Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. для Німеччини, Англії, Франції

Ек. криза у Німеччині тривала до початку 1934 р., коли намітились ознаки стабілізації. Внаслідок кризи у Німеч­чині до влади прийшов один із найжорстокіших в історії люд­ства політ. режимів — нацистський.

Англія. Ек. криза розпочалася дещо пізніше (в кінці 1929 р.). Найбільші труднощі виникли у зв'язку з пе­ревиробництвом, з реалізацією товарів. Існувала проблема кре­дитів. Зупинялися тисячі підприємств, зростала кількість без­робітних. У 1932 р. промислове вир-во скоротилося на 25% порівняно з 1929 р.

План Дж.Мея: спроба зберегти стійкість фінанс. сист. за рахунок бюджетної рівноваги;

передбачав скорочення державних витрат на соціальні потреби, допомогу безробітним, збільшення прямих і непрямих податків.

У 1931 р. було створено "стерлінговий блок" 25 держав. Саме вони допомогли Англії подолати ек. кризу. 3 ліквідацією у 1931 р. золотого стандарту фунту стерлінга, підвищ. цінова конкурентноспром. товарів, що посилювало протекц. в інших країнах. Англія відмов. від фрітредерства(свободу торговли и невмешательство государства в частнопредпринимательскую сферу жизни общества) і перейшла до протекц.

Франція у 1929 р. зуміла уникнути руйнівної дії св ек. кризи. Проте у 1930 р. "велика депресія" торк­нулася її ек-ки. Ек. криза у Франції була затяжною і тривала до 1936 р. Найбільшого удару зазнала легка промисл., під­пр-ва якої знаходились у приватному секторі. Вир-во вовняних і шовкових тканин скоротилося вдвічі. Криза промисл. переплелася з аграрною кризою. Різко знизив­ся (на 10%) рівень с/г вир-ва. У цій країні особливо відчутними були "ножиці цін". Деякі галузі промисл. так і не вийшли із кризи, а їхній занепад про­довжувався до другої св війни.