Акт злуки від 22 січня 1919 р.: його зміст та історичне значення

ЗУНР проголошено у той час, коли на великій Україні існувала Держава П. Скоропадського. 5 листопада 1918 р. до Києва виїхала делегація Державного Секретаріату з повноваженнями просити у гетьмана допомоги і підтримки проти Польщі. П. Скоропадський скерував до Львова корпус січових стрільців Є. Коновальця. Чергова делегація, яка їхала до гетьмана, зустрілася у Фастові вже з Директорією і 14 грудня вони уклали Передвступний договір з таких основних положень: 1) ЗУНР об'єднується з УНР в одну державу; 2) уряди обох держав підготують урочистий акт; 3) ЗУНР збереже територіальну автономію; 4) договір опублікують уряди обох держав.

УНРада на засіданні 16 січня 1919 р. ухвалила Передвступний договір і направила у Київ делегацію з 65 осіб для урочистого акту, вручивши їм декларацію "До світлої Директорії УНР", в якій проголошувала єдину УНР.

У Києві на Софійському майдані 22 січня 1919 р. представниками уряду УНР і ЗУНР, за участі депутатів Конгресу трудового народу та киян, урочисто проголошено об'єднання двох держав в одну і закріплено його універсалом. Акт злуки скріпив постановою 23 січня Конгрес трудового народу України. ЗУНР отримала назву "Західна Область УНР". Практичне злиття урядів в один відклали до скликання Всеукраїнських Установчих Зборів.

Формальне об'єднання відбулося, але фактично обидва уряди і обидві держави, затиснені з усіх боків ворогами, продовжували самотужки визвольні змагання. Але державно-правове значення Акта соборності полягає у тому, що: а) вперше на конституційному рівні заявлено про право українського народу мати єдину державу на всій території проживання; б) вчинено спробу реалізувати це право у конкретних державно-правових актах; в) подія стала правовим прецедентом для подальшої боротьби українців за власну державу.

Значення об'єднання УНР і ЗУІІР:

- Сам факт проголошення об'єднання ЗУНР і УНР мав величезне морально-політичне значення, підтвердивши прагнення українського народу жити в незалежній і соборній Українській державі.

- Ця подія, за словами канадського історика українського походження О. Субтельного, свідчила про те, що «уперше західно- і східноукраїнські націоналісти, які протягом поколінь проголошували існування між ними братерських зв'язків, ввійшли в контакт між собою в масових масштабах».

- Велике значення для наступних подій мала взаємодія Української Галицької армії й армії Директорії.

- Позитивний вплив на адміністративний апарат Директорії УНР справили галицькі державні службовці.

Ці та інші приклади свідчили про можливість і необхідність об'єднання. Фактичного державного об'єднання УНР і ЗУНР не відбулося, але історичний досвід державотворення як на сході, так і на заході України був дуже цінний для українських політиків, для державотворення сучасної незалежної України. Починаючи з 2000 р. день 22 січня відзначається в Україні як національне свято.