Історичне місце теоретичної спадщини А. Сміта

В історії економічної думки Адам Сміт займає особливе місце -фактичного творця економічної науки. Історична заслуга великого вченого полягає в тому, що він узагальнив і систематизував накопичені до нього економічні знання, здійснив глибоке теоретичне дослідження ринкової економіки, що дало змогу виявити субординовану систему економічних категорій і принципів, а наступним поколінням економістів створити власні системи економічних вчень.

Книга Сміта "Багатство народів", на думку французьких дослідників історії економічної думки Ш. Жіда і Ш. Ріста, проникнута високою ідеєю про "очевидну і просту систему економічної свободи", викладеною Смітом як теорія природного самочинного механізму, який постійно пристосовує виробництво товарів до дійсного попиту на них, і стала чи не найважливішою теорією в усій політичній економії.

А. Сміт розкрив роль ринку і ринкового механізму ціни, попиту і пропозиції в організації економічного життя, уперше в історії у закінченому вигляді виклав теорію економічного розвитку на основі ринкових механізмів. Він дослідив систему мотивів та стимулів господарської діяльності, показав роль та значення особистого інтересу як рушійної сили економічного прогресу за умов вільної конкуренції.

Він уперше системно виклав концепцію економічного лібералізму як у виробництві, так і міжнародній торгівлі, приділивши особливу увагу інституційним засадам ефективного функціонування ринкової економіки. Обгрунтування принципу абсолютних переваг у зовнішній торгівлі дало поштовх до розвитку теорії міжнародної торгівлі.

Сміт не тільки розвивав теорію трудової вартості, а й виявив водночас геніальну непослідовність, заклавши основи багатофакторного аналізу вартості та дослідження чинників відхилення ринкової ціни від вартості.

Економічні ідеї Сміта стали тією основою, на якій згодом розвивалася політична економія. І хоча деякі з них із часом виявилися помилковими, проте значення геніального економічного вчення Сміта не зменшується з роками, а все нові й нові дослідники постійно відкривають у ньому невідомі раніше грані.