Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості. Відмінність від лихварського капіталу

Історичним попередником позичкового капіталу був лихварський капітал. Лихварський капітал – це найдавніша форма капіталу; функціонував як самостійний капітал. Він відрізнявся від сучасного позичкового капіталу за використанням і нормою позичкового % (надзвичайно висока). Монополія лихварського капіталу була підірвана промисловим капіталом, який розвивається й стверджуються. Промисловий капітал в своєму русі приймає різноманітні функціональні форми, в тому числі і форму грошового капіталу. Цей останній, фактично існує на всіх стадіях кругообігу промислового капіталу. При цьому відбувається вивільнення частини грошової форми капіталу, що внаслідок цього перестає виконувати функцію капіталу, як самозростаючої вартості. Виникають протиріччя між його призначенням як капіталу, котрий повинен приносити додаткову вартість, і його фактичною роллю, як недіючих грошових засобів. Це протиріччя й приводить до того, що тимчасово вивільнені в процесі кругообігу промислового капіталу грошові засоби перетворюються в позичковий капітал. Таким чином, в умовах капіталістичного способу виробництва позичковий капітал виступаєвідокремленою уособленою частиною промисл. капіталу.Існує 5 джерел позичкового кап.:

6) амортизація

7) заробітна плата

8) сировина

9) різні фонди (пенсійні, страхові, кошти профспілок)

10) додаткова вартість

Формула руху позичк. кап.: Г – Г’ (для власника) і для капіталіста: