Білет 15 3 страница

Білет-21

1. На кожному підприємстві з бригадами АДС повинні проводитися тренувальні заняття з наступною оцінкою дії персоналу: з планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій по кожній темі для кожної бригади - не рідше 1 разу на 3 місяці; з планів взаємодії служб різного призначення підприємств і населеного пункту - не рідше 1 разу на 6 місяців. Тренувальні заняття повинні проводитися в умовах, максимально наближених до реальних.Нормативний акт встановлює порядок розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі - ПЛАС), вимоги до їх складу, змісту та форми, процедуру затвердження й перегляду ПЛАС.Вимоги цього нормативного акта обов'язкові для всіх міністерств, відомств, підприємств, організацій, юридичних і фізичних осіб незалежно від їхньої галузевої та/або відомчої належності й форми власності.Вимоги даного нормативного акта не поширюються на:ядерні установки та підприємства з переробки радіоактивних речовин, за винятком тих об'єктів на цих підприємствах, де є обіг нерадіоактивних речовин;військові об'єкти;підприємства гірничодобувної промисловості (шахти);на всі види транспорту, крім трубопровідного.

2. Приклади:заземлення, занулення, ізоляція,роздільна напруга,захисне заземлення. Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:-система технічних засобів і заходів;- система електрозахисних засобів;- система організаційно-технічних заходів і засобів.

3. Страхові (головні страхові) експерти відділень, відділів і секторів робочих органів виконавчої дирекції Фонду:надають страхувальникам консультативну, методичну та інформаційну допомогу, сприяють у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці; проводять перевірки стану профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах відповідно до розділу VI цього Положення;інформують страхувальників про ефективність профілактичної роботи, результати перевірок стану умов та безпеки праці, а також про заходи, яких необхідно вжити для усунення виробничих небезпек і ризиків; беруть участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань; у складі відповідних комісій беруть участь у перевірці знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників підприємств;вивчають і поширюють позитивний досвід створення безпечних і нешкідливих умов праці;здійснюють у межах компетенції контроль за виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, запропонованих комісіями з розслідування;

4.Поява працівника на роботі в нетверезому стані дає власникові або уповноваженому ним органу право розірвати трудовий договір за пунктом 7 статті 40 КЗпП. Автор розглядає порядок та умови звільнення працівника в разі його появи на роботі в нетверезому стані, наводить зразки інструкції про порядок відсторонення від роботи працівників у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, акта про появу на роботі в нетверезому стані, направлення на медичний огляд, наказу про звільнення з роботи за пунктом 7 статті 40 КЗпП та відповідного запису в трудовій книжці.Причиною значної частини порушень трудової дисципліни, а відтак нещасних випадків на виробництві, є вживання працівниками на роботі алкогольних напоїв, наркотичних або токсичних речовин.Поява на роботі в нетверезому стані означає появу працівника в такому вигляді на території підприємства в робочий час, що дає власникові або уповноваженому ним органові право розірвати трудовий договір за пунктом 7 статті 40 КЗпП України.Якщо працівник з’явився в нетверезому стані на робочому місці у вільний від роботи час, у вихідний день чи під час відпустки, це не може бути підставою для звільнення за вказаною підставою.Працівники з ненормованим робочим днем у разі їх перебування на роботі в нетверезому стані після закінчення робочого часу можуть бути звільнені за пунктом 7 статті 40 КЗпП.Факт появи на роботі в нетверезому стані має бути засвідчений актом, складеним у довільній формі і підписаним кількома свідками — чим більше, тим краще

5.1 б)

5.2а)

Варіант 22 (відповіді)

1. Інтегро́вана систе́ма ме́неджменту (ІСМ) — це сукупність кількох міжнародних стандартів у рамках однієї системи.За іншим визначенням, під інтегрованою системою менеджменту розуміється частина загальної системи менеджменту організації, що відповідає вимогам двох чи більше стандартів на системи менеджменту, яка функціонує як єдине ціле і спрямована на задоволення зацікавлених сторін.Приклади стандартів, що містять системні підходи до окремих аспектів діяльності організації.Основними з них є визнані у світі стандарти серій ISO 9000 (менеджменту якості), ISO 14000 (екологічного менеджменту) і OHSAS 18000 (менеджменту безпеки та охорони праці) та SA 8000 (соціальний захист). Саме така комбінація стандартів дозволяє керівникам невдовзі після впровадження ІСМ вибудувати роботу персоналу в найефективнішому напрямку, а компанії — вийти на новий рівень якості.Організаційною основою для створення інтегрованої системи менеджменту на підприємстві є стандарти серії ISO 9000. Це пояснюється тим, що принципи й вимоги міжнародного стандарту управління якістю багато в чому схожі із принципами загального менеджменту підприємства.Створення ІСМ організації дозволяє одержати ряд переваг: орієнтація організації на загальні цілі діяльності з урахуванням зацікавлених сторін;більш ефективне використання усіх видів ресурсів, спрямованих на досягнення намічених цілей;поєднання і взаємозв'язок процесів менеджменту;зменшення можливих протиріч між різними аспектами діяльності організації;зниження витрат на розроблення, функціонування і сертифікацію системи менеджменту організації;створення єдиної системи навчання і підвищення компетентності персоналу, спрямованої на досягнення намічених цілей;залучення більшої кількості співробітників до поліпшення діяльності організації;створення єдиної системи управління документацією і ведення записів;підвищення популярності та іміджу організації тощо.

2. Експлуатація автоматизованих аналізаторів вимагає створення приміщень з певними режимами і умовами, які б відповідали правилам ОЬР. Слід розділити приміщення на дві групи – приміщення загального призначення і «чисті» приміщення. До приміщень загального призначення пред’являються підвищені вимоги по обробці і прокладці інженерних мереж. «Чисті» приміщення вимагають спеціальних рішень по: герметичності, устрою внутрішніх конструкцій, що захищають, і підвісних стель, а також спеціальних підлог, опалюванню і підготовці повітря, водопостачанню, освітленості, підключенню устаткування до мереж і прокладки комунікацій. Для «чистих» приміщень повинні застосовуватися спеціальні конструкції і матеріали, які витримують обробку дезрозчинами. Для розміщення «чистих» приміщень в пристосовуваних будівлях мінімальна висота шуканих приміщень в чистоті має бути 3.5 м. Стіни приміщень мають бути закриті панелями із зварними швами і спеціальним полімерним покриттям, що не містить мікротріщин, призначеним для використання в чистих приміщеннях. Поверхня покриття має бути придатною для миття і дезінфекції загальноприйнятими дезінфектантами. Стіни повинні мати сполучення з підлогою і стелею для усунення важкодоступних місць.Підвісні стелі повинні мати таке ж покриття, як і стіни.Підлоги мають бути вирівняні дзеркальним стягуванням і покриті спеціальним лінолеумом із зварними швами, призначеним для використання в чистих приміщеннях.У приміщеннях слід встановлювати спеціальні металопластикові вікна і двері, призначені для експлуатації в чистих приміщеннях з підвищеним тиском. Підготовка персоналу до переходу з приміщень загального призначення в «чисту зону» повинна здійснюватися в спеціальних санпропускниках.

Загальні вимоги до виробничого обладнання:Усі верстати та обладнання необхідно міцно закріплювати на своїх підмурках. Кінці валів, махові колеса, які виступають, відкриті передачі (шківи, ремені тощо) закриваються суцільним кожухом.Елементи верстатів, швейних машин, що виступають та обертаються, обладнуються гладкими круглими укриттями або наглухо огороджуються. Зубчасті шестерні необхідно повністю закривати глухими кожухами, каретками, що міцно прикріплені до станини або до іншої нерухомої частини машини. Чищення, змащення та огляд обладнання потрібно виконувати тільки після повного зупину машини та вимкнення її з мережі. Виконувати ремонт та наладку обладнання на ходу забороняється. Допускати робочих до роботи на несправному обладнанні забороняється.

3. Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду. Фонд соціального страхування від нещасних випадків бере участь у фінансуванні заходів, передбачених державними цільовими, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з охорони, безпеки та гігієни праці, навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розроблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.

4. закон «Про захист прав споживачі».

5.1 б)

5.2 в)

Варіант 23 (відповіді)

1. Система управління охороною праці (СУОП) - це сукупність взаємопов'язаних органів управління підприємством /підрозділом/, які на під ставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність по здійсненню відповідних функцій і методів управління трудовим колективом з метою виконання поставлених завдань і заходів з охорони праці. Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети роботи об"єкта і органів управління, завдань і заходів з охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання організаційно-методичної документації.Метою управління охороною праці є збереження здоров"я і працездатності людини в процесі праці, поліпшення виробничого побуту, попередження травматизму і профзахворювання.Об’єктом управління охороною праці є діяльність структурних підрозділів, функціональних служб і всього колективу підприємства по забезпеченню здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках і підприємстві в цілому.Управління охороною праці здійснюють: на підприємстві керівник, виробничих ділянках і в службах - керівники відповідних підрозділів і служб. Керівник забезпечує функціонування СУОП на підприємстві. Функції управління охороною праці.Процес управління виконанням завдань охорони праці на підприємстві і в кожному підрозділі здійснюється керівником підприємства /підрозділу/ шляхом послідовного виконання таких функцій управління:1) прогнозування і планування робіт з охорони праці;2) організація роботи;3) оперативне керівництво і координація;4) стимулювання;5) контроль, облік, аналіз роботи з охорони праці.

2. Напрями роботи і наук.дослід з охорони праці,науков-техн підприємства,науково-інформац.діяльніть,видавнича діяльність,розробка заходів з оп,консуль.робота,партнерство.При інститутах існує науково-досл.лабораторія аналізу вироб.травматизму,наглядн діяльності та розробки проф.заходів,лаборатор. Проводяться наук.дослід. за такими напрямками:1)етапи виріш.травматизму та умови безпеки праці на вироб.в Україні;2)етапи безпеки праці з охорони галуз.економ.діяльності,осередні вироб.травматизм у взаємо події,причини, профес. Причин,події-обладнання та устаткування, вік потерпілих профес.досвід роботи тощо нагляд.дільність органів держав. Та її вплив на стан порядничого травматизму та умов безпеки праці в галузі економ.діяльності,якість матер.розслід.нещасних випадків на виробництві.

3. Фінансування робіт з охорони праці здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавних, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів та за рахунок інших джерел фінансування визначених законодавством. Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від суми реалізованої продукції. Для підприємств що утримуються за рахунок бюджету витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2% від фонду оплати праці.

4..постанова діє: Робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації (далі - підприємство) незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.Робочим місцем інваліда може бути:звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування;спеціалізоване робоче місце інваліда - робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), професійних навичок і знань інваліда. Це робоче місце може бути створено як на виробництві, так і вдома.Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.Місцеві органи соціального захисту населення разом із громадськими організаціями інвалідів з урахуванням рекомендацій МСЕК, побажань інвалідів, їхніх професійних навичок і знань отують пропозиції щодо створення нових робочих місць, у тому числі для роботи з гнучкими формами зайнятості, і передають їх відділенням Фонду соціального захисту інвалідів і центрам зайнятості.Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.Центри зайнятості та відділення Фонду соціального захисту інвалідів ведуть облік призначених для працевлаштування інвалідів робочих місць, створюваних понад встановлений норматив, за термінами введення їх у дію, виробничим профілем, умовами і характером роботи.Підприємствам, які забезпечують норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів надається цільова позика на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України. Інваліди, які не мають змоги працювати на підприємствах (у тому числі на спеціалізованих), можуть займатися надомною формою праці відповідно до рекомендацій МСЕК та з урахуванням побутових умов. Місячні завдання інвалідів, які перебувають у трудових відносинах з підприємством і працюють вдома, мають індивідуальний характер і коригуються підприємством з урахуванням результатів праці.

5.1 в)

5.2 б)

Варіант 24 (відповіді)

1. Метою діяльності Профспілки є здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки в органах державної влади, місцевого самоврядування, судових органах, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та міжнародних установах, у взаємовідносинах з роботодавцями та їх об’єднаннями щодо забезпечення здійснення права кожного члена Профспілки на працю, гідну оплату праці, підвищення життєвого рівня, забезпечення інших прав та інтересів.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, які трапилися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами і призвели до погіршення стану здоров'я (втрати працездатності) не менше ніж на один день згідно з медичним висновком, а саме:раптові погіршення здоров'я, травми, у тому числі травми через нанесення тілесних пошкоджень, нанесених іншою особою, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки).

2. -технологічного устаткування, пристроїв, оснащення, інструментів, попереджувальних та інших технічних засобів безпеки, порушення технологічних процесів, незадовільного технічного догляду і ремонту обладнання та ін.;-організаційні, що є наслідком недосконалої організації охорони праці (незадовільні інструктаж і навчання робітників, відсутність таких Правил виконання робіт, що відповідають інструкції з охорони праці, відсутність або незадовільне проведення контролю й нагляду, неправильна організація робочого місця, відсутність індивідуальних засобів захисту і т. п.);-психофізичні, що є наслідком порушень або відхилень у життєдіяльності організму людини (алкогольне, наркотичне сп'яніння, низька нервово-психічна стійкість, незадовільні фізичні дані або стан здоров'я, незадовільний психологічний клімат у колективі, травмування внаслідок протиправних дій інших осіб та ін.).

З метою аналізу стану охорони праці, прогнозування рівня травматизму, профзахворювань і їхньої профілактики застосовують різні методи. Вони базуються на статистичній звітності, актах розслідування нещасних випадків і профзахворювань та на матеріалах комплексних обстежень стану охорони праці.

Найбільш часто використовують такі методи досліджень:Статистичний – базується на вивченні причин нещасних випадків, що вже сталися. Для цього використовують дані актів за формою Н-1. Цей метод дає змогу визначити динаміку травматизму в окремих підрозділах, на підприємствах і в галузі в цілому.

Топографічний – полягає у вивченні причин нещасних випадків за місцем, де вони сталися. Для цього всі нещасні випадки відзначають спеціальними позначками на плані цеху або ділянки виробництва, що дає можливість визначити небезпечні зони, розробити й застосувати необхідні заходи з охорони праці.

Монографічний – дає можливість детально простежити весь комплекс умов праці, при яких стався нещасний випадок (технологічний і трудовий процеси; основне й допоміжне устаткування; організація робочого місця;

Груповий – ґрунтується на аналізі повторень нещасних випадків, однакових за обставинами, видам подій, тих, що відбулися при однакових умовах і повторюються за характером ушкоджень здоров'я працюючих.

3. Застрахований має право: 1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків; 2) бути повноважним представником застрахованих працівників і вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання своїх обов'язків щодо соціального захисту потерпілих; 3) брати участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі з участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи; 4) у разі настання страхового випадку одержувати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплати та соціальні послуги, передбачені статтею 21 цього Закону; 5) на послуги медичної реабілітації; 6) на послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років; 7) на відшкодування витрат при медичній і професійній реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрати на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує; 8) на послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства; 9) отримувати безоплатно від Фонду соціального страхування від нещасних випадків роз'яснення з питань соціального страхування від нещасного випадку. У разі смерті потерпілого члени його сім'ї мають право на одержання від Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв'язку із втратою годувальника) та послуг, пов'язаних з похованням померлого.

Застрахований зобов'язаний: 1) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; 2) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання: а) лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або у медичних працівників, з якими Фонд соціального страхування від нещасних випадків уклав угоди на медичне обслуговування; б) додержувати правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують; в) не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності; г) своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг та порядку їх надання (зміни стану непрацездатності, складу сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).

4. принята: від 11 лютого 1991 р. № 25, Київ. На часткову зміну пункту 8 статті 11 установити, що на 2005 рік резерв коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, необхідний для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб, та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, необхідний для виплати допомоги по безробіттю, встановлюються у розрахунку на 7 календарних днів згідно із Законом N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005 } Установити, що у 2006 році резерв коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, необхідний для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб, та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, необхідний для виплати допомоги по безробіттю, визначений пунктом 8 статті 11, встановлюється у розрахунку на 5 календарних днів згідно із Законом N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 } спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду, правлінь і виконавчих дирекцій відділень Фонду; обирає голову правління Фонду та його заступників; розглядає кандидатури і затверджує на посадах директора виконавчої дирекції Фонду та його заступників, а також приймає рішення про їх звільнення; затверджує структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, схеми їх посадових окладів, видатки на адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері фінансів, праці та соціальної політики); (Пункт 12 статті 11 в редакції Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

5.1 а)

5.2 а)