Схема наукового забезпечення надійності машин

Кожна машина складається з певних агрегатів і механізмів, які, в свою чергу, – з вузлів, складальних одиниць і деталей. Тому для вирішення проблеми надійності машини потрібний системний підхід, який є методологічною орієнтацією її вивчення, що ґрунтується на розгляді об’єктів як систем, тобто сукупності елементів, пов’язаних взаємодією, і в силу цього виступають як єдине ціле відносно оточуючого середовища.

Наприклад, трактор можна розглядати як систему, яка складається з підсистем: двигуна, трансмісії, несучої системи, ходової частини, механізмів керування і контролю, допоміжного обладнання.

Безумовно, надійність машини у цілому залежить від надійності її складових, насамперед від надійності деталей. З одного боку деталь – це елементарна частина машини, з іншого – множина, система з усіма її властивостями. Вона є цілісною і складається з взаємозв’язаних частин. Функціональні і структурні її частини можна розглядати як підсистеми, а поверхні – як елементи (тертьові, опорні, привалкові, кріпильні і зв’язуючі, між якими існують певні співвідношення). Число структурних складових залежить від типу і складності конструкції деталі, її призначення, тобто деталь як система може поділятись на підсистеми або тільки на елементи. Приклад ієрархічної структури деталі (ведучої шестерні гідронасоса) наведено на рис. 6.3 і 6.4. Кожна поверхня деталі також має складну будову.

Рис. 6.3. Структура конструкції деталі: І–V – функціональні структурні частини деталі; 1–15 – поверхні деталі

Рис. 6.4. Схема ієрархічної структури деталі (позначення на рис. 6.3)

Таким чином, вирішення проблеми забезпечення і підвищення надійності сільськогосподарської техніки слід починати з нижчого ієрархічного рівня – поверхні деталі, а потім, рухаючись по ланцюгу (деталь – з’єднання – складальна одиниця – вузол – агрегат – машина – парк машин), розробляти заходи щодо надійності виробів на всіх етапах їх життєвого циклу.

Всі заходи стосовно їх забезпечення поділяють на: конструкторські, технологічні, експлуатаційні, організаційні. Крім того, є багато змішаних заходів: конструкторсько-технологічних, організаційно-технологічних та ін. Це пояснюється тим, що, наприклад, часто конструктивні зміни спричинюють технологічні, а це приводить і до змін в організації виробництва.