Мировоззренческая – система взглядов на мир в целом (философы: идеалисты, материалисты)

Взаємовідносини між світом та людиною.

Предмет философии: объективная и субъективная реальность. С развитием общества, науки меняется и предмет ф: в др. Греции предметом познания были явления природы, попытка открыть единый источник многообразных природных явлений (Космоцентризм); Бог в центре (Теоцентризм), человек в центре (Антропоцентризм).

Структура философского знания:

Онтология – учение о бытии; Гносеология – теория познания; Аксиология – социальная сфера; Этика – мораль, нравственность; Эстетика – о прекрасном; Философская антропология – о человеке; Логика; История философии.

Роль: У широкому сенсі суспільство, яке вивчається соціальною філософією, визначають як соціальність взагалі, як соціум. У цьому аспекті поняття «суспільство» і «соціальне» тотожні. В іншому, конкретнішому, значенні суспільство не виступає синонімом соціального, а характеризує особливі, чітко визначенні форми існування соціальних явищ.

Головним у соціальній філософії є поняття «соціальне», що характеризує специфіку життя людей як суспільних істот, визначає особливості законів, які зумовлюють їх співіснування, логіку суспільних процесів, природу соціальних інститутів тощо. Соціальне – сукупність ознак і особливостей суспільних відносин, що виявляється у стосунках індивідів і спільнот, їх ставлення до свого місця в суспільстві, а також до явищ і процесів суспільного. Воно є лише частиною суспільного, властивістю або станом суспільства. «Природа соціального перетворюється на ключову філософську проблему» (Дж. Ханд.)

У сучасних умовах суспільного розвитку надзвичайно зростає роль моральної відповідальності особистості у всіх сферах суспільного життя. Цілеспрямований процес формування духовності особистості передбачає одночасно і виховання та самовиховання в людині непримиренності до будь-яких відхилень від норм моралі, всього того, що гальмує духовно-моральний прогрес суспільства. Чим вища зрілість особистості в сфері суспільних відносин, тим міцніша її моральна свідомість та самосвідомість, і навпаки, чим глибший, багатший моральний світ людини, тим вища її громадянська відповідальність.Філософська теорія соціуму доводить, що за своєю сутністю суспільство є системою відносин і соціальних інститутів, які породжені практикою спільного існування людських спільнот, їх взаємопов’язаною діяльністю.

2) Функции:

мировоззренческая – система взглядов на мир в целом (философы: идеалисты, материалисты).