Оцінювання активності роботи студента протягом семестру

Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення практичних занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), в процесі експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах.

Поточний контроль активності та систематичності роботи студентів на семінарських та практичних заняттяхпередбачає проведення контрольних замірів засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок. З цією метою встановлено 3 заняття, де здійснюються контрольні заміри знань під час проведення дискусій, роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань. Кожне заняття оцінюється в діапазоні від 20 до 0 балів за шкалою:

20 балів – студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкривав теоретичні та прикладні питання дисципліни, розв’язував правильно задачі, вирішив тестові завдання.

16 балів – студент отримує, якщо в цілому виявив достатні знання з теоретичних і прикладних питань дисципліни, але допускав незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускався несуттєвих помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, допускав несуттєві помилки у розрахунках та ін.

12 балів – студент отримує в тому випадку, коли його відповідь була слабо аргументована, вказувала на поверховість знань, деякі твердження були помилковими, якщо студент виявив недостатні знання літературних джерел, допустив суттєві помилки у розрахунках та ін.

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні та прикладні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не розв’язав задачі та ін.

Виконання контрольних робіт, в тому числі, тест-контролів або експрес-опитування, підготовка та презентація пошуково-аналітичних,розрахункових або творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій в залежності від помилок і недоліків (незначні, грубі чи немає відповіді на одне або всі питання), оцінюється:

за високий рівень опрацювання – 100% від максимального балу;

достатній – 80% від максимального балу;

задовільний – 60% від максимального балу;

за недостатній рівень знань – 0 балів.

З метою перевірки якості поточної навчальної діяльності студентів наприкінці семестру, згідно графіку, на крайньому семінарському занятті проводиться модульний контроль, який охоплює більшість тем дисципліни. За виконання модульних завдань студент, в залежності від глибини знання матеріалу, може одержати 20—16—12—0 балів.

20 балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань.

16 балів студент отримує у випадку, якщо він достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін.

12 балів студент отримує за невиконання одного завдання модуля (значний недолік роботи) та наявність помилок та значних недоліків у відповідях.

0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань дисципліни.

З вибіркових завдань важливе значення має виконання самостійних робіт (індивідуальних завдань), яких за семестр студент виконує одну або дві в залежності від бажання та їх „вартості”. Виконуються такі роботи у вигляді аналітичного огляду наукових публікацій, написання та захисту рефератів, або виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань за темами, що винесені на самостійне вивчення. Завдання виконуються студентами за варіантами, що надає викладач. Оцінюються вони, в залежності від глибини відповіді, максимально у 10 балів за одну роботу (за шкалою 10—8—6—0 балів).

Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 20 балів, які враховуються як за виконання вибіркових завдань.

Домашні завдання студент одержує на третьому практичному занятті.

Його зміст такий.

Місцевість, що показана на схемі (див. додаток) може опинитися у зоні сильних зруйнувань землетрусом.

В залежності від варіанту завдання треба виявити та оцінити обстановку на підприємстві, підрозділи якого розташовані в населених пунктах БЕЛЬЦИ, САДИ і ДАЧІ, оцінити збитки від негативної події та запропонувати раціональні дії щодо їх зменшення.

Вихідні дані:

Приміщення під головний офіс фірма орендує на першому поверсі цегляної будівлі залізничної станції БЕЛЬЦИ. Відстань від місця відстою вантажних потягів до офісу – 400 м.

Розташування хімічно небезпечних об’єктів, ядерної електростанції, водосховища та цистерн з пропаном показано на схемі у додатку до завдання.

Маса пропану в ємностях, що знаходяться на залізничній станції БЕЛЬЦИ, становить N ·10 т, а запаси води у водосховищі – N ·10 млн. м³, висота верхнього та нижнього б’єфів водосховища відповідно становлять: 176 + (N +10) м та 176 м, де N – номер, за яким прізвище студента занесено до списку навчальної групи.

Гребля водосховища – бетонна гравітаційна.

Метеорологічні умови для проведення розрахунків такі:

· напрям вітру у приземному шарі атмосфери, градуси – номер студента за порядком у списку навчальної групи, помножений на 10. Наприклад, номер за порядком у списку навчальної групи студента – 17, тоді напрям вітру буде 17·10 = 170^о;

· швидкість вітру на висоті 1 м та 10 м, – 3 м/с;

· температура повітря – реальна на час виконання розрахунків;

· температура ґрунту – реальна на час виконання розрахунків;

· ступінь вертикальної стійкості повітря студент визначає самостійно за методикою, що наведена у підручнику [Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.–К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.– 439 с.];

Відсоток радіоактивних матеріалів, що викинуто із зруйнованого ядерного реактору у довкілля – 50%;

Кожен студент згідно номеру, за яким позначено його прізвище у журналі поточної успішності (електронному чи паперовому), опрацьовує свій варіант завдання, для якого джерелом надзвичайної ситуації є один певний небезпечний об’єкт. Якщо його номер у списку прізвищ, що наведений у журналі поточної успішності групи:

1 – 6 – надзвичайна ситуація в районах розташування офісу та підрозділів фірми утворюється в наслідок зруйнування атомної електростанції;

7 – 12 – надзвичайна ситуація в районах розташування офісу та підрозділів фірми утворюється в наслідок катастрофічного затоплення як наслідок зруйнування греблі водосховища;

13 – 18 – надзвичайна ситуація в районах розташування офісу та підрозділів фірми утворюється в наслідок вибуху пропано-повітряної суміші на залізничній станції;

19 – 24 – надзвичайна ситуація в районах розташування офісу та підрозділів фірми утворюється в наслідок зруйнування приміщень підприємства землетрусом;