Вартість і оплата праці

Як і всякий товар робоча сила має споживчу вартість і вартість.

Споживча вартість робочої сили – здатність людини своєю працею (завдяки своїм знанням, кваліфікації тощо) – створювати новий продукт і нову вартість величина якої більша, ніж вартість самої робочої сили.

Вартість робочої сили – 1) затрати суспільно необхідного робочого часу, потрібні для відтворення робочої сили; 2) вартість життєво-необхідних засобів, що потрібні для нормального відтворення робочої сили. Визначається вартістю товарів та послуг, необхідних для забезпечення нормального існування людини в певних соціально-економічних умовах.

Величина вартості робочої сили значною мірою залежить від соціальних та історичних умов. Розвиток товарного виробництва веде до зростання асортименту товарів і послуг, які стають „нормою” суспільного життя. Це веде до зростання вартості робочої сили. Підвищення продуктивності праці сприяє зменшенню вартості робочої сили.

Товар робоча сила має дві головні властивості: корисність та вартість. Корисність робочої сили проявляється в її продуктивній силі, якості, культурному розвитку, сумі інших здатностей. Особливим проявом корисності робочої сили є її вміння приводити в рух і «співпрацювати» з капіталом (засобами виробництва). Вартість товару робоча сила виступає як вартість життєвих засобів, необхідних для нормального відтворення робочої сили індивіда та членів його родини. (крім того, на вартість робочої сили впливають: звичаї і традиції, національні особливості, рівень культури та людяності в суспільстві.)

На ринку праці вартість робочої сили проявляється в вигляді заробітної плати.