Судебно-медицинская экспертиза состояния здоровья человека

Судово-медична експертиза стану здоров’я проводиться в таких випадках:

1) при неявці особи за викликом слідчого або суду і відмові дати свідчення через хворобу, наявність якої викликає сумніви;

2) при відмові засудженого працювати і наявності у нього скарг на стан здоров’я;

3) в разі відстрочки виконання вироку при засудженні особи до позбавлення волі, виправно-трудових робіт або інших видів покарання внаслідок тяжкої хвороби до її вилікування,

4) при ухиленні від чергового призову на дійсну військову службу та в інших випадках.

Проводиться, як правило, комісією за участю лікарів кількох спеціальностей в умовах стаціонарного лікувального закладу.

Під час медичних обстежень, а також проведення судово-медичної експертизи лікарям доводиться стикатися з різного роду обманом обстежуваних щодо їхнього стану здоров’я. Розрізняють такі види обману щодо стану здоров’я або походження хвороби: симуляцію, дисимуляцію та агравацію, штучну хворобу і калічення членів.

До кримінальної відповідальності винні в цих видах обману особи притягуються лише у випадках, коли він здійснюється навмисно, з корисливою метою і порушенням закону.

Симуляція — відтворення неіснуючої хвороби. Може бути навмисною і патологічною. Навмисна симуляція має корисливу мету, а патологічна такої мети не має і може спостерігатися при деяких нервових і психічних хворобах, наприклад, істерії.

Симуляція може здійснюватись тільки імітацією хвороби або поєднуватись з прийманням деяких нешкідливих для здоров’я речовин.

Дисимуляція — це навмисне приховання обстежуваним наявності хвороби або окремих її симптомів з метою введення в оману щодо свого справжнього фізичного, фізіологічного або психічного стану. Особи, які притягуються до кримінальної відповідальності за зараження венеричними хворобами, вдаються до дисимуляції для приховання наявності такої хвороби зараз, у минулому та факту її лікування.При встановленні дисимуляції важливу роль відіграють результати клінічних і лабораторних досліджень, за допомогою яких встановлюється наявність об’єктивних симптомів хвороби чи пошкодження або ж факт відхилення від звичайного фізіологічного стану організму, які приховує обстежувана особа.Судово-медична експертиза при дисимуляції проводиться в тих випадках, коли вона здійснюється зі злочинною метою і коли щодо особи, яка підозрюється в дисимуляції, порушується кримінальна справа.

Агравація — це перебільшення, посилення проявів наявної хвороби або пошкодження. На відміну від симуляції, коли хвороби немає, при агравації хвороба, або будь-який патологічний стан є, проте легкого ступеня. При цьому хворий перебільшує наявні симптоми чи применшує результати лікування. Внаслідок того, що агравант завжди є хворою людиною, агравація непідсудна. У випадках виявленої агравації завданням лікаря є якнайшвидше і найповніше вилікування хворого.

Штучні хвороби - різного роду самоушкодження (фізичні і хімічні), які заподіюються з метою отримання яких-небудь вигод і привілеїв чи відхилення від несення цивільної чи військової служби. Нерідко вони набувають тяжкого, тривалого характеру і вимагають лікування.

Калічення членів - навмисне заподіювання самому собі чи за домовленістю з іншою особою якого-небудь ушкодження з корисливою метою.

При каліченні членів найчастіше страждають верхні і нижні кінцівки від дії гострої, тупої чи вогнестрільної зброї, низької чи високої температури.

При складанні висновків експерт повинен відповісти на такі основні запитання слідства: чи відповідають виявлені скарги і симптоми наявності будь-якої хвороби, або ж вони спричинені штучним шляхом, якщо вони штучні, то яким способом відтворюються і як давно.

Вопросы СМЭ.

При виконанні судово-медичної експертизи трупа можуть вирішуватися питання загального та спеціального характеру.

Загальні питання:

1) Які характер та локалізація ушкоджень, що були заподіяні потерпілому?

2) Які ушкодження заподіяні зажиттєво, які — посмертно?

3) Яка давність заподіяння ушкоджень?

4) Ознаки якого ступеня тяжкості мають заподіяні зажиттєві тілесні ушкодження?

5) У результаті якого виду травматичної дії (предмета) могли утворитися виявлені ушкодження?

6) Які властивості мав травмуючий чинник (предмет)?

7) Чи могли виявлені ушкодження утворитися у результаті дії одного чинника (предмета)?

8) Якими були місце та напрямок дії травмуючої сили на тіло потерпілого?

9) Якою є кількість травмуючих дій та послідовність заподіяння ушкоджень?

10) Чи можливо заподіяння ушкоджень власною рукою потерпілого?

11) Чи співпадають характер та локалізація ушкоджень на тілі потерпілого з характером та локалізацією ушкоджень на його одязі?

12) Чи могли заподіяні ушкодження утворитись за обставин, викладених у постанові про призначення експертизи?

13) Чи мали місце захворювання у потерпілого; якщо так, то як вони могли вплинути на настання смерті?

14) Яка причина та безпосередня причина смерті потерпілого?

15) Який час настання смерті?

16) Чи залишилась у потерпілого здатність до активних дій після заподіяння ушкоджень (бігати, ходити, повзати)?

17) Чи є ознаки активного або пасивного переміщення потерпілого після заподіяння ушкоджень?

18) Чи є на трупі ознаки зміни його розташування та пози після настання смерті?

19) У якому середовищі знаходився труп, якою була тривалість перебування в ньому?

Питання судово-медичних експертиз живих осіб

При експертизі при хворобах та ушкодженнях необхідно визначити питання:

1.Факту, характеру і тяжкості тілесних ушкоджень.

2. % стійкої утрати працездатності.

3. Агравацій і дезагравацій при ушкодженнях і хворобах.

4. Симуляції і дисимуляції при ушкодженнях і хворобах.

5. Калічення членів і штучних хвороб.

6. Рубців.

7. Загального стану здоров'я.

8. Зараження венеричними хворобами.

При експертизі статевих станів необхідно визначити питання:

1. Статевої зрілості.

2. Статевої недоторканості.

3. Репродуктивної здатності.

4. Вагітності.

5. Пологів і абортів (недавніх і давніх).

6. Спірного статевого стану (гермафродитизму).

7. Спірного батьківства, материнства, заміни дітей.

При експертизі при статевих злочинах необхідно визначити питання:

1. Згвалтування (насильницького статевого акту).

2. Розпусних дій.

3. Мужолозтва.

4. Статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості.

5. Зараження венеричними хворобами.

При судово-медичній експертизі новонароджених необхідно визначити питання:

1. чи є дитина новонародженою;

2. чи доношеною і зрілою вона народилася;

3. чи була ця дитина життєздатною;

4. живою чи мертвою народилася дитина;

5. якщо дитина народилася живою, скільки часу вона жила після народження;

6. чи були надані дитині потрібна допомога і належний догляд;

7. причину смерті новонародженого.\

При експертизах з інших приводів необхідно визначити питання:

1. Віку.

2. Тотожності особи (ідентифікації).

3. Стану і ступеня сп'яніння.

41. Ожоговая травма.

Болезненные изменения тканей, органов, возникающие от местного воздействия высокой температуры, называются термическими ожогами. Ожоги причиняются кратковременным действием пламени, горячими жидкостями, смолами, газами, парами, нагретыми предметами, расплавленным металлом, напалмом и др. От действия кислот и щелочей возникают химические ожоги, по изменениям в тканях иногда напоминающие термические.

Степень поражения тканей зависит от высоты температуры поражающего вещества и от продолжительности его действия. Ожог первой степени характеризуется покраснением, припуханием, чувством жжения кожи. Излечение обычно наступает в течение 3—5 дней. Последствия ожога ограничиваются шелуше­нием поверхностного слоя кожи. Ожог второй степени возникает при продолжительном воз­действии высокой температуры с образованием пузырей на по­раженном участке в результате острого воспаления кожи. Ок­ружающая пузыри кожа — резко припухшая, красного цвета. К 7—10-му дню ожог проходит. Ожог третьей степени диагностируют при длительном дей­ствии высокой температуры, он характеризуется влажным или сухим омертвением кожи. Кожа в месте влажного некроза (омертвения) желтоватого цвета, отечная, покрыта пузырями. При сухом некрозе кожа сухая, плотная, бурого или черного цвета. Результатом заживления такого ожога является рубец.

Ожог четвертой степени наступает при действии пламени, он вызывает необратимые изменения кожи, подлежащих тканей, вплоть до костей (обугливание).Ожоги от действия горячих жидкостей называются обвариванием.

Смерть может быть вызвана любой степенью ожога, в зави­симости от локализации и площади поражения покровов тела. Ожоги, охватывающие 40—50% поверхности тела, обычно несо­вместимы с жизнью. Поражение 1/3 площади тела вызывает крайне тяжелое состояние больного. Нередко, особенно у детей, смертельной исход наступает после ожогов небольших участков тела, что объясняется повышенной чувствительностью детей к подобным повреждениям. Особо опасны ожоги дыхательных пу­тей, вызывающие дыхательную недостаточность.

Причиной смерти при ожогах в первое мгновение является ожоговый шок. С 3—4-го дня в клинической картине преобла­дает острая ожоговая токсемия (отравление организма), возни­кающая в результате распада белка и поступления отравляющих веществ из ожоговых ран. Подобное длительное состояние при­водит к изменениям внутренних органов, и у пострадавшего развивается ожоговое истощение. К истощению могут присое­диняться различные инфекционные осложнения.