австро – Угорської імперій і європейської дипломатії щодо них в кінці ХVІІІ – ХІХ ст.;

· характеристика процесу українського національного відродження протягом ХІХ ст., а також формування української нації з усіма компонентами цього складового процесу: економічними, політичними, соціокультурними та релігійними.

· засвоєння студентами основних історичних дат, понять і термінів, подій і явищ.

ПРОГРАМА КУРСУ.

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Політичне становище українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.

Наслідки політико-адміністративних введень: уніфікація адміністративної системи. Засилля російського чиновництва. Чисельність населення. Посилення гноблення народних мас. Закріпачення селян Південної України (1796 р.).

Україна у війні 1812 р. Французької імперії проти Російської: Україна в планах Наполеона. Ставлення населення України до вторгнення французької армії в межі Російської імперії. Воєнні дії на території України. Українці в партизанських загонах. Вплив війни на соціальну психологію українського населення.

Насадження військових поселень. Миколаївська реакція. Посилення гніту царизму на Україні. Участь України у російсько-турецьких війнах 1806-1812 та 1828-1829 рр. Повернення частини запорожців з-за Дунаю та утворення Азовського козацького війська.

Тема 2. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.

Розвиток капіталістичних відносин і посилення розкладу феодально-кріпосницької системи. Зменшення кількості поміщицьких і зростання чисельності державних селян: стихійне зменшення кількості кріпаків. Уніфікація царизмом вільних груп сільського населення. Суперечливий характер сільського господарства: розширення посівних площ, занепад господарств селян і поміщиків центральних районів. Погіршення становища державних селян. Криза виробничих відносин між поміщиками і селянами.

Переростання середньовічної промисловості в індустріальну: занепад старого виробництва. Проникнення купецького капіталу у виробництво. Зародження національного машинобудування та інших галузей промисловості й засобів торгівлі. Початок технічної революції.

Торгівля: торги, ярмарки, базари. Тенденція до перетворення України у сировинний придаток Росії. Формування національного ринку.

Дальше формування буржуазії та робітництва: джерела формування буржуазії. Характер відносин з працівниками та соціальний склад буржуазії. Соціальне джерело формування робітництва. Одноденні, сезонні та постійні робітники. Чисельність і національний склад робітників.

Формування національної інтелігенції: одержання інтелектуалами окремого соціального статусу. Формування кадрів інтелігенції. Її соціальна позиція.

Характер політики російського царизму щодо України. Посилення національного та соціального гніту. Форми і характер протесту українського населення. Найбільші заворушення козаків, селян та військових поселенців. Селянські виступи під проводом У.Кармелюка на Поділлі. «Київська козаччини». «Похід в Таврію за волею».

Тема 3. Політизація українського національного руху в першій половині ХІХ ст.

Основні тенденції розвитку суспільно-політичного руху на українських землях в складі Російської імперії. Виникнення та діяльність перших таємних організацій. Опозиційність масонських лож. Створення і діяльність масонських лож в Одесі, Києві, Полтаві та інших містах.

Діяльність декабристів в Україні: причини виникнення декабристського руху. Діяльність декабристських організацій “Залізні персні”, “Союз порятунку”, “Союз благоденства”, “Південне товариство”, “Північне товариство”. Повстання в Петербурзі і в Україні.

Політичний гурток у Харкові й політизоване вільнодумство в Ніжинській гімназії: декабристські ідеї в діяльності політичного гуртка харківської інтелігенції 1826-1827 рр. Поширення волелюбних ідей в Ніжинській гімназії.

Спроби об’єднання польського і українського визвольних рухів у 30-х роках: польський визвольний рух. Польське визвольне повстання 1830 р., його цілі і плани стосовно України. Повстанський рух на Поділлі в березні-травні 1831 р. Повстання на Волині у квітні-травні. Виступ у травні-червні польської шляхти на Житомирщині. Придушення повстання та його наслідки.

Кирило-Мефодіївське товариство: причини пожвавлення національного руху. Створення товариства і його склад. Зміст програмних документів “Статут” і “Книга буття українського народу” (“Закон божий”). Діяльність товариства та його розгром.

Тема 4. Українська культура першої половини ХІХ ст.

Етапи формування української національної свідомості. Становлення українознавства як науки. Причини відродження. Історична заслуга української інтелігенції у відновленні національної свідомості народу. Роль історичних, етнографічних, фольклорних та інших праць у пробудженні свідомості людей.

Формування наукових центрів в українознавстві: складання місцевих, регіональних і національного центру українознавства.

Популяризація минулого України в працях російських і україно- російських літераторів: О.Пушкіна, Ф.Глінки, К.Рилєєва, М.Гнідича, М.Гоголя та ін.

Реакційна політика російського та австрійського урядів в галузі освіти і культури. Освіта на Україні. Початкова і середня школа. Вища освіта.

Стан природничих і точних наук. Гуманітарні науки. Розвиток історичної

думки. Д.Бантиш - Каменський. М.Маркевич.

Становлення нової української літератури. І.Котляревський. Т.Шевченко. М.Шашкевич. Я.Головацький. І.Вагилевич. О.Духнович.

Книговидавнича справа. Усна народна творчість. Кобзарі. Зародження професійного українського театру. Музика. Образотворче мистецтво. Живопис. Скульптура. Архітектура.

Традиційна побутова культура і звичаї.

Змістовий модуль 2.

Тема 1. Відміна кріпацтва та демократичні реформи другої половини ХІХ ст.

Україна у Кримській війні 1853-1856 рр. Причини і початок війни. Бомбардування Одеси. Висадка союзницьких військ у Криму на початку вересня й початок облоги Севастополя. Оборона Севастополя. Героїзм і мужність захисників. Воєнна експедиція ворожого флоту в Азовське море у травні 1855 р. Погіршення становища українського населення. Припинення оборони Севастополя й умови Паризького мирного договору 1856 р.

Відміна кріпацтва: причини. Підготовка проведення реформи та боротьба різних політичних сил у її ході. Основні положення царського маніфесту від 19 лютого 1861 р. і “Загального положення”. Особливості реформи стосовно різних соціальних груп селянства.

Проведення реформи 1861 р. у життя: звільнення кріпаків і вплив реформи на становище удільних, державних та інших селян. Зміни в політико-правовому становищі селянства: залежність селянина від громади. Створення в 1861 р. волосного устрою, нерівноправність у ньому різних людей. Фізичні розправи над селянами. Обмеження в праці, сімейній самостійності. Буржуазні реформи 60-70-х років. Земська реформа 1864 р. Судова реформа 1864 р. Реформування освіти за “Положенням про народні школи” 1864 р. Реформа вищої школи 1868 р. Міська реформа 1870 р. Військова реформа 1874 р.

Тема 2. Соціально – економічний розвиток Наддніпрянської України у другій половині ХІХ ст.

Розвиток капіталізму в сільському господарстві. Аграрні відносини. Залишки кріпосництва. Поміщицьке землеволодіння. Поєднання відробіткової і капіталістичної систем господарювання. Розвиток капіталістичного землеробства і тваринництва. Сільськогосподарська спеціалізація районів. Зміни в соціальній структурі селянства. Застосування машин у сільськогосподарському виробництві. Поширення вільнонайманої праці. Два шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.

Становище селянства після реформи. Конфлікти між селянами і поміщиками: соціальні конфлікти на селі в ході проведення реформи 1861 р. Хвилювання селян у 70-х роках. Селянські виступи у 80-х – 90-х роках.

Розвиток капіталістичної промисловості. Створення великої машинної, фабрично – заводської індустрії. Перетворення Донбасу в основний район вуглевидобутку Російської імперії. Розробка залізних, марганцевих та інших руд, а також ртуті, солі, соди тощо. Становлення металургійної та металообробної індустрії: будівництво металургійних заводів і нарощування виплавки чавуну, сталі та продукції з них. Розвиток машинобудування: будівництво машинобудівних заводів. Транспортне машинобудування. Капіталізація харчової та легкої промисловостей. Розвиток цукрової, борошномельної і винокурної промисловостей. Становище в легкій промисловості.

Розвиток залізничного та іншого транспорту: створення і розширення залізничної мережі. Річковий транспорт. Морський транспорт. Гужовий транспорт. Розвиток міст: чисельність міст і населення.

Особливості торгівлі: розвиток кредитної і банківської систем. Структура внутрішньої торгівлі. Масове вивезення товарів у Росію й пограбування природних багатств України. Зовнішня торгівля.

Економічні й соціальні наслідки розвитку капіталізму. Утвердження капіталістичного способу виробництва. Формування промислового пролетаріату і класу буржуазії. Загострення класових суперечностей. Становище робітників. Розвиток робітничого руху в Україні.

Міграція українського населення в межах Російської імперії: причини міграцій. Переселення українців у Північне Причорномор’я, Поволжя, Північний Кавказ, Казахстан, Середню Азію. Освоєння українцями Сибіру і Далекого Сходу. “Зелений клин”. Кількість переселенців.

Тема 3. Процес становлення та консолідації української нації. Суспільно – політичний і національний рух в Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ ст.

Територія, населена українцями, чисельність та етнічний склад населення України. Роль робітничого класу, селянства та української буржуазії в соціальній структурі народонаселення та економіці України. Роль української інтелігенції у піднесенні національної свідомості українського народу.

Поява узагальнюючих праць з історії, етнографії, фольклору України: М.Грушевського, П.Куліша, Я.Головацького, М.Драгоманова, П.Чубинського та інших.

Формування української літературної мови. Створення наукових мовознавчих праць та навчальних посібників з історії та граматики української мови: О.Потебні, П.Житецького, А.Кримського та інших. Класична українська художня література: П.Мирний, М.Коцюбинський, Л.Українка, І.Франко, І.Нечуй-Левицький та інші.

Роль економіки в процесі консолідації української нації.

Місце української громади Петербурга в загальногромадівському русі. Журнал “Основа”. Склад української громади Петербурга та її діяльність. Заснування і напрям роботи журналу “Основа”(1861-1862 рр.).

Перший етап громадівського руху (рубіж 50-60-х – друга половина 60-х років): початок громадівського руху. “Хлопомани”. Арешт братів Рильських, Чубинського та інших громадівців. Валуєвський циркуляр 1863 р. про переслідування української мови. Спад громадівського руху.

Другий етап громадівського руху (кінець 60-х – поч.. 90-х років): відновлення і характер громадівського руху. Участь громадівців у відкритті колегії Г.Галагана, створенні історичного товариства Нестора-літописця, відкритті Південно-західного відділу Російського географічного товариства та в інших громадсько-політичних акціях. Діяльність М. Драгоманова. Заборона українського слова Емським указом 1876 р. Переслідування громадівців.

Активізація студентського руху в 90-х роках: створення і діяльність “Братства тарасівців”. Діяльність українських студентських громад у другій половині 90-х років.

Опозиційна діяльність земств: опозиційна діяльність чернігівських земців до 1878 р. Земська опозиція у 80-х роках..

Народницький рух у 1871-1878 рр.: гуртки “чайківців”. “Ходіння у народ”. Діяльність “Землі і волі”. Діяльність “південних бунтарів” та “чигиринська змова” 1877 р. Перехід землевольців до політичного терору та масовий наступ на них.

Рух радикалів-демократів (народників) у 1879-1889 рр.: розпад організації “Земля і воля” на “Народну волю” і “Чорний переділ”. Діяльність народовольських організацій. Діяльність чорнопередільських організацій.

Зв’язки громадівських і народницьких організацій: співпраця громадівців і народників Києва, Одеси, Єлисаветграда, Харкова та інших міст.

Поширення марксизму і зародження соціал-демократизму: поширення в Україні праць К. Маркса і Ф. Енгельса. Створення та роль групи “Визволення праці” у поширенні марксистської літератури. Соціал-демократичні гуртки у Києві, Одесі, Харкові та інших містах. Їх програмні цілі і діяльність.

Тема 4. Західноукраїнські землі в ХІХ ст.

Територія, населення й адміністративний устрій західноукраїнських земель. Соціально-економічна політика Австрійської монархії. Стан економіки. Посилення соціального і національного гноблення народних мас. Селянських рух у Галичині і на Буковині. Виступи селян в Закарпатті. Національно-духовне піднесення на західноукраїнських землях: пробудження серед західноукраїнської інтелігенції інтересу до національної історії та мови. Діяльність І.Могильницького, Д.Зубрицького. “Руська трійця”.

Політизація західноукраїнського національно-визвольного руху під час революції 1848 р.: вимога 19 квітня львівських українців до австрійського цісаря. Створення 2 травня Руської ради, місцевих рад та їх завдання. Діяльність польської Ради Народової. Створення 23 квітня Руського собору та його завдання. Слов’янський з’їзд у Празі. Представництво українського населення у першому австрійському парламенті. Створення “Галицько-Руської матиці”. Перехід реакції у наступ проти революційних здобутків 1848 р. Селянський рух.

Еволюція державного устрою Австрійської імперії: скасування конституції 1849 р. Становище Галичини в складі Австрійської імперії до 60-х років. Становище Галичини згідно “Федеративної конституції” 1860 р. Державний устрій імперії за Конституцією 1867 р. та місце у ній Галичини.

Економічне становище Галичини, Буковини і Закарпаття: відміна панщини, зміни у землеволодінні, землеробстві й робочій силі. Становище на транспорті. Промислова відсталість Західної України.

Соціальні конфлікти: страйки друкарів Львова у 1870 р. і 1871 р. та робітників швейних майстерень. Страйк нафтовиків у 1884 р. та інші виступи. Селянські виступи. Віча – як форма боротьби селян за економічні і політичні права.

Трудова еміграція українців на американський континент: переселення українців у Бразилію, Аргентину, Уругвай, Венесуелу та інші країни Латинської Америки. Українські емігранти у США і Канаді. Чисельність і заняття переселенців у Америці.

Тема 5. Розвиток української культури у другій половині ХІХ ст.

Освітній рух народних мас: антиукраїнська політика царизму в галузі освіти і культури. Відкриття народними масами недільних шкіл, інших навчальних закладів. Вимоги введення української мови, нових методів викладання, розширення програм. Початкова освіта: ”Положення про початкові народні училища” та система шкільної й позашкільної освіти. Середня і вища освіта. Природничі та суспільні науки. Література: Т.Шевченко, П.Куліш, М.Вовчок, І.Нечуй-Левицький та інші літератори. Драматургія і театр. Музика. Образотворче мистецтво. Народна творчість, побут і звичаї.

4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Тема	Кількість годин, відведених на:
Лекції	Семінарські заняття	Самостійну роботу	Індивідуаль- ну роботу
Змістовий модуль 1. Українські землі в складі Російської та Австрійської імперій (перша половина ХІХ століття)
Тема 1. Політичне становище українських земель у складі Російської імперії.
Тема 2. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії.
Тема 3. Політизація українського національного руху в першій половині ХІХ ст.
Тема 4. Західноукраїнські землі в першій половині ХІХ ст.
Тема 5.Стан та умови розвитку української культури першої половини ХІХ ст.
Всього за модуль
Змістовий модуль 2. Формування модерної української нації (друга половина ХІХ століття)
Тема 1. Відміна кріпацтва та демократичні реформи другої половини ХІХ ст.
Тема 2. Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України у другій половині ХІХ ст.
Тема 3. Становлення і консолідація нації та піднесення національного руху на Україні другої половини ХІХ ст.
Тема 4. Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії.
Тема 5. Українська культура ІІ половини ХІХ ст.
Всього за модуль
Всього годин

5.ТЕМАТИКА КУРСУ ЛЕКЦІЙ “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХІХ СТ.

Змістовий модуль 1

Тема 1

Політичне становище українських земель в складі Російської імперії кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. (2 години)

План

1.Осаточна ліквідація автономного устрою українських земель.

2.Народонаселення українських земелькінця ХVІІІ – першої половини ХІХ

ст.

3.Реакційна внутрішня політика царського уряду на українських землях.

Тема 2

Криза феодально – кріпосницької системи і розвиток нових соціально – економічних відносин на українських землях першої половини ХІХ ст.

(2 години)

План

1.Історіографія проблеми.

2.Сільське господарство Наддніпрянщини першої половини ХІХ ст.

3.Переростання середньовічної промисловості в індустріальну.

4.Соціальна структура українського суспільства першої половини ХІХ ст.

а) дворянство в Наддніпрянщині. Зародження тенденцій декласування;

б) купецтво, міщани та селяни.

Тема 3

Формування та етапи становлення української національної свідомості в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. (2 години)

План

1.Етапи українського національного відродження в історіографії.

2.Український рух в Російській імперії першої половини ХІХ ст.

Тема 4

Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. (4 години)

План

1.Політичне становище західноукраїнських земелькінця ХVІІІ – початку ХІХ ст.

2.Економічний розвиток Галичини, Буковини та Закарпаття.

3.Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях.

4.Революція 1848-1849 рр. в Австрійській імперії та західноукраїнські землі.

Змістовий модуль 2

Тема 5

Відміна кріпацтва і демократичні реформи на українських землях другої половини ХІХ ст. (2 години)

План

1.Історіографія реформ другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

2.Причини падіння кріпосного права.

3.Селянська реформа 1861 року.: підготовка та проведення в українських губерніях.

4.Буржуазні реформи 60 – 70-х років та їх реалізація в Україні.

Тема 6

Розвиток промисловості та сільського господарства України в пореформений період. (2 години)

План

1.Історіографія проблеми.

2.Господарський потенціал України пореформеної доби.

3.Аграрні відносини в Наддніпрянській Україні в пореформений період.

4.Розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі.

Тема 7

Становлення і консолідація нації та піднесення національного руху на Україні другої половини ХІХ ст. (2 години)

План

1.Історіографія проблеми.

2.Становлення української нації.

3.Український національний рух другої половини ХІХ ст.

Тема 8

Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії другої половини ХІХ ст. (2 години)

План

1.Еволюція державного устрою Австрійської імперії.

2.Економічне становище Галичини, Буковини і Закарпаття.

3.Суспільно – політичний рух на західноукраїнських землях другої половини ХІХ ст.

4.Становище робітничого класу і селянства та їх боротьба за свої права.

Тема 9

Українська культура другої половини ХІХ ст. (2 години)

План

1.Розвиток освіти та науки.

2.Драматургія й театр.

3.Образотворче мистецтво.

6. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ.

Тема 1. Українські землі та європейська дипломатія кінця ХVІІІ-

першої половини ХІХ ст. (2 години)

План

1. Українські землі після ліквідації Гетьманщини і поділів Польщі.

2. Українське козацтво – об’єкт російської й турецької дипломатії.

3. Західноукраїнські землі у фокусі європейської дипломатії на рубежі ХVІІ-ХІХ ст.

4. Європейська політика й Україна періоду наполеонівських війн.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

Розкриваючи тему, слід акцентувати увагу на той факт, що українські землі в кінці ХVІІІ- на початку ХІХ ст. були об’єктом як дипломатичних, так і воєнно – політичних інтересів ряду європейських країн. Геополітичне становище України визначало місце останньої в експансіоністських планах її історичних сусідів. Активно втручаючись у “східне питання”, європейські й турецькі дипломати надавали етнічним українським територіям особливого значення. Інший вектор військових, політичних, економічних, соціокультурних інтересів європейських держав щодо України пов’язаний з діяльністю урядів Російської і Австрійської імперій, які загарбали окремі її частини. Тому, розглядаючи питання про становище українських земель після ліквідації Гетьманщини та поділів Польщі, необхідно охарактеризувати заходи, в основі яких лежали методи колонізаторської, асиміляційної політики, покликані якнайшвидше інтегрувати регіони до складу метрополії.

Значна роль в російській і турецькій дипломатії відводилась українському козацтву, питання про статус якого довелося вирішувати урядам обох країн. При розгляді питання потрібно охарактеризувати політику російської й турецької дипломатії щодо “козацького питання”, роль Задунайської Січі як вагомого військово – політичного фактора на Балканах, зусилля російської дипломатії щодо нейтралізації або залучення на свій бік задунайських козаків.

Розглядаючи західноукраїнські землі, необхідно зосередити увагу на “польське питання” і одну з його складових – “руське питання”, що поступово набуває самостійних обрисів і з часом виходить з тіні “польського”. Студенти мають дійти висновку, що польський табір у Галичині виявив велику організованість і державницьку волю, використовуючи всі наявні можливості й політичну кон’юнктуру в Австрії та Росії для досягнення своєї мети, що перешкоджало консолідації свідомих українських сил у боротьбі за національне самовизначення. Разом з тим, ситуація в західноукраїнському регіоні формувала національно орієнтовану свідомість українського населення краю.

При розгляді останнього питання слід визначити місце України в планах Наполеона, участь українського населення у російсько – французькій війні та її наслідки.

Література:

1. Абаліхін В.С. Участь народних мас України у Вітчизняній війні //УІЖ. – 1987. - № 10.

2. Буцик А.К. Внутрішня політика російського уряду і масовий революційно-визвольний рух в країні (1815-1825рр.). – К., 1972.

3. Голованов О. Інженерна підготовка міста Києва до оборони напередодні та під час війни 1812 року. //Київська старовина. – 2002. - № 4.

4. Захарчук О. Україна в планах Наполеона Бонапарта //Київська старовина. – 1995. - № 3.

5. Дмітрієнко М.Ф. Адміністративно-територіальний устрій українських земель: історія, проекти, реальність (ХІХ - початок ХХ ст.)//Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. – Вип.VІ. – К., 2003. – С.105-124.

6. Кабузан В.М. Народы России в ХVШ в. – М. 1990.

7. Його ж. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в ХVШ – первой половине ХІХ (1719-1858) – М., 1976.

8. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація гетьманщини. 1760-1830. – К., 1996.

9. Котляр Ф. Історія дипломатії Південно-Західної Русі. – К., 1002.

10. Лагунковська Л. Україна в складі Російської імперії ХІХ ст. // Історія в школі. – 2000. - № 3. – С. 27-30; № 7. – С. 32-34; № 9. – С. 29-33.

11. Правове становище українських земель у складі Російської та Австрійської імперії (ХІХ)//Історія України. – 1998. - № 25-28.

12. Шандра В.С. Малоросійське генерал-губернаторство в період урядування М.Г.Рєпіна (1816-1834). //УІЖ. - 2000. - № 4-5.

13. Шандра В.С. Новоросійський і бесарабський генерал-губернатор М.С.Воронцов. //УІЖ. – 2002. - № 1,3.

14. Шандра В.С. Київський генерал-губернатор О.П. Безон та інтеграція Правобережної України у складі Російської імперії. //Київська старовина. – 1997. - № 6.

Тема 2. Криза кріпосницької системи і розвиток нових соціально – економічних відносин на українських землях першої половини ХІХ ст. (4 години)