Перша медична допомога ні в якому разі не замінює допомогу кваліфікованого лікаря

Своєчасне надання та правильне проведення медичної допомоги не тільки рятує життя постраждалому, але й забезпечує подальше успішне лікування хвороби або ушкодження, попереджує розвиток тяжких ускладнень (шок, нагноєння рани, загальне зараження крові), зменшує втрату працездатності.

Невідкладна медична допомога може бути різною; у залежності від того, хто її надає, розрізняють:

· першу медичну некваліфіковану допомогу, яка здійснюється немедичним працівником, (який часто не має необхідних засобів та медикаментів);

· першу медичну кваліфіковану (долікарську) допомогу, яка здійснюється медичним працівником, (який пройшов спеціальну підготовку з надання першої допомоги (фельдшер, медична сестра, лаборант, зубний технік і т.д.));

· першу лікарську медичну допомогу, (яка здійснюється лікарем, який має у своєму розпорядженні необхідні інструменти, апарати, медикаменти, кров та кровозамінники та інше).

При наданні першої медичної допомоги слід дотримуватися наступних принципів:

· Усі дії людини, що надає допомогу повинні бути доцільними, рішучими та своечасними.

· Використовують всі доступні засоби для надання допомоги, виходячи з конкретних умов, обставин і можливостей, та забезпечують ними.

· Надають першу медичну допомогу та готують постраждалого до транспортування.

· Організують транспортування постраждалого у лікувальний заклад.

· Доглядають за постраждалим або хворим до відправлення у лікувальний заклад.

· Перша допомога у максимально доступному обсязі повинна надаватися не тільки на місці пригоди, але й дорогою до лікувального закладу.

Висновок про смерть потерпілого має право лише кваліфікований лікар.

Що повинна знати та вміти людини, яка надає першу медичну допомогу при нещасних випадках.

Той, хто надає першу допомогу, повинен знати: основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини, загальні принципи надання долікарської допомоги та її прийомів щодо характеру отриманих потерпілим пошкоджень.

Людина, яка надає першу допомогу повинна вміти: оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги, в першу чергу, той потребує; забезпечити штучне дихання "з рота в рот" або "з рота в ніс", зовнішній масаж серця і оцінити їх ефективність; тимчасово припинити кровотечу накладанням джгута, щільної пов'язки, пальцевим притисканням судин; накласти пов'язку при пошкодженні (пораненні, опіку, відмороженні, ударі); імобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому ударі, термічному враженні; надавати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, нудоти, втраті свідомості; використати підручні засоби для перенесення, навантаження і транспортування потерпілого; визначати потребу вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом; користуватися аптечкою першої допомоги.

Послідовність застосування першої медичної допомоги при нещасних випадках.

Послідовність надання першої допомоги:

усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої зони, загасити палаючий одяг, витягти із води),

оцінити стан потерпілого; визначити характер і важкість травм, що становлять найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його врятування;

виконати потрібні заходи щодо врятування потерпілого в порядку терміновості (вивільнити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, зовнішній масаж серця, припинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т. ін.);

підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходи для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу.

Зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.