Мета та завдання правової освіти в сучасній Україні

"Право є мистецтво добра і справедливості, воно створене для користі людства", - помітили наші предки, підкресливши тим самим глибоку функціональну значущість вивчення юридичних правил поведінки, покликаних забезпечити стабільне і щасливе суспільство.(). Загальновідомо, що саме в праві зосереджено досягнення людської культури та цивілізації, котрі кожне покоління людей передає своїм нащадкам шляхом функції трансляції.

Соціологічні прогнози про лідерство правових знань і юридичних наук є обґрунтованими, оскільки формування конкурентоздатної особи, що адекватно орієнтується у сучасному світі, неможливе без розвитку правової освіченості.

Прилучення учнів до правової культури збагачує її духовне життя. Водночас знання нею своїх прав і обов’язків розширює можливості її реалізації, зокрема у власних інтересах.

Правове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадську активність та загострює почуття непримиренності до негативних явищ. Порівняно з іншими складниками виховання, правове виховання має свою специфіку, що визначається насамперед соціально правовим статусом учнівської молоді в суспільстві.

Демократизація суспільних відносин в країні сприяла підвищенню активності особистості як суб’єкта політико-правових відносин, тому вимагала глибокого розуміння цих процесів, що відбуваються в суспільстві, та вміння керувати ними. Це зумовило актуальність поглибленого вивчення державно-правових явищ та їх практичної сторони як реальної можливості впорядкування владних відносин в межах держави, стало підставою для введення в систему загальноосвітньої підготовки наступних правознавчих курсів:

• «Правознавство. Практичний курс». Укладачі – О. Пометун, О. Наровлянський, Т. Ремех, Т. Філіпенко;

• «Основи правознавства» для 10 класу (академічний рівень). Укладачі – І. Котюк, Н. Палійчук;

• «Правознавство». - Укладачі – С. Ратушняк, Т. Ремех;

• «Правознавство для 10-11 класів з поглибленим вивченням права (профільний рівень)». Укладачі – О. Наровлянський, С. Гавриш, Т. Ремех.

Останніми роками науковцями підготовлено низку елективних курсів, що передбачають поглиблене вивчення окремих галузей права («Права людини», «Досліджуючи гуманітарне право», «Ми – різні, ми - рівні», «Конституційне право України» та ін.).

Згідно з додатком № 1 до листа МОНмолодьспорту України від 01.06.2012 № 1/9-426 при вивченні правознавства слід враховувати динамічні зміни у системі суспільних відносин України, найновіші досягнення теоретико-правових поглядів на правові явища, результати активної нормотворчої діяльності органів державної влади, та водночас певну ступінь консерватизму українського законодавства.

Варто звернути увагу на зміни, що відбулись у чинному законодавстві.

Так у 2011-2012 роках було внесено зміни до цивільного, кримінального, сімейного, господарського кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. В 2011 році були прийняті закони України «Про біженців», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про вибори народних депутатів України», «Про державну службу» (набирає чинності з 01.01.2013 року), «Про Фонд державного майна України», а в 2012 році «Про громадські об’єднання», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». А також у 2011, 2012 роках внесено ряд змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У 2012/13 навчальному році учні 9 класів навчатимуться за програмою «Правознавство. Практичний курс» авторів Пометун О. І., Ремех Т. О. На відміну від інших навчальних курсів, «Правознавство. Практичний курс» передбачає, що учні набувають ряд основних вмінь, зокрема:

— орієнтуватися в системі законодавства, користуватися джерелами права;

— володіти елементарною правовою термінологією;

— зв’язно та логічно викладати матеріал з морально-правових проблем;

— використовувати правову літературу;

— брати участь в обговоренні, дискусії, аргументовано висловлювати і відстоювати свою думку, робити висновки;

— застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя і вибору варіанта правомірної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

«Правознавство» як навчальний предмет у старшій школі має на меті формування системного уявлення в учнів про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин, вміння використовувати їх у практичному житті.

Для 10 класів рівня стандарту/академічного на вивчення правознавства відводиться 35 годин на рік (1 година на тиждень). Чинною є програма авторів Котюка І. І. та Палійчук Н. Й.

Для класів правового профілю чинною є програма авторів Ремех Т. О., Ратушняка С. С. «Правознавство. 10-11 класи (профільний рівень)». Програма розрахована на 105 годин протягом навчального року (3 години на тиждень) та охоплює 10-11 класи.

Метою курсу «Правознавство» в профільних класах є формування в учнів розуміння права як відкритої системи, що базується на невід’ємності суспільства від держави, законів від повсякденного життя.

Право представлене в курсі елементом цілісного світу, що складається з понять, переживань і практичних дій. Курс спрямований на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів. У основі будь-якої науки, як правило, знаходиться ціла система принципів - початкових начал, від яких залежить те, як розвиватиметься ця наука далі, що може дати вона нам вже сьогодні. Методика навчання праву має своїм предметом сукупність методичних прийомів, засобів навчання праву, формування умінь і навичок поведінки в правовій сфері. Це наукова дисципліна, що здійснює відбір юридичного матеріалу в шкільний навчальний предмет "Правознавство" і розробляє на основі загальнодиактичної теорії методичні засоби для формування правової культури в суспільстві. Методика правового навчання дозволяє удосконалювати освітній процес. Використовуючи її досягнення, професійний педагог може уникнути помилок, підготувати дійсно грамотних, вихованих людей, які займуть гідне місце в громадському житті.

Правові знання дозволяють успішно вести бізнес, активно брати участь в політичному житті країни .- Методика навчання праву - дуже динамічна наука, що обумовлено не лише тим, що міняється законодавство, яке треба розглядати по-іншому, з'являються нові норми права і моделі поведінки людей, але і тим, що змінюються підходи учених до питань організації правової освіти, що передбачає формування правової культури суспільства.

У рамках методики навчання праву розглядаються питання організації конкретного учбового зайняття по праву, діагностики знань і умінь навчаних, а також наукової організації праці учителя і учня. Будь-який професіонал в цій області повинен навчитися створювати свою методику правового навчання(навіть якщо вона не носитиме авторський характер і буде сформована на базі існуючих підходів навчання праву, з особливими відмінностями, стосовно конкретної аудиторії учнів). Загальновідомо, що не можна повторити ніщо унікальне, а це означає, що немає сенсу сліпо запозичувати чужий досвід, накопичений роками і узагальнений наукою. В зв'язку з цим викладач права повинен навчитися творчому осмисленню пропонованих варіантів правового навчання.

Будь-яке навчання безпосередньо залежить від целеполагания, т. е. визначення цілей, які, як правило, виходять від держави(чи закріплені його силою) і формуються потребами громадського розвитку. Мета - це уявне представлення кінцевого результату педагогічній діяльності, а тому вона визначає необхідні дії учителя для її досягнення. Педагог, організуючий пізнавальну діяльність учнів, формує конкретну мету в єдності трьох її компонентів:

- навчання(йдеться про засвоєння знань, умінь, навичок);

- виховання(формування особових якостей, світогляду);

- розвитку(вдосконалення здібностей