Тема № 10. Основи конституційного права

Федеративної Республіки Німеччина – 2 год.

1. Конституція Федеративної республіки Німеччині: історія прийняття, структура та загальна характеристика.

2. Основи правового статусу особи за Конституцією Федеративної республіки Німеччині.

3. Правове регулювання об’єднань громадян та інститутів безпосередньої демократії.

4. Законодавча влада Федеративної республіки Німеччині. Структура, порядок формування, функції та повноваження парламенту ФРН.

5. Виконавча влада Федеративної республіки Німеччині. Федеральний Президент ФРН як гарант конституції у парламентарній республіці: обрання та функції. Конституційний статус федерального канцлера та уряду ФРН

6. Судова влада Федеративної республіки Німеччині: система, порядок формування, компетенція.

7. Німецький федералізм. Принципи федеративного устрою ФРН.

8. Місцеве самоврядування та управління в ФРН.

Методичні рекомендації

Готуючись до семінарського заняття із зазначеної теми, в першу чергу, потрібно звернути увагу на нормативні джерела. За час існування країни були прийняті загальнонімецькі конституції. Прийняття кожної з них відповідало перехідним етапам в історії розвитку держави. Перша конституція Німеччини була дарована Імператором Вільгельмом І в 1871 р. Вона юридично закріпила об’єднання країни. 6 лютого 1919 р. Національні збори, обрані на підставі загальних виборів і наділенні установчими повноваженнями, прийняли другу загально німецьку конституцію, яка увійшла в історію, як Веймарська (м. Веймар, де проходило засідання Національних зборів). Це була одна з найдемократичніших конституцій свого часу. Нині діюча конституція Німеччини 1949 р. офіційно іменується Основним законом. У цілому, конституція ФРН подібно до інших післявоєнних конституцій є відображенням нового співвідношення соціальних сил як усередині країни, так і на міжнародній арені. Конституція Німеччини виходить із принципів загальнолюдських цінностей: демократії, розподілу влади, рівності, справедливості тощо.

Федеративна Республіка Німеччина визначається конституцією як демократична, соціальна і правова держава. Ознайомлення із діючою конституцією є необхідним для вирішення завдань, запропонованих у практичній частині.

Конституційними органами із переважно легіслативними (законодавчими) завданнями є Бундестаг і Бундесрат. Виконавчі завдання, тобто державні дії, здійснюють передусім федеральний уряд з федеральним канцлером та федеральний Президент. Функція судочинства на конституційному рівні припадає на Федеральний конституційний суд. А тому, велике значення потрібно надати вивченню органів влади, зокрема їх правовому статусу та повноваженнням. Також для оволодіння темою, потрібно визначитися із системою місцевого самоврядування, розглянути їх функції та інші особливості.

Практичні завдання

Для з’ясування цих складних питань під час підготовки до семінарського заняття студенти повинні:

1. Засвоїти визначення понять: федеральний закон, ландтаг, бундестаг, бундесрат, канцлер, фракція, комітет з розслідування, інтерпеляція, політичні дебати, запити, погоджувальний комітет.

2. Дати відповідь на питання:

1. В чому особливість багатопартійної системи ФРН?

2. Які основні риси та структура Основного закону ФРН?

3. Який порядок формування парламенту ФРН? Охарактеризуйте його структуру і повноваження.

4. Яку структуру має система органів виконавчої влади ФРН?

5. Який порядок формування і повноваження уряду ФРН?

6. Яку роль відіграє Федеральний канцлер в системі органів державної влади ФРН?

7. В чому особливість порядку формування і повноважень Федерального конституційного суду ФРН?

8. В чому полягає суть німецького федералізму?

9. Які особливості має система місцевого управління та місцевого самоврядування ФРН?

3. Заповнити таблицю:

Повна офіційна назва
Столиця
Конституція (дата прийняття)
Форма правління
Форма державного устрою
Політичний режим
Глава держави
Голова уряду
Органи законодавчої влади
Органи виконавчої влади
Органи судової влади
Місцеве самоврядування (самоуправління)
Контрольні органи

4. Самостійно скласти схему: система органів державної влади у ФРН.

5. Вирішити ситуаційні задачі:

1) Одна із земель ФРН прийняла закон з митного питання, який суперечить Основному закону.

Який із законів згідно з Конституцією ФРН діятиме? Розкрийте суть поняття «конкуруюча компетенція».

2) Уряд однієї із земель ФРН звернувся до Федерального конституційного суду з питання про невідповідність права землі Основному закону.

Чи правомірне звернення з цього питання? Чи прийме до розгляду таке звернення Федеральний конституційний суд?

3) Одна із земель ФРН прийняла закон з питання про фінан­сові монополії, який суперечить Основному закону.

Який з двох законів, відповідно до Конституції ФРН, діятиме?

4) У ФРН виник спір між урядами двох земель з питання публічно-правового характеру.

Який орган повинен розглядати цей спір: а) Президент; б) Парламент; в) Конституційний суд. Обгрунтуйте відповідь посиланнями на відповідну статтю Основного закону.

5) Бундестаг ФРН прийняв закон, що потребує прийняття Бундесратом. Закон був переданий в Бундесрат у встановлені терміни. Бундесрат із змістом закону не погодився.

Якою має бути подальша процедура, щоб закон набув чин­ності?

6) Бундестаг ФРН прийняв закон з питання, що не вимагає згоди верхньої палати парламенту. Бундесрат протягом тижня, після виконання встановленої процедури проходження закону, заявив протест з приводу його змісту.

Якою має бути подальша процедура, необхідна для прий­няття закону?

7) Бундестаг ФРН поставив питання про відповідальність Канцлера.

Яка форма відповідальності Канцлера встановлена Конституцією ФРН?

Яких додаткових умов при цьому слід дотримуватись?

Кому надано повноваження для внесення на розгляд цього питання?

6. Підготувати реферати за темами:

· Основні етапи становлення конституціоналізму в Німеччині.

· Виборча система Німеччини.

· Вертикальний розподіл влади в Німеччині: «спеціалізація» федерального, земельного та комунального рівнів.

Література: