Державний вищий навчальний заклад

„Національний гірничий університет”

Напрям підготовки 030601 Менеджмент

Дисципліна ПП 1.9 Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

БІЛЕТ № 30

1. Вирішіть задачу.

Вихідні умови та завдання. Підприємство експортує банани 1 сорту у кількості 10 000кг. Ціна реалізації товару складає 15 грн за кг. Витрати на реалізацію усієї партії бананів становить 80000грн. Визначити ефект та ефективність експортної операції.

Розглянуто та ухвалено на засіданні кафедри менеджменту виробничої сфери ДВНЗ „НГУ”. Протокол №.

Рецензовано методичною комісією з напрямку 030601 Менеджмент

Затверджено наказом ректора ДВНЗ „НГУ”. № від.

Завідувач кафедри менеджменту виробничої сфери проф. Швець В.Я.

3. Еталонні відповіді на білети

Білет № 1

Рішення

1. Митна вартість товару (МВ) враховує вартість партії товару (Ц*К), транспортні (ТВ) та інші витрати (ІВ) до кордону України:

МВ = Ц*К + ТВ + ІВ;

МВА = 50*1000 + 5000 + 500 = 55500, дол.;

МВБ = 200*100 + 2000 + 100 = 22100, дол.

У національній валюті України митна вартість товару становить:

НБУ

МВА = 8,0*55500 = 444000 грн.

НБУ

МВБ = 8,0*22100 = 176800 грн.

2. Митний збір:

МЗА = 0,0015*444000 = 666 грн.

МЗБ = 0,0015*176800 = 265,2 грн.

3. Імпортне мито:

ІМА =0,05*444000 = 22200 грн.

ІМБ = 0,50*176800 = 88400 грн.

4. Податок на додану вартість:

ПДВА = 0,20*(444000 + 666 + 22200) = 93373,2 грн.

ПДВБ = 0,20*(176800 + 265,2 + 88400) = 53093,04 грн.

5. Закупівельна вартість:

ЗВА = 466866 + 93373,2 = 560239,2 грн.

ЗВБ = 265465,2 + 53093,04 = 318558,24 грн.

6. Торговельна надбавка:

ТНА = 0,5*560239,2 = 280119,6 грн.

ТНБ = 0,5*318558,24 = 159279,12 грн

7. Курсова різниця:

КРА = (8,2 – 8,0) * 55500 = 11100 грн.

КРБ = (8,2 – 8,0) * 22100 = 4420 грн.

8. Вартість продажу партії товару:

ВПА = 560239,2 + 280119,6 + 11100 = 851458,8 грн.

ВПБ = 318558,24 + 159279,12 + 4420 = 482257,36 грн.

9. Внутрішня ціна одиниці товару:

ЦА = 851458,8 / 1000 = 851,46 грн.

ЦБ = 482257,36 / 100 = 4822,57 грн.

.

Білет № 2

Рішення

І варіант

Якщо імпортер користувався кредитом на суму 80000 дол. США впродовж півріччя, то з цієї суми стягується 3% (80000 * 0,03 = 2400) і додається до основної суми боргу. За користування кредитом на суму 60000 дол. США в наступне півріччя стягується 1800 дол. США (60000*0,03 = 1800), і в останні півріччя відповідно 1200 дол. США (40000*0,03 =1200) і 600 дол. США (2000*0,03 = 600).

Таким чином, загальна сума погашення кредиту:

тратти: 1 = 20000 + 2400 = 22400 дол. США

2 = 20000 + 1800 = 21800 дол. США

3 = 20000 + 1200 = 21200 дол. США

4 = 20000 +600 = 20600 дол. США

_______________________________

Разом 86000 дол. США

ІІ варіант

При розрахунку відсотків за ІІ варіантом до суми основного боргу Іої тратти додається 600 дол. США, оскільки покупець сплачує її через півріччя; ІІої – тратту імпортер сплачує через рік і до суми додається 1200 дол. США і т.д.

Загальна сума погашення кредиту:

тратти: 1 = 20000 + 600 =20600 дол. США

2 = 20000 + 1200 = 21200 дол. США

3 = 20000 + 1800 = 21800 дол. США

4 = 20000 + 2400 = 22400 дол. США

_______________________________

Разом 86000 дол. США

ІІІ варіант

Загальна сума відсотків - 6000 дол. США – розподіляється на число тратт (4) і отримані 1500 дол. США (60000/4 = 1500) додаються до кожної тратти:

тратти: І = 20000 +1500 =21500 дол. США

2 = 20000 +1500 =21500 дол. США

3 = 20000 +1500 =21500 дол. США

4 = 20000 +1500 =21500 дол. США

_________________________________

Разом 86000 дол. США

Отже, загальна сума відсотків однакова для всіх варіантів розрахунку. Для еспортера вигідніше І варіант, за яким він отримає більшу суму відсотків першою траттою, а для імпортера – ІІ варіант. Відмінність способу стягування відсотків знайде відображення в ціні контракту.

Білет № 3

Рішення

Ц1 = Ц0 (0,4 + 0,4*З1/З0 + 0,2*С1/С0);

Ц1 = 100000 (0,4 + 0,4*150/120 + 0,2*600/500) = 114000 дол.

Таким чином ціна зросла на 14%. Використано ковзаючі ціни.

Білет № 4

Рішення

а) контрактна ціна на день постачання приймається 7330 дол./т, оскільки діє застереження про зниження ціни, але враховується змінення якості:

7330*99,5/99 = 7367,02 дол./т

б) вілповідно до контракту, за постачання 100 т повинні сплатити:

7530*100 = 753000 дол./т

У зв’язку з тим, що ринкова ціна піднялася до 7800 дол./т, ці умови фірмі не вигідні. Але застереження про зниження ціни не надає їй права підвищити ціну порівняно з контрактом. Тому фірма має два виходи:

1) або здійснити постачання за ціною, що нежча ринкової і мати при цьому певні збитки;

2) або порушити умови контракту і постачання не здійснювати, а продати товар іншому покупцю за новою ціною – 7800 дол. Щоб цей другий варіант не можна було здійснити і обчислюють недопостачання. Тому замість 100 т фірма постачає 95%, Недопостачання складає 5% (5 т). Імпортер сплачує тільки за те, що йому поставлено (95 т), тобто потібно урахувати недопостачання. Але його споживач ураховує за „новою” ціною, щоб зацікавити фірму не порушувати контракт:

недопостачання: 7800*5 = 39000 дол.

Таким чином, імпортер сплатить фірмі:

753000 – 39000 = 714000 дол.

Білет № 5

Рішення

1. Митна вартість товару (картоплі), яка використовується як вихідна розрахункова база для обчислення митних платежів визначається:

1,34 * 1000 = 1340 грн.

2. Вартість товару для визначення митного збору

1340 / 8,0 =167,5 дол. США, де 8,0 курс валюти UAH/USD

3. Визначення митного збору

Митна вартість товару складає 167,5 доларів США, таким чином митний збір становить 5 дол.США (дивись вихідні умови для розрахунків), або 5*8,0 = 40,0 грн.

4. Сума ввізного мита складає 5% від митної вартості товару:

1340 * 0,05 = 67 грн.

5. Вартість митного догляду товару:

2 * 1 * 20 * 8,0 = 320 грн.

6. Податок на додану вартість при імпорті становить 20% від митної вартості з урахуванням ввізного мита та акцизного збору:

(1340 + 67) * 0,2 = 281,4 грн.

7. Загальна сума митних платежів (п.3 + п.4 + п.5 + п.6) = 40,0 +67 + 320 + 284,1 = 711,1 грн.

8. Вартість розмитненого товару визначається додаванням до митної вартості (п.1) загальної суми митних платежів (п.7):

1340 + 711,1 = 2051,1 грн.

9. Банківські послуги

2051,1 * 0,001 = 2,05 грн.

10. Собівартість товару, що імпортується:

(2051,1 + 2,05) /1000 = 2,05 грн.

11. Ціна реалізації товару в Україні при нормі прибутку 25% становить

2,05 + 2,05 * 0,25 = 2,56 грн./кг.

Білет № 6

Рішення

1. Митна вартість товару (сік плодів манго), яка використовується як вихідна розрахункова база для обчислення митних платежів визначається:

6 * 500 = 3000 грн.

2. Вартість товару для визначення митного збору

3000 / 8,0 =375 дол. США, де 8,0 курс валюти UAH/USD

3. Визначення митного збору

Митна вартість товару складає 375 доларів США, таким чином митний збір становить 5 дол.США (дивись вихідні умови для розрахунків), або 5*8,0 = 40,0 грн.

4. Сума ввізного мита складає 15% від митної вартості товару:

3000 * 0,15 = 450 грн.

5. Вартість митного догляду товару:

2 * 1 * 20 * 8,0 = 320 грн.

6. Податок на додану вартість при імпорті становить 20% від митної вартості з урахуванням ввізного мита та акцизного збору:

(3000 + 450) * 0,2 = 690 грн.

7. Загальна сума митних платежів (п.3 + п.4 + п.5 + п.6) = 40,0 +450 + 320 + 690 = 1500 грн.

8. Вартість розмитненого товару визначається додаванням до митної вартості (п.1) загальної суми митних платежів (п.7):

3000 + 1500 = 4500 грн.

9. Банківські послуги

4500 * 0,001 = 4,5 грн.

10. Собівартість товару, що імпортується:

(4500 + 4,5) /500 = 9 грн.

11. Ціна реалізації товару в Україні при нормі прибутку 25% становить

9 + 9 * 0,25 = 11,25 грн./л.

Білет № 7

Рішення

1) загальна виручка = Впвр*КВ + Впгр = 100*8 + 130 = 930 тис.грн.;

2) загальні витрати = Вв*КВ + Вг = 40*8 + 50 = 370 тис.грн.

3) прибуток від реалізації продукції = 1р – 2р = 930 – 370 = 560 тис.грн.;

4) балансовий прибуток (БП) = Прп + Пір = 560 + 30 = 590 тис.грн.;

5) оподаткований прибуток (ОП) = БП – Врф – Вфн – ІПП = 590 – 10 – 15 – 5 = 560 тис.грн.;

6) податок на прибуток (ПнП) = ОП*0,25 = 140 тис.грн.;

7) чистий прибуток (ЧП) = ОП – ПнП = 560 – 140 = 420 тис.грн.;

8) прибуток до розподілу (ПдР) = ЧП – ФС = 420 – 8 = 412 тис.грн.;

9) доход вітчизняного учасника = ПдР*0,3 = 412*0,3 = 123,6 тис.грн.;

10) податок на доходи = 9р*0,15 = 123,6*0,15 =18,54 тис.грн.;

11) чистий доход вітчизняного учасника = 9р – 10р = 123,6 – 18,54 =105,06 тис.грн.;

12) доход іноземного учасника = ПдР*0,6 = 412*0,6 = 247,2 тис.грн.;

13) доход іноземного учасника = 12р/8,2 =247,2/8,2 = 30,15 $ тис.;

14) податок на доходи = 13р*0,15*0,1 = 30,15*0,15*0,1 = 0,45 $ тис.;

15) чистий доход іноземного учасника = 13р – 14р = 30,15 -0,45 = 29,7 $ тис.;

16) доход ЄБРР = ПдР*0,1 = 412*0,1 = 41,2 тис.грн.;

17) доход ЄБРР = 16р/8,2 = 41,2/8,2 = 5,02 $ тис.;

18) податок на доходи = 17р*0,15*0,1 = 5,02*0,15*0,1 =0,08 $ тис.;

19) чистий доход ЄБРР = 17р – 18р = 5,02 – 0,08 = 4,94 $ тис.;

20) рентабельність вітчизняного виробника = 11р/(350*8*0,3) = 105,6/350*8*0,3) = 12,57%;

21) рентабельність іноземного виробника = 15р /(350*0,6) = 29,7/(350*0,6) = 14,14%;

22) рентабельність ЄБРР = 19р/(350*0,1) = 4,94/(350*0,1) = 14,11%.

Білет № 8

Рішення.

1. Разом витрат на переробку з урахуванням комерційних витрат

Впк = Вп + Вк;

Впк = 5600 + 2400 = 8000, тис.грн.

2. Вартість готової продукції, що залишається для сплати за переробку (в іноземній валюті)

ВВгпсп = Кгпсп * ВЦгп;

ВВгпсп = 1500 * 2000, тис.$

3. Вартість готової продукції, що залишається для сплати за переробку (в національній валюті)

Вгпсп = ВВгпсп * КВ;

Вгпсп = 3000 * 8,0 = 24000 тис.грн.

4. Ефект для переробника від операції з давальницькою сировиною

ЕПдо = Вгпсп – Впк – ВПрп;

ЕПдо = 24000 – 8000 – 200 = 15800 тис.грн.

5. Ефективність для переробника від операції з давальницькою сировиною

ЕПдо’ = Вгпсп / (Впк + ВПрп);

ЕПдо’ = 24000 / (8000 + 200) = 2,927

6. Ефект для експортера

ЕЕ = (Мгп – Кгпсп)*ВЦгп*КВ – (Мс*Цс);

ЕЕ = (26500 – 1500)*2000*8,0 – (30000*6000) = 220000 тис.грн.

7. Ефективність для експортера

ЕЕ = (Мгп – Кгпсп)*ВЦгп*КВ/(Мс*Цс);

ЕЕ = (26500 – 1500)*2000*8,0/(30000*6000) = 2,22

Висновок:

Розрахунки показали високу ефективність операції з давльницькою сировиною для переробника. Вартість готової продукції, що залишається для оплати за переробку сировини, складає 24000 тис. грн., що вище загальних витрат на переробку (враховуючи витрати на реалізацію готової продукції) на 15800 тис. грн., а коефіцієнт ефективності операції дорівнює 2,927.

Ефект, який отримує експортер від реалізації готової продукції, обумовлений великою партією товару та її високою вартістю - $ 45 000 тис. Ефект від реалізації готової продукції для експортера у абсолютній величині значно вище ефекту для переробника, хоча коеффіцієнт ефективності ниче і дорівнює 2,22.

Наведені розрахунки свідчать про зацікавленість переробника працювати з використанням давальницької сировини і експортера, що використовує потужності переробника для виробництва готової продукції та реалізує її на ринку за вигідною для нього ціною, щоб забезпечити високий прибуток від операції.

Білет № 9

Рішення

Економічний ефект

Еб = Ве - Ві;

Еб = 1000*20 – 800*120 /8 = + $ 8000

Економічна ефективність

Еб’ = 1000*20/ 800*120/8 = 1,667

Результати розрахунків демонструють вигідність умов для підприєммства-виробника.

Білет № 10

Рішення

Розрахунки про вибір варіанта зовнішньоторговельної операції наведено у таблиці

Таблиця Розрахунки ефективності зовнішньоторговельних операцій

№ п/п	Показник	І варіант бартер	ІІ варіант експорт-імпорт	ІІІ варіант експорт-внутр. закупівля
експорт	імпорт	експорт	імпорт	експорт	внутр. закупівля
	Вартість товару (Вт) = Цо*Ко	$ 150000	$ 160000	$ 150000	$ 160000	$ 150000	680000 грн.

Продовження таблиці

	Витрати на експорт та вартість імпорту = Вт*КВ+Всі+ДВ,тис.грн.
	Економічний ефект, тис.грн.	1320 - 1260 = +60	1325 – 1275 = +50	680 – 1275 = -595
	Економічна ефективність	1320/1260 = 1,048	1325/1275 = 1,04	680/1275 = 0,53

Таким чином, більш ефективним є ІІІ варіант зовнішньоторговельної операції, оскільки при закупівлі товару на внутрішньому ринку виробник експортної продукції не несе додаткових витрат, що пов’язані з придбанням імпортних товарів. При ІІ варіанті зовнішньоторговельної операції здійснюється нееквівалентний обмін товарами. Виробник експортної продукції має збитки, оскільки вартість імпортних товарів, що надходять, не відшкодовує вартості проданої на експорт продукції та додаткових витрат, котрі пов’язані з експортом.

Білет № 11

Рішення:

1. Контрагенти мають укласти контракт.

2. - Укладаючи угоду контрагенти мають сформувати параграф „Якість”;

- Зробити запис у параграфі контракту „Якість” таким чином: „Якість товарів, перелік яких наведено у Додатку А має відповідати Технічним умовам, що сформували продавець і покупець та наведеними у Додатку Б; якість товарів, перелік яких наведений у Додатку В має відповідати стандарту (вказується конкретний стандарт)”.

- Додатки є складовими розділами контракту, їх підписують обидві сторони, а Додаток Б під час переговорів зачитується.

Білет № 12

Рішення.

Під час укладання угоди український експортер має наполягати зробити запис у параграфі контракту „Інші умови” „ Українські залізорудні окатиші, продані за цим контрактом, призначені тільки для власного використання австрійським покупцем. У разі їх перепродажу австрійський покупець має заплатити штраф у розмірі 100% вартості перепроданого товару”

Білет № 13

Рішення:

1. Імпортер нафти має укласти контракт та правильно сформувати параграф „Ціна.”

2. - Обрати спосіб фіксації ціни, який дозволяє урахувати тенденцію змінювання ціни на нафту на світовому ринку.

- У параграфі контракту „Ціна” зробити відповідний запис: „Ціна на нафту на момент укладання угоди становить (наприклад 80 (вісімдесят) доларів США за барель). Але якщо ціни на нафту на світовому ринку зміняться більше ніж на +/- ---% (вказується %), то платіж буде здійснено з урахуванням цін на світовому ринку”.

- Таким чином формується „посунута ціна” як метод фіксації ціни.

Білет № 14

Рішення:

1. Необхідно передбачити, що німецький експортер, укладаючи угоду з українським гірничо-збагачувальним комбінатом на постачання обладнання з великим терміном його виготовлення, і передбачаючи значне зростання ціни на електроенергію за час виготовлення цього обладнання, буде намагатися визначити вигідну для себе ціну.

2. Під час укладання контракту німецький експортер здійснить наступні заходи:

- обере вигідний для його метод фіксації ціни – „ковзану ціну”;

- для цього він буде намагатися зробити наступний запис у параграфі контракту „Ціна”: „Ціна на обладнання за цим контрактом становить (наприклад 1000 (одна тисяча) Євро. Однак, якщо ціни на електроенергію, необхідну для виготовлення цього обладнання, зміняться більше ніж на +/----% (вказується %), то платіж буде здійснено за скоригованою ціною на підставі кошторису, що урахує зміну ціни на електроенергію

Білет № 15

Рішення:

1. Найбільш вигідною формою торгівлі за цих обставин є довгострокова оренда обладнання. Тому підприємство укладає договір фінансового лізингу.

2. План дій менеджера підприємства:

- він зацікавлений придбати найсучасніше обладнання для технічного переозброєння не сподіваючись на пільгові ціни;

- процент платежу за лізингом менший банкового, особливо в умовах світової фінансової кризи зі зростанням банківських процентів по кредитах;

- зменшення прямих продаж і попиту на обладнання за причинами неплатоспроможності покупців, за цих обставин імовірність одержання обладнання у довгострокову оренду зростає,

- при фінансовому лізингу обладнання надходить у власність орендатора.

Білет № 16

Рішення:

1. Підприємство - експортер буде намагатися здійснити операцію за давальницькою сировиною.

2. Підприємство - експортер укладає угоду з переробником сировини за умов, що платіж за виконану роботу буде здійснено готовою продукцією - результатом переробки, або у вигляді додаткових поставок сировини у розпорядження переробника. Прикладом можуть бути українські нафтопереробні заводи, які від іноземного замовника не одержують валюту і забруднюють повітря, що є суттєвими недоліками цієї операції.

Білет № 17

Рішення:

1. Підприємство укладає контракт на імпорт комплектного обладнання - мобільний конвеєрний комплекс.

2. Незважаючи на те, що вартість комплектного обладнання більше ніж сумарна вартість аналогічного обладнання, що буде поставлятися окремими складовими чистинами цього комплекту, гірничо-збагачувальний комбінат отримає наступні переваги імпорту комплектного обладнання, що компенсують більшу вартість комплектного обладнання:

- безкоштовні монтаж та наладку усього комплекту;

- значно більший обсяг безкоштовного сервісного обслуговування у гарантійний строк;

- постачальник комплектного обладнання відповідає за надійність та якість усього комплекту;

- у разі поломки комплектного обладнання у гарантійний строк постачальник ліквідує пошкодження безкоштовно і у більш короткий термін, простої будуть зменшені, що приведе до зниження собівартості у частці умовно-постійних витрат.

Білет № 18

Рішення:

1.В умовах посилення конкуренції на ринку залізорудних окатишів менеджер звернеться до ТПП, залучить інформацію з міжнародного торгівельного реєстру та інших джерел, на підставі яких можливо вирішити питання про платоспроможність покупців маловідомих на цьому ринку.

2.План заходів щодо реалізації управлінського рішення: залучити інформацію з реєстру про потенційних покупців маловідомих на цьому ринку, їх види діяльності, місце знаходження, організаційно-правову форму фірм – потенційних покупців, відповідно до цього - хто має право підписувати контракти, чи публікують вони рахунки прибутків та збитків, баланси та аудиторські висновки, на підставі яких можливо вирішити питання про їх платоспроможність; крім того необхідно використати галузеві довідники, прайси, Інтернет, особисті контакти на виставках, ярмарках та інше.

Білет № 19

Рішення. Підприємство звернеться до ТПП, залучить інформацію з міжнародного торгівельного реєстру про вид діяльності, місце знаходження, організаційно-правову форму фірми – потенційного партнера, відповідно до цього отримає відомості - хто має право підписувати контракти, чи публікує воно рахунки прибутків та збитків, баланси та аудиторські висновки на підставі яких можливо вирішити питання про його платоспроможність; крім того необхідно використати особисті контакти з фірмами, які мали стосунки з майбутнім партнером та інше. Особливо важливою є банківська інформація. Її можливо отримати як банківську послугу за відповідну плату. Для цього доцільно написати лист – звернення з поясненням у тактовній формі мотивів одержання такої інформації через свій банк та банк потенційного партнера та зі свого боку надати аналогічну інформацію про свою фірму.

. Білет № 20

Рішення. Підприємство звернеться до ТПП, залучить інформацію з міжнародного торгівельного реєстру про вид діяльності, місце знаходження, організаційно-правову форму фірми – потенційного партнера, відповідно до цього отримає відомості - хто має право підписувати контракти необхідно використати особисті контакти з фірмами, які мали стосунки з майбутнім партнером та інше. Особливо важливою є банківська інформація. Її можливо отримати як банківську послугу за відповідну плату. Для цього доцільно написати лист – звернення з поясненням у тактовній формі мотивів одержання такої інформації через свій банк та банк потенційного партнера та зі свого боку надати аналогічну інформацію про свою фірму.

Білет № 21

Рішення:

1. Для збереження сталих торговельних відносин доцільно їх закріпити юридично, а саме, зафіксувати у контракті захист інтересів контрагентів у разі настання повені.

2. - Контрагенти для захисту свого інтересу в контракті зафіксують повені як форс-мажорні обставини.

- У параграфі контракту „Форс-мажор” зробити такий запис „У разі настання форс-мажорних обставин (далі їх перерахувати і в тому числі вказати повені) виконання контракту відсувається на такий (вказати конкретно) термін, але якщо після цього терміну дії форс-мажор продовжуються, то сторони не несуть відповідальності за невиконання контракту. У разі появи форс-мажорних обставин сторони мають про це повідомити одне одного за допомогою довідки ТПП, або іншого документу уповноваженого органу”.

- Імпортеру за цих обставин не доцільно погоджуватися на авансові платежі.

Білет № 22

.

Рішення:

1. Необхідно обрати метод визначення кількості товару.

2. - У практиці зовнішньоекономічної діяльності застосовується два методи визначення кількості товару, а саме метод „твердо” та метод „біля”. За вказаними обставинами доцільно використати метод „біля”.

- В параграфі контракту „Кількість товару” зробити наступний запис „ Кількість вугілля, що поставляється в Молдову становить 1000 т (тисяча тон) -1,5%. Збитки за природні втрати вугілля під час транспортування несе продавець (або – покупець, якщо попередньо до укладання угоди домовлено)”.

Білет № 23

Рішення:

1. У разі укладання контракту арбітражний суд може бути обраний в країні продавця або покупця.

2. - Доцільно обрати арбітражний суд країни зі стабільним законодавством.

- Параграф контракту „Арбітраж” доцільно сформувати таким чином „Усі непорозуміння та розбіжності за цим контрактом мають бути переборені переговорами. Однак, якщо сторони не знайшли згоди, справа буде розглядатися в арбітражному суді Палати ремесел місто Відень, Австрія. Рішення арбітражного суду буде остаточним та обов’язковим для обох сторін”.

Білет № 24

Рішення:

1. Ціну на експорт українських залізорудних окатишів можлива виразити в валюті країни продавця, або в валюті країни покупця, або в валюті третьої країни. в умовах, коли курс гривни зростає у порівнянні з курсом долару США?

2.- В умовах, коли курс гривні зростає у порівнянні з курсом долару США, національна українська валюта револьвує, і ціну угоди на експорт українських залізорудних окатишів доцільно визначити у гривнях.

- Необхідно пом’ятати правило “Якщо експортер продає валюту, то банк купляє і навпаки. Ціна продажу валюти банком більша за ціну купівлі”.

- Експортер не тільки отримає більш дорогу гривню, за яку, у разі необхідності, може більше купити доларів, а й не втратить на маржі між ціною купівлі, яка менша, та ціною продажу валюти банком, яка більша, якщо б він одержав би долари та вимушений би їх міняти на гривню для використання у фінансово-господарській діяльності на Україні, де розрахунки дозволено здійснювати тільки в гривнях. У разі отримання гривні відпадає необхідність її купляти у банка.

Білет № 25

Рішення:

1. За даних умов доцільно обрати базисні умови поставки труб FOB ІНКОТЕРМС – 2010 та записати їх окремим параграфом контракту „Базисні умови поставки”, або вказати в параграфі контракту „Ціна”, що ціна визначається за базисними умовами поставки труб FOB ІНКОТЕРМС – 2010.

2. За умовами ІНКОТЕРМС – 2010 FOB означає, що:

- експортер зобов’язаний доставити труби в порт та навантажити їх на корабель і він це зробить краще за покупця, тому що знає особливості свого порту;

- покупець за умовами FOB має зафрахтувати корабель (і він це зробить краще за покупця, а значить і більш дешево та вибере більш морехідний корабель під відповідним прапором щоб заходити у потрібні порти), застрахує товар і доставить його за більш вигідними тарифами у порт призначення;

- ризики втрати та пошкодження товару за умовами FOB ІНКОТЕРМС – 2010 переходять з продавця на покупця у момент перетинання товаром поручнів палуби корабля.

Білет № 26

Рішення. Параграф контракту „Строк поставки” доцільно сформувати наступним чином: „Протягом (такого-то) року український продавець (вказати його) має поставити 12000 т (дванадцять тисяч тон) вугілля в Молдову (вказати конкретно покупця) рівномірно щомісячно, але до першого жовтня в опціоні не менше 10000 т (десять тисяч тон). Дострокова поставка вугілля можлива за письмовою згодою покупця. За порушення строку поставки вугілля продавець заплатить штраф у розмірі ___(вказати конкретно) % від вартості недопоставленого вугілля у попередньому місяці.

Білет № 27

Рішення. Якщо у контракті у параграфі „Форс – мажор” в переліку форс – мажорних обставин вказані воєнні події в зоні Дунаю, то під час таких подій сторони не несуть відповідальності за невиконання контракту. Але про присутність таких подій покупець має повідомити продавця за допомогою довідки ТПП або іншого документу уповноваженого органу.

Білет № 28

Рішення. За традицією перевезення товарів морем здійснюються двома способами в залежності від характеру товарів. Якщо вони перевозяться навалом (зерно, вугілля, залізорудні окатиші або нафта), перевізник може найняти судно цілком за угодою про фрахтування. Якщо виникає необхідність перевезти окремі партії вантажів, товар звичайно укладається в трюм або на палубу та перевозиться на підставі коносаменту. У нашому випадку ми фрахтуємо усе судно та укладаємо з перевізником угоду про фрахтування. Фрахт сплачує продавець або покупець залежно від базисних умов поставки залізорудних окатишів. Ставка фрахту встановлюється за одиницю вимірювання кількості вантажу. Фрахт також може встановлюватися як загальна сума, що раніше обумовлена в чартері.

Білет № 29

Рішення:

1.За зазначених умов продавець укладає з перевізником угоду фрахтування.

2. Експортер, який зафрахтував увесь корабель, укладаючи з перевізником угоду про фрахтування, обумовлює обов’язкові умови, що стосуються корабля, вантажу, фрахту, порядку сплати стивідорних робіт тощо. Фрахт сплачує продавець або покупець залежно від базисних умов поставки товарів. Ставка фрахту встановлюється за одиницю вимірювання кількості вантажу. Фрахт також може встановлюватися як загальна сума, що раніше обумовлена в чартері.

.

Білет № 30

Рішення:

Ефект експортної операції визначається за формулою:

,

де - ціна одиниці товару, грн; - кількість експортованого товару, шт; - витрати на реалізацію товару, грн,

= (15* 10000) – 80000 = 70000 грн.

Ефективність експорту визначається за формулою:

4. Критерії оцінювання

Оцінювання результатів розв’язання задачі здійснюється за критеріями, зазначеними у ГСВО МОНУ „Засоби діагностики якості вищої освіти”:

- „відмінно” – завдання виконано повністю, відповідь обгрунтовано, висновки та пропозиції аргументовано і оформлено належним чином;

- „добре” - завдання виконано повністю, але допущено незначні неточності у розрахунках або оформленні, або, за умови належного оформлення, завдання виконано не менше ніж на 80%;

- „задовільно” – завдання виконано не менш ніж на 70% за умови належного оформлення, або не менш ніж на 80%, якщо допущено незначні помилки у розрахунках або оформленні.

Стеханова Зінаїда Семенівна

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ