Гігієнічні аспекти системи заходів по зниженню та запобіганню радіоактивного забруднення довкілля внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. 2 страница

Важке отруєння викликається блідою поганкою. Отруйні також червоний і другі види мухоморів, строчки, несправжній опеньок і інш. При отруєннях грибами звичайно розвиваються явища гострого гастроентериту, до яких приєднуються симптоми, характерні для інтоксикації тим або іншим виглядом грибів, наприклад холероподібний понос при отруєнні блідою поганкою, симптоми поразки вегетативної центральної нервової системи при отруєнні мухомором, жовтяниця і гемоглобінурія при отруєнні строчками, що містять гельвелову кислоту, що володіє сильним гемолітичним і гепатотропним впливом.З метою попередження отруєнь дані Санітарні правила,, вказуючі види грибів, що підлягають збору і переробці. Заготовчим організаціям забороняється заготовляти гриби, відсутні в списку, навіть в тому випадку якщо відомо, що вони їстівні. Всі гриби, що поступають на бази, повинні бути розсортовані і піддані експертизі фахівців.
Контроль на ринку полягає в тому що дозволяється продаж лише розсортованих сирих, сушених або маринованих грибів, а не їх сумішей і забороняється продаж варених або подрібнених грибів, грибних салатів.
Має значення санітарно-освітня роботаГриби швидко псуються, тому повинні зазнавати кулінарної обробки в той же день, коли вони були зібрані. Основні причини отруєння грибами:
1) недостатнє знайомство складальників з їстівними і отруйними грибами;
2) збір перезрілих і червивих грибів;
3) незнання правил обробки умовно придатних грибів; 4) недотримання санітарних правил при заготівлі, консервуванні і продажу грибів на ринках. Потрібно відрізняти істинні отруєння неїстівними грибами від отруєнь мікробної етіології (токсикоінфекції, токсикоз) при вживанні консервованих (маринованих, солоних) грибів або інших виробів з них.
Отруєння продуктами тваринного походження
отруйні види риб, причому у деяких отрута міститься в м'язах (у большеголова в м'язах виявлений нейротоксин), у інших в печінці, статевих залозах (риба маринка з озера Балхаш, іглобрюх з роду фугу і інш.). У ряду риб (наприклад, вусань) ікра, молоки, рідше печінку можуть набувати отруйних властивостей під час нересту через утворення високоактивних біогенний речовин.
Часто риба набуває отруйних властивостей при розвитку в житлі її токсичного планктону. У тропічних і субтропічних районах океану(отрута сигуатера, що володіє паралізуючою ' дією).Відомі випадки отруєння після вживання риб із загону скумбрієвых (тунці, пеламид, макрелі і інш.), приготованих з порушенням технології консервування. У цьому випадку в м'язевій тканині риб утворювалася велика кількість гістаміноподібних речовин (внаслідок розкладання мікробами білків і інших азотвмісних речовин). Необхідно також пам'ятати, що риба може набувати отруйних властивостей Отруєння рослинами Видів отруйних рослин багато (віх: отруйний, болиголов плямистий, блекота чорна, ягоди красавки, букові горіхи, кінський кріп і, і тому необхідно провести пояснювальну роботу об небезпеку навіть випрбовування невідомих дикорослих ягід, рослини
Спостерігалися отруєння після вживання в їжу великих кількостей (100- 200 г) зерен гіркого мигдаля, ядер абрикос, персиків і вишень. Зерна цих плодів містять глюкозид амигдалін, який в харчовому каналі розпадається з утворенням синильної кислоти.
У білій квасолі міститься токсична речовина фазин, яка звичайно руйнується при вариві.
При неправильному зберіганні проросла позеленівша картопля може придбавати гіркуватий і «дряпаючий» горло смак. Така картопля містить в бульбі і Особливо в паростках отруйну речовину соланін. Пророслу картоплю треба ретельно очищати від паростків і шкірки разом з позеленівшим периферичним шаром. Відвар картоплі необхідно злити
Отруєння бджолиним медом
Мед може набувати токсичних властивостей при збиранні бджолами нектару з отруйних рослин (азалія, рододендрона ондромед і інш.), діючим початком є нейротропний яд.

Отруєння сім'ям смітних рослин отруєння пов'язані з вживанням в їжу виробів злаків, забруднених сім'ям отруйних; смітних рослин або рослинних масел, отриманих з сім'я з домішкою бур'янів. До отруйних смітних рослин належать кукіль, вязель, геліотроп опушеноплідний (викликає гепатит з асцитом), триходесма сива (клінічно картина енцефаліту), софора, або горчак, і др

. Харчові отруєння, викликані домішками хімічних речовин (нітрати, солі важких металів), особливості клініки, профілактика.
На харчових підприємствах забороняється зберігання яких би то не було отруйних речовин або невідомих хімічних препаратів. Застосування сильнодіючих отруйних речовин для боротьби з гризунами або комахами без особливого на те дозволу санітарних органів забороняється. Перед укладенням харчових продуктів в будь-яку тару і транспортні коштів необхідно заздалегідь очистити від речовин, що раніше містилися, навіть нетоксичних.
З метою попередження отруєння солями цинку забороняється як приготування, зберігання їжі в посуді з оцинкованого заліза. Для профілактики отруєнь міддю і збереження аскорбіновою
кислоти стінки мідних казанів повинні покриватися зсередини
оловом Джерелами надходження свинця в їжу може бути гончарний і металевий посуд, луджений оловом з домішкою свинця. Вважають, що надходження свинця в організм в кількості I мг на добу внаслідок його здатності кумулюватся
може спричинити хронічне отруєння через декілька місяців, а 10 мг в доби через короткий термін. Тому згідно з санітарними правилами забороняється застосовувати для лудіння посуду олово, що містить більше за 1% свинцю. Перед вживанням новий гончарний посуд необхідно прокип'ятити 1 2 рази по одній годині у воді, підкисленій столовим оцтом, для витягання непов'язаного окислу свинця.
Всі види полімерних матеріалів, призначені для упаковки харчових продуктів, виготовлення кухонного або іншого обладнання, що контактує з продуктами, в обов'язковому порядку проходять токсиколого-гігієнічну оцінку

Високі концентрації нітратів зустрічаються переважно у воді колодцівв які попадають грунтові води забруднені продуктами розпаду органічних речовин чи азотвмісних добрив.З ціллю попередження розвитку водонітратної метгемоглобінемії вміст нітратііів у воді не повинен перевищувати 40мг/л.

Гострі та хронічні отруєння продуктами, обробленими пестицидами, їх профілактика. Значення харчових ланцюжків у передачі токсичних речовин через різні об"єкти навколишнього середовища до людини. Віддалені наслідки дії пестицидів.
причиною може бути систематичне вживання харчових продуктів, що містять залишкові кількості ядохімикатів (хлорорганічні, ртутьорганічні, фосфорорганічні, сполуки "миш'яку і інш.). Особливу небезпеку представляють ядохімікати, стійкі до впливу світла, тепла, вологи, що тривало зберігаються в грунті і на рослинах. До них належать передусім хлорорганічні (ДДТ, гексахлоран, гексахлорциклогексан і інш.), препарати діенового синтезу алдрин, дилдрин. Деякі вже заборонені (ДДТ, алдрин, дилдрин). Поступаючи з їжею в організм, хлорорганічні сполуки нагромаджуються в тканинах, особливо багатих жиром і ліпоїдами. У зв'язку з цим вони володіють вираженим кумулятивним ефектом, вражаючи паренхіматозні органи (печінка, нирки) і нервову систему. ДДТ і інші хлорорганічні сполуки виявлялися не тільки в оброблених ними рослинних продуктах, вони виділялися з "молоком тварин: ядохімікатів, що паслися на ділянках із залишками на травах, 2) що вигодовувалися забрудненим кормом, 3). после обробки шкіри тварин масляною емульсією хлорорганічних сполук. Забороняється застосування високотоксичних сполук в тих випадках, коли з неменшою ефективністю можуть бути застосовані менш небезпечні пестициди, біологічні або агротехнічні методи боротьби з шкідниками. Обгрунтовані гранично допустимі залишкові кількості ядохімікатів в харчових продуктах Зовсім не допускається присутність в харчових продуктах залишкових кількостей ртутьорганічних, миш’яковмісних і деяких фосфорорганічних сполук. Дозволяються тільки ті способи застосування ядохімікатів, при яких залишковий вміст їх в харчових продуктах буде нижчим за ГДК. Так, полуниці і малину в період плодоносіння забороняється обробляти будь-якими ядохімікатами, капусту не можна обробляти препаратами гексахлорана з моменту формування паростка. Картоплю, столовий буряк і моркву не допускається засівати на грунті, що оброблявся більш трьох років гексахлораном. Обробка посівів різними ядохімікатами повинна припинятися у встановлені терміни (від 15 до 60 днів в залежності від культури і ядохіміката) до збору врожаю.
Суворо забороняється вживати в їжу продукти із насіння зернових,бобових,що протравленні будь-якими препаратами.Протравлене зерно повинне зберігатися окремо від харчового і мати на тарі спеціальну помітку.Зослинні продукти,що попали під оприскування отрутохімі катами,підлягають ретельному миттю та контролю.В санітарно-епідеміологічних станціях створені токсикологічні групи і лабораторії,яеі систематично контролюють харчові продукти на наявність залишкових отрутохімікатів.
Харчові мікотоксикози (афлатоксикоз, фузарітоксикоз, ерготизм), їх профілактика.
Ерготизм або зла корча виклик.вживанням хлібних виробів із зерна і муки,що містять ріжки споришу тобто міцелій гриба Сlaviceps purpurea,яий уражає пшеницю,жито,овес,ячмінь.Токсична дія обумовлена наявністю алкалоїдів.Захворювання має підгострий характер.Після періоду передвісників-наростаючої слабості і диспепсичних явищ-протікає у вигляді нервової(судоми),гангренозної та змішаної форм.
Аліментарно-токсична алейкія(стара назва септична ангіна) воно почин.весною після 2-3 тижневого споживання виробів приготованих із зерен проса,жита,пшениці,ячменя,що перзиммували під снігом.Захворювання характериз. Ураженням Ц.Н.С. і кровотворних органів.із наступним розвитком алейкії.При дослідженні крові-прогресуюча анемія і лейкопенія із відносним лімфоцитозом.Це лейкопенічна стадія.За нею може наступити ангінозно-геморагічна стадія з некротичною ангиною,високою температурою і явищами геморагічного діатезу.Часто закінч.летально.Причина хвороба –токсичні штамиFusarium sporotrichioides.Після всмоктування токсину в кров порушується гемостаз і зниж.опірність орг-зму,що призв.до розвитку вторинної інфекції.
Профілактика-своєчасний і повний збір урожаю і недопуск використання в харчуванні зерна від культур,що перезимували в полі.

Фузаріоз-отруєння “пяним “хлібом.Зерно уражене грибом Fusarium graminearum.Клінічна картина-гастроентерит і явища ураження Ц.Н.С.,що нагадує спяніння.Міра боротьби є агротехнічні міроприємства,що попереджують зараження посівів.

При неправильному зберіганні в продуктах рослинного походження(арахісова мука,рис,мука)розвив.Aspergillus flavu,.Aspergillus parasiticus,штами,що продукують токсини(афлатоксини),що мають сильну токсичну і канцерогенну дію.Продукування афлатоксину найсильніше в арахісі,менше у злакових,бобових і олійних культурах.Механізм токсичної дії-порушення проникності мембран субклітинних струкиур і пригнічення синтезу РНК і ДНК.Афлатоксикоз може бути гоатрим і хронічним.Пат.зміни у печінці.В гострих випадках_дегенерація і некроз,в хронічних-фіброз.

93. Праця як соціально-гігієнічна проблема, систематичне поліпшення умов праці в розвинутих країнах у зв’язку з соціальним і науково-технічним прогресом.
Праця – доцільна діяльність людей з метою перетворення і освоєння природніх і суспільних сил для задоволення людських потреб. «Праця,- писав Карл Маркс (не той, шо його їдять, коли нема Снікєрса, а з бородою, той шо на малюночках біля В.І. Лєнона),- як творець споживчих вартостей є незалежне від всяких суспільних форм, умова існування людей, вічна природна необхідність: без неї був би неможливий обмін речовин між людиною і природою, тобто не було б можливе саме життя». Процес праці включає три основні компоненти: доцільну діяльність людини, предмет праці і знаряддя праці. Внаслідок цілеспрямованої дії людини за допомогою знарядь праці на предмет праці, утворюється продукт праці. В марксистсько-лєнонському розумінні праця виступає процесом розпредметнення, як втілення індивідуальності через суспільні потреби, відображувані в результатах праці, тому предмет є опредметненою людиною. А Гегель сказав простіше: «Праця – це взаємопроникнення опредметнення і розпредметнення».
Праця була дуже великою проблемою в усі часи, людство завжди прагнуло відлиняти від праці, тому і придумували всякі машини, які б виконували роботу за людей. А ще коли працюєш, то можна вимазатися і мікроби можуть попасти на вас, ось чому це є гігієнічною проблемою. Без праці людство могло би так кльово відтягнутися, приторчати і тунєядствувати, але приходиться трохи попрацювати, як от наприклад ви, читаючи цю мою маячнь матюкаєтесь і думаєте: «Чого я тут працюю над цим питанням, адже воно просте, як двері і якби я зхалявив і не почав читати це питання, то зекономив би багато часу для більш доцільної праці, наприклад над наступним питанням, якшо там немає приколів.»

Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома.Основи їх профілактики.
Праця – цілеспрямована діяльність в процесі якої, впливаючи на природу і змінюючи її, людина створює споживчі вартості. З фізіологічної точки зору праця- це функція людського організму. Під роботою можна розуміти всі види паратворення енергії, в т.ч. ті, котрі зв’язані з діяльністю людини. В цьму розумінні можна говорити про роботу рук, ніг та ін. орг. чи організму вцілому. Робота є категорією фізіологічною. Згідно ГОСТ до легких фіз. робіт (категорія І) відносяться: роботи, що виконуються сидячи, стоячи чи пов'язані з ходьбою, але не потребують систематичного фіз. напруження чи підняття або перенесення вантажів.(енергозатрати до 172 Дж/с). До роботи середньої тяжкост і (категорія ІІ): види діяльності, при яких розхід енергії складає від 172 до 232 Дж/с – категорія ІІа, і від 232 до 293 Дж/с – категорія ІІб. категорія ІІа – роботи пов’язані з постійною ходьбою, що виконують стоячи чи сидячи, але не потребують переміщення вантажу. Категорія ІІб - роботи пов’язані з ходьбою і перенесенням вантажів до 10 кг. Тяжкі фіз. роботи (категорія ІІІ) – роботи, пов’язані з систематичним фіз. напруженням, зокрема з постійним перенесеням значних вантажів (> 10 кг) і енерг. затрати >293 Дж/кг. Фізична праця пов’язана восновному з переміщенням у просторі тих чи інших частин тіла. Розумова праця – це діяльність людини, яка потребує переважно напруження сенсорного апарату, уваги і пам’яті, активізації процесів мислення й емоціональної сфери. Різновиди розум. праці: творча, праця управлінців, праця мед. працівників, праця учнів і студентів J, операторська праця. Фізіологічні зрушення: Внаслідок м’язового скорочення в орг. людини відбув. низка хім реакцій: -енергія для скорочення м’язів вивільн. внаслідок екзотерм. р-ції розчеплення АТФ на АДФ і фосфорну к-ту, при цьому утв хім. енергія, яка перетворюється у мех. роботу, - під час роботи значно ↑ спожив. О2, - зміни з боку ЦНС, ССС (↑ХОК, ↑ сист. об’єм, розшир. судини м’язів і поверх. судини, звуж. вн. судини, ↓ діастола, ↑ ЧСС, ↑ АТ), зміни крові (↑ к-сть Er i Hb, цукру, молочної к-ти, СО2), ↑t тіла, ↑ легенева вентиляція. Втома L - стан орг. що настає в результаті виконання інтенсивної чи тривалої роботи і характериз. ↓ працездатності. Перевтома L L -висока ступінь втоми при якій є різка невідповідність між затратою енергії і процесом її відновлення. Проф-ка: - орг. труд процесу, -режим праці, - механіз. і автоматиз. виробн. процесів, - сан благоустрій виробн. приміщень, - раціон. харч, - турбота кожної людини про збереж. власного здоров’я і працезд.J.
Важкість та напруженість праці, критерії, що їх характеризують, їх використання для регламентації умов праці.
В залежності від витрач. енерг. м’язеву роботу поділ.:
1.Легка (категорія 1) – робота сидячи, стоячи, зв’яз. з ходьбою, але не потребує систематичного фіз. напруж.; енерговитрати – 150 ккал/г
2. Серд. важк.(кат. 2) – енерг. 150-200ккал/г(2а)-робота з пост. ходьбою, стоячи або сидячи без переміщ. вантажу; 200-250ккал/г(2б)- робота з пост. ходьбою, стоячи або сидячи з переміщ. вантажу;
3. Важка (кат. 3) – роботи пов’язані з пост. сист. фіз. напруж. Постійне переміщення важких вантажів, > 250 ккал/год.
Вимушене положення тіла і напруга окремих груп м’язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, викликаних вимушеним положенням тіла.
Вимушене незручне положення тіла може призвести до перенапруження окремих органів, застійних явищ і обумовити виникнення захворюваннь. При тривалій роботі стоячи (слюсарі і токарі) і ходьбі (офівціанти), особливо пов’язані з перенесенням вантажів (вантажники) маже виникнути плоскостопість, деформація колінного суглоба (Х- і О- подібні ноги), варикозне розшир. вен. викривлення хребта (кіхвоз), зміщення кісток, відрив зв’язок і фасцій, стиснення нерв. стовбурів, р-ток кил. Вимушене положення сидячи (швеї, креслярі): - кіфоз і сколіоз, розлади травлення, геморой, поруш. менструального циклу. Профілактика: - механіз. і автоматиз. виробн. процесів, - орг. труд процесу, -режим праці, - оптимальне обладнання робочого місця, - переодичні медичні огляди, - навчання правильним методам і прийомам роботи.

Джерела утворення пилу на виробництві, дія пилу на організм людини в залежності від її складу, концентрації, дисперсності. Профілактика пилової патології. Джерела – вулканічна діяльність, вітрова ерозія грунту і гірських пород, бурильно-підривні роботи, стирання дорожніх покриттів транспортом, що рухається, промислові викиди підприємств гірничої, металургійної промисловості, цементних заводів, котелень і псарень, в атмосфері також може бути пил космічного походження (проникає в атмосферу внаслідок дії сил гравітації, електромагнітного поля Землі, і світлового тиску (фотофорезу)). Біологічний пил: складається з рослинного (бавовняного і комбікормового) і твариннного (шерстяний і кізяковий) походження. Дрібний пил досягає альвеол і спричиняє патологгічну дію тута, вступає в метаболічні процеси. Крупніший подразнює верхні дихальні шляхи. А взагалі пил може мати фіброгенну, запальну, токсичну, подразнюючу, алергічну дію. Фіброгенна – високодисперсний. Запальна – грубодисперсний. Подразнююча – вапно, карбід. Токсична – отр. р-ни. Алергічна – хром, червоне дерево. Пил може бути обсіяний мікроорганізмамми і бути факторами передачі захворбвань (туберкульоз, дифтерія). Менша концентрація – пізніші прояви. При більшій – яскраво виражені запальні зміни. Профілактіка – дотримуйтесь протівогазів і рєспіраторів, або хотя б ватно-марлєвих повязок. Профілактіка – герметізація огборудованія, замєна сухіх способов обработкі влажнимі, використання приточно- відточної вєнтіляції, автоматизація виробництва, соціально- правові заходи (СКОРОЧЕНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ, додаткова відпустка, перевага на відпочинок в санаторії, ранній вихід на пенсію.) 100-101. Шум як виробнича шкідливість. Частотна, енергетична і часова характеристика шуму, його вплив на організм людини.

Частотна – низькочастотні (мах. звук. енергії приходиться на частоти ¯ 400 Гц), середньочастотні (мах. звук. енергії приходиться на частоти 400-1000 Гц), свисокочастотні (мах. звук. енергії приходиться на частоти ­ 1000 Гц)

енергетична – характеризується інтенсивністю, тобто рівнем звукового тиску, що вимірюється в децибелах.

часова – постійні (рівень звуку змінюється в часі не ­ ніж на 5 Дб), непостійні. До непостійних відносяться: коливальні (рівень звуку безперервно змінюється з часом), переривчастий (рівень звуку постійний впродовж 1с. і більше), імпульсні (складається з 1 чи декількох звукових сигналів тривалістю ¯ 1с)

Вплив – тривалий вплив приводить до розвитку втоми, перевтоми. Зниження продуктивності і якості праці. Ураження кохлеарного нерва з поступовим розвитком туговухості. Зміни в усіх ланках звукосприймаючої си-ми. Неспециф. вплив – нервово-псих. поруш, неврози, астен. с-м., вегетативна дисфункція. Об’єктивно – зміна рефлексів (¯або­), тремор пальців, пітливість, яскравий стійкий дермографізм, НЦД по гіпертонічному типу та порушення всіх видів обміну і т.д, придумумуйте самі, бо я вже задовбався цю всю ф друкувати, теж є шкідливість так пальцями стучати.

103. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм і профілактика шкідливої дії.
Вібрація-коливання тіл з частотою ↑1Гц. Показники віб.: амплітуда(мм., мкм.),частота (Гц), прискорення руху(м/с2).Є вертикальні і горизонталбні коливагння. Промислову вібр. ділять на загальну (вібрація підлоги,стін від дії промисл. обладнання) і місцеву (робота з пневматичним обладнанням). Виникає вібраційна хвороба- спазм судин(кінцевих фаланг пальців), +сильний біль; поблідніння пальців,синюшність,похолодання шкіри; +трофічні розлади(м'язів,суглобів.деформація пальців),порушення чутливості-больової,тактильної,вібраційної; вазомоторні розлади. Можуть виникнути артрити, поліартрити,порушення менструації. Для ↓ вібрації стін,підлоги:1. споруджують спеціальні фундаменти для машин,молотів,інших інструментів; 2.покращують конструкції вібраційних інструментів; 3. ↓ вібрації сидіння –амортизатори; 4.не допускати у цехи людей ззахворюваннями внутрішнього вуха,спондилітом,грижами,….. 5.профілактичні мед.огляди працівників.

97. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, викликана ними. Профілактика профотруєнь, як комплекс гігієнічних,технологічних, санітарно-технічних і медичних заходів.
Виробничими отрутами наз.-хім.речовини,які попадають в організм працюючих в процесі професійної роботи.Шляхи проникнення:1.дихальні(гази,пари,пилові частинки; 2.шкіра,пот.залози, сальні з-зи(непошкодженні)-жиророзчинні токс.речовини. Отрути можуть погіршити протікання основного захворювання,змінити імунний статус (паратоксична дія);метатаоксична дія(розвиток пат.процесів після отруєння(психози після отруєння СО2)
Профілактика:1. видалення отрути з промисловості;2.заміна меньш токсичним;3.технічне покращення прормисловості; 4.раціоналізація тех.процесу; 5.витяжні шафи; 6.приточна вентиляція 7.постійний лабор.контроль; 8.попередня сан.-токсикологічна експертиза речовин; 9.засоби індив.профілактики; 10.мед.огляди працівників.
Гострі і хронічні професійні отруєння. Методика розслідування професійних отруєнь.
Отруєння свинцем: проник.ч/з дих.шляхи; як правило- хррон.отруєння; ознаки: астено-вегетативний с-м, Еr з базофільною зерн., Pb в сечі - > 0,48 мкмоль/л; анемія- гемол.жовтяниця, сірувато-бузкова кайма на деснах, з сечею і калом - >к-сть гематопорферину; далі – переймоподібний біль, кишкова коліка, запор, гастрит, втрата апетиту. Ртуть – ч/з орг.дих., депо- кістков.мозок. печінка, селезінка; ознаки: враж.нервов.с-ма(тремор пальців-ноги,губи,язик,тіло;псих.зміни,енцефалопатії;), зміни ШКТ, ртут.стоматит і кайма(синювата); враж.стат.сфери жінок; СО - ознаки: відчуття тиску у скронях, головокружіння, гол.біль, стиснення угрудях, слабкість,рвота; порушення свідомості, її втрата; Ps-<, неправильний, тони-глухі, дих.- поверхневе, псих. збудж., галюцинації. Бензол: ч\з дих. і шкіру; частіше- хрон.отр.: враж. нерв.клітини, кровотвор.органи; дерматит, екзема.
119. Медико-гігієнічне забезпечення дитячого та підліткового населення.
Установи: дит. поліклініка, відд. гіг. дітей сан.- епід. станції. Дит. пол.: діти до 15 р, 1 участк. лікар на 800 діт., педіатри дит. закладів (шк. лікарі; 1лік. на 2500 діт., яслях- 800. Діти від 15-18 р - лікарі підростк. кабінеті в- 1 на 1500 підлітків. При мед. оглядах- виділ. діт. для диспанс. спостереж., групи для заняття фіз. к-рою.; протиепідем. робота, шк. лік. - контроль за гіг. і фіз. станом,харчув.,режимом дня, надає мед. допомогу,визначає фіз. навантаж.
120. Акселерація в сучасних екологічних та економічних умовах. Гігієнічні проблеми, зв’язані з акселерацією.
Акселерація –прискорення росту дітей і підлітків а також настання статевої зрілості в більш ранньому віці. На 1-му році - ­ параметрів росту, темпів приросту показників фіз. розвитку. 3-7 р. - ­ розмірів тіла і швидша зміна молочних зубів на постійні. Шкільний вік - зміна темпів вікового розвитку проявляється прискоренням осифікації скелета і статевого дозрівання (менструація, втор. стат. ознаки).
Викликає зміни середніх розмірів тіла дорослого населення (ріст на 5-6 см> ніж в 30-х роках)
121. Основні закономірності росту і розвитку дитячого організму. Методи дослідження і оцінки здоров’я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища.
Груд. вік: оптимальны умови (харч., режим,), умови для створ. позит. емоц., вплив на аналізатори, на відкр. пов. - 5-6 год.; Переддошк. вік: < вплив негат. факт. середовища, благопр. псих. атмосфера,. Відбувається покращен. морфо - функц. стану мозку, розв. адаптац. до зовн. умов, втрач. пасивн. матер. імунітет, усклад. діяльн. 2-ої сигн. с-ми; рух - основн. стимул. розвитку - удосконалюється.
Дошкільн. вік: енергія росту дещо <, окостеніння - менш інтенс., укріпл. коркові і підкорк. ф-ції, заверш. форм. мови; інтенсивні процеси вн. гальмув.(краще піддаються вихов.); інтенс. розв. зір; слух - мовн. поріг > на 7-8 Дб (може розв. притупл. слуху); кістк. частина хребта росте краще за хрящ., до кінця п-ду форм. кривизна в шийн. і груд. від.; більш інтенс. розв. адаптац. до зовн. с-ща; недоскон. імунобіолог. захист; Критерії шк. зрілості: 1.легкість утвор. умов. рефл.; 2.вис. рівень диференц. гальм.; 3.станом розв. 2-ої сигн. с-ми; 4. розв. фонетики; 5. координ. і диференц. рух. пальцями рук; 6.розв. інш. м'язов. груп. Шк. вік: до 7 р - > m мозку, 6-ти шарова буд., > її тормоз. контроль; розв. статич. і динам. ф-ції хребта, рух. аналізатор; окостен. кісток запястка - незаверш., червопод. мязи рук - недорозвинені. Молодш. шк. в.: < темп росту, ынтенс. утвор. умовно - рефлект. звязки, розв. ф-цыя дих.,ЖЭЛ, ф-ція адаптац.,закінч. окост. кіст. запястя, кіст. тазу не зросл.. Сер. шк. і старш. в: перебуд. орг. і с-м, > росту і розв.; змін. рівновага між 1-ою і 2-ою сигн. с-ми (< корк. діяльн. 2ої сигн. с-ми), особлив. розв. серц.- суд. с-ми; Препуберт. вік - різко > процес збудж.- лабільн. психіки, вег. нерв. с-ми, обміну реч., серц.-суд. с-ми; нейроендокр. зруш. Гіг. забезп.- диспансерізація, лікарсько - професіон. консльт., Установи: дит. поліклініка, відд. гіг. дітей сан.- епід. станції. Дит. пол.: діти до 15 р, 1 участк. лікар на 800 діт., педіатри дит. закладів (шк. лікарі; 1лік. на 2500 діт., яслях- 800. Діти від 15-18 р - лікарі підростк. кабінеті в- 1 на 1500 підлітків. При мед. оглядах- виділ. діт. для диспанс. спостереж., групи для заняття фіз. к-рою.; протиепідем. робота, шк. лік. - контроль за гіг. і фіз. станом,харчув.,режимом дня, надає мед. допомогу,визначає фіз. навантаж.
122. Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп.
Типи режиму дня: "изнежывающий", виснажуючий, стимулюючий. Елементи: 1.сон; 2. Прийом їжі; 3.перебування на відкр. Повітрі; 4.гігієна тіла; 5.ігри;.6. м'язева діяльність, закалювання; 7.навчання в школі; 8. дом. Завдання;9. Гуртки; 10. індивідуальні захоплення. Переддошк. вік: фази сну і неспання короткі,але їх багато; з віком- їх к-сть <. Відкрите повітря, ігри. Дошкільн. вік: нічн. сон -10 год.; ден.- 1.5-2 год. Шк. вік: крива працездатності - > від 8 до 11 год і 16 до 18 год; min рівень - 14-15 год і після 18. Треба чергувати різні види діяльності,активний віцдпочинок; прогулянки (3-4 р/д
123. Гігієнічні вимоги до устаткування сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків.
Шкільні меблі повинні відповідати росту і пропорціям тіла підлітків. Класна дошка повинна бути темно-матовою. Колір коричневий або темно-зелений. В кабінетах для креслення та малювання - чорний. В дитячому садку повинно бути 7 номерів меблів. В повзунковій кімнаті встановлюються гірки, скати, прямокутні манежі. В середніх і старших групах дитячого садка мають бути навчальні дошки, шафи для зберігання навчальних посібників, іграшок, інструментарію. в роздягальні потрібні індивідуальні шафки. Навчальні посібники: великий шрифт, розбірливий друк, чіткий і розбірливий шрифт, мінімальна висота 1.75 мм для старших класів та 2.1 -2.4 мм для молодших. Іграшки: матеріали, з яких виготовлено іграшки,не повинні містити ядовитих домішок і підлягати очистці та дезінфекції.
124. Гігієнічні вимоги до навчально-виховного процесу в сучасних типах установ для дітей та підлітків. Профілактика захворювань,пов’язаних з умовами перебування дітей та підлітків в навчально-виховній установі.
Раціональний режим дня передбачає: 1.) правильну організацію уроку; 2.) нормування загальної кількості щоденних і щотижневих занять; 3.) регламентацію тривалості уроку; 4.) раціональну побудову уроків протягом навчального дня, тижня; 5.) число та тривалість канікул. На перших уроках працездатність підвищена, з 3-4 уроку вона починає знижуватися, дещо знижена працездатність в понеділок, потім вона підвищується (вівторок та середа), після чого починає спадати. Шкільні канікули: осінні -5 днів, зимові - 12, весняні - 8днів.
125. Гігієнічний контроль за організацією фізичного, трудового навчання дітей та підлітків.
Структура уроків: одноманітна робота сприяє ранній втомлюваності, чергування 2-3 операцій зумовлює зміну робочої пози та перемінне втягнення в роботу різних м"язевих груп, сприяє підвищенню працездатності. Тривалість одної операції не повинна перевищувати 10 хв. В молодших класах уроки не повинні бути здвоєними. При наявності здвоєних уроків повинна бути через кожних 45 хв. 10 хв перерва. Треба також слідкувати за дотриманням правил особистої гігієни, техніки безпеки, здійснювати медичний контроль з метою виявлення школярів, яким заняття працею протипоказані. Інструментарій повинен відповідати віковим можливостям дитячого організму. Не повинні використовуватися токсичні та легкогорючі матеріали.
126. Лікарська професійна консультація підлітків в умовах школи та поліклініки.
Діти у віці 1-3 роки проходять медичний огляд один раз на 3 місяці, дошкільнята - (3-7 р.) - 1 раз на рік.Ослаблені та потребуючі спеціального лікування діти беруться на диспансерний облік. Повинен здійснюватися комплекс протиепідемічних заходів. Систематичний нагляд за фізичним вихованням дітей та повноцінністю їх харчування. Санітарний нагляд за станом приміщень, їх мікрокліматичними умовами та провітрюванням, прибиранням.Систематичний контроль за режимом праці та відпочинку учнів. В порядку текучого надзору проводиться щоденний контроль за роботою навчально-виховних закладів у відношенні санітарного стану., оцінка режиму дня, заходів по фізичному вихованню, якості харчування.
127. Гігієнічні вимоги до будівництва, обладнання і утримання будівель дитячих навчально-виховних закладів
. забезпечення дітей на територій дитячого закладу оптимальним мікрокліматом, чистим атмосферним повітрям, високим рівнем загального та санітарного благоустройства, зокрема охороною від інтенсивного міського шуму та забруднення повітря чадним газом та пилом. територіальна доступність дитячого закладу для обслуговуваного ним населення відповідно його профілю та призначенню. Гучність шуму не більше 40дБ, вміст чадного газу не більше 3 мг/м3. Повинна бути виділена спортивно-оздоровча зона, зона групових площадок, господарський двір.Процент озеленення повинен становити не менше 50%(в середньому). Стан земельної ділянки повинен бути бездоганним. Вимоги до дитячий садок: 1.) композиція і планування повинні забезпечити групову ізоляію дітей та зручний зв"язок з адміністративними та медичними закладами; 2.) яслі-сади треба розміщувати в будівлях павільйонної або блочно-секційної забудови.3.) повний набір приміщень.4.) музично- гімнастичний зал. Вимоги до шкільних приміщень: 1.) віковий розподіл дітей,2.) Забезпечення умов для:а.) фізичного виховання,б.) трудового навчання; в.) отримання гарячого харчування, г.) денного сну дітей підготовчого класу; д.) раціонального відпочинку на перервах; благоприємні умови мікроклімату та природнього освітлення.
ВИМОГИ 1. Н аповненість груп: 20 (до 3 р), 25 (3 - 7 р); дит. яслі - 80-120 діт., садки - на 100-150 діт..
2. Площа зем. діл. - дит. яс.-сади на 90 місць - 40 м2 / 1 місце, дит. я.-с. на140- 320 - 35 м2/1.
3. Зем. діл. - на 1 гр. - 130 м2 + тіньовий навіс 30-50 м2, фіз. площ. - 3 м2/1.; площ. для твар. - 20 м2, басейн - 21 м2 глиб. -25 см.; город - 15 м2, доріж. -1-1.5 м., хоз. площ. - 100-240 м2.
4. Планув. буд.: одно-, двопов. буд., з'єд. переход..Основне - принцип групов. ізоляц.(кож. група має набір необх. приміщ., окрем. вхід … Груп. ячейки(яс. вік) включ.: приймальну (15 м2),ігрову- столову (50 м2),спальню (50 м2), буфет (3 м2).
Гр. яч.(дошк. вік): роздяг. (16 м2), групова(50-62.5 м2),спальня (50 м2), туал. (12 м2), буф.. Кімн. для зан. музик.- 75-100 м2.
Мед. прим.: мед. кімн.(6-10 м2), кімн. для захвор. діт. (6-8 м2).
128. Вплив умов перебування хворих у лікарні на їх здоров’я і ефективність лікування. Проблеми створення оптимальних умов для перебування хворих у багатоліжкових, багатопрофільних лікарнях.