Тема 2. Суспільне виробництво та його можливості

Термінологічний словник

Виробництво - процес створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для існування та розвитку людини.

Виробничі відносини - відносини між людьми у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг.

Виробничі можливості - максимально можливий обсяг продукції, виробленої при повному та ефективному використанні наявних ресурсів.

Відтворення - безперервність процесу виробництва товарів та послуг, на основі якого відбувається оновлення елементів економічної системи.

Додатковий продукт - продукт, створюваний додатковою працею і який перевищує необхідний продукт.

Економічне зростання - збільшення обсягів національного виробництва в абсолютному вираженні або у розрахунку на душу населення за певний період.

Екстенсивне економічне зростання - збільшення обсягів виробництва шляхом кількісного приросту факторів виробництва за їх незмінних якісних характеристик.

Ефективність виробництва - категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва і свідчить про якість економічного зростання.

Засоби виробництва - сукупність предметів та засобів праці.

Засоби праці - річ або комплекс речей, якими людина діє на предмет праці.

Інтенсивне економічне зростання - збільшення обсягів виробництва за рахунок удосконалення факторів виробництва та ефективнішого їх використання.

Необхідний продукт - частка суспільного продукту, необхідна для нормального відновлення фізичних і духовних здібностей працівника та членів його сім’ї.

Праця - доцільна свідома діяльність людини, спрямована на створення необхідних благ для задоволення потреб.

Предмет праці - об’єкти, на які спрямована праця людини; матеріальна основа майбутнього продукту.

Продуктивні сили - сукупність засобів виробництва і працівників з їх фізичними й розумовими здібностями, а також досягнення науки, технології, інформація, методи організації та управління виробництвом, що забезпечують створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб.

Робоча сила - сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, які вона використовує в процесі праці; здатність людини до праці.

Суспільний продукт - сукупність створених матеріальних благ та послуг за відповідний період.

Гроші як економічна категорія - особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми щодо виробництва та обміну.

Грошовий обіг - рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварних платежів у господарстві.

Економічне відокремлення виробників - відокремленість виробників, яка робить їх економічно самостійними товаровласниками. Вони самі, на свій страх і ризик, вирішують, що, де, коли і скільки виготовляти, з ким і на яких умовах здійснювати обмін.

Закон грошового обігу - стійкі внутрішні зв’язки між кількістю грошей в обігу та масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

Інфляція - знецінення грошей, спричинене диспропорцією в суспільному виробництві та порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Мінова вартість - певне кількісне співвідношення (пропорція), в якій споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого роду.

Натуральне господарство - тип організації господарства, за якого продукти виробляються для задоволення власних потреб (внутрішнього особистого або виробничого споживання).

Номінальна цінність грошей - цифрове значення на грошах.

Просте товарне виробництво - дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників та селян, які працюють на ринок.

Реальна цінність грошей - кількість товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.

Розвинуте товарне виробництво - вищий ступінь товарної організації господарства, що базується на великій приватній власності, найманій праці та машинній індустрії.

Споживна вартість - здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини.

Суспільний поділ праці - поділ праці, який породжує диференціацію (спеціалізацію) виробників на виготовленні певних продуктів або за певними видами діяльності.

Суспільно необхідна праця - уречевлена в товарі суспільна праця виробника.

Суспільно необхідний час - час, потрібний для виготовлення споживної вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і при середньому в даному суспільстві рівні вмілості та інтенсивності праці.

Товар - економічне благо, що має суспільну споживну вартість та обмінюється на ринку.

Товарне господарство - форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для власного споживання їх виробниками, а спеціально для обміну чи продажу на ринку.

Функція засобу нагромадження - здатність грошей виходити з обігу, тимчасово припиняти свій рух, нагромаджуватися і перетворюватися на скарб.

Функція засобу обігу - здатність грошей бути посередником в обміні товарів та забезпеченні їх обігу.

Функція засобу платежу - обслуговування грошима погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин.

Функція міри вартості - здатність грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.

Функція світових грошей - здатність грошей обслуговувати міждержавні економічні відносини, пов’язані з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, надання кредитів та з іншими угодами.

ВПРАВИ