Економічні потреби

Потреба є однією з фундаментальних категорій економічної науки, вони мотивують поведінку людини, формують сукупність її інтересів. У загальному визначенні потреба – це нужда у чому-небудь, об’єктивна необхідність для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, суспільства в цілому, вона вимагає задоволення і тому спонукає до діяльності. Потреба – стан, обумовлений незадоволеністю вимог суб’єкта, необхідних для його нормальної життєдіяльності і спрямований на усунення цієї незадоволеності. Потреба є відношенням суб’єкта до необхідних умов свого буття, тобто потреба відображає відношення економ. Необхідності, суперечність між необхідним і об’єктивно наявним.

Економічні потреби – частина потреб людини та сус-ва, для задоволення яких необхідні сусп. вир-в, екон. діяльність. Екон. потреби – це ставлення людей до екон умов їхньої життєдіяльності, потреби в екон благах. Економічні потреби можна класифікувати наступним чином.

За характером виникнення: первинні (базові), пов’язані з самим існування людини: їжа, одяг тощо; вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: інформація.

За засобами задоволення: матеріальні (потреби в матеріальних благах); нематеріальні (духовні потреби).

За нагальністю задоволення: першочергові (предмети першої необхідності); другорядні (предмети розкоші)

За можливостями задоволення: насичені, вгамовані (мають чітку межу і можливість повного задоволення);

ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).

За участю у відтворювальному процесі: виробничі (потреби у засобах виробництва); невиробничі

За суб’єктами вияву: особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда); колективні, групові (потреби групи людей, колективу); суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).

За кількісною визначеністю та мірою реалізації: абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку); дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду); платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом); фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).

Засоби задоволення людських потреб називаються благами. Розрізняють такі блага: неекономічні (необмежені, їхні обсяги перевищують наявні людські потреби) та економічні (обмежені, обсяги яких менші за існуючі потреби); споживчі блага (товари та послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб) і виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва споживчих благ); матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріального виробництва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва).