Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Система права будь-якої держави складається із великої кількості правових норм. Норма права - це первинний елемент права, виражений у формі статті нормативно-правового акту.
Норма права - це загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене чи санкціоноване державою з метою регулювання суспільних відносин, що забезпечується примусовою силою держави.
Норма права характеризується ознаками:
- норма встановлюється чи санкціонується державою;
- норма є загальнообов'язковою;
- норма є формально визначеною;
- норма регулює певні суспільні відносини, що є типовими, які неодноразово повторюються;
- норма визначає суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин;
- норма діє у часі, просторі та по певному колу осіб;
- норма має свою структуру, тобто внутрішню побудову;
- норма розрахована на регулювання невизначеної кількості суспільних відносин;
- норма забезпечується державним примусом. Будь-яка норма права дає відповідь на такі питання:
1) Яке правило поведінки у ній міститься?
2) При яких умовах це правило поведінки може бути реалізовано?
3) Хто і коли може реалізувати норму?
4) В чому полягає реалізація правової норми?
5) Які правові наслідки пов'язані з виконанням, невиконанням, неналежним виконанням чи порушенням правової норми?
Співвідношення норм права, нормативно-правових приписів і статей нормативно-правових актів найкраще розкривається через способи їх викладення.
Способи викладення норм права у приписах, розташованих в статтях нормативно-правових актів, можна класифікувати залежно від: 1) повноти викладу (ступеня визначеності); 2) рівня узагальнення.
Способи викладення норм права у приписах, розташованих в статтях нормативно-правових актів залежно від повноти:
1) повний (прямий, визначений) - у статті викладено припис, в якому є всі елементи норми права (гіпотеза, диспозиція, санкція) без відсилань до інших статей. Наприклад, у ст. 99 Житлового кодексу України зазначені всі елементи: "У разі припинення дії договору наймання житлового приміщення (одночасно припиняється дія договору піднаймання), піднаймач і члени його сім'ї (а також тимчасові мешканці) зобов'язані негайно звільнити займане приміщення. У разі відмовлення, вони підлягають виселенню в судовому порядку, а з будинків, що загрожують обвалом, - в адміністративному порядку";
2) відсильний (посилальний) - у статті викладено припис, в якому містяться не всі елементи норми права, для їх заповнення є відсилання до інших статей цього акта, де містяться недостатні відомості. Наприклад, ст. 138 "Оголошення розшуку обвинувачуваного" Кримінально-процесуального кодексу України проголошує: "Коли місце перебування особи, щодо якої винесена постанова про притягнення її в справі як обвинуваченого, не встановлене, слідчий оголошує її розшук. При наявності підстав, передбачених у статті 155 цього Кодексу, слідчий може обрати щодо обвинуваченого, який розшукується, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою";
3) бланкетний - у статті викладено припис, в якому є відсилання не до якоїсь статті даного закону, а до іншого нормативного акта (вищої чи нижчої юридичної сили) або до міжнародного акта, який ратифікований парламентом. Така стаття є "бланком", що заповнюється приписом конкретного закону чи іншого джерела (форми) права. Наприклад, у п. 6 ст. 32 Цивільного кодексу України записано, що порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому випадку здійснюється відсилання до іншого конкретного нормативного акта. Способи викладення норм права у приписах статей нормативно-правових актів залежно від рівня узагальнення:
* абстрактний - зміст норми (ознаки фактичних обставин, дій, явищ) розкривається у приписах статей загальними, абстрактними, не індивідуалізованими поняттями, через родові особливості (характерний для романо-германського типу (сім'ї) правових систем). Абстрактний спосіб викладення норм права свідчить про більш високий рівень юридичної техніки і має тенденцію до розширення сфери застосування;
* казуальний - зміст норми (фактичні обставини, дії, явища, їх види) розкривається у приписах статей індивідуалізованими поняттями через певні факти, конкретні випадки (казуси), ознаки та ін. з широким застосуванням прийому переліків. Це призводить до громіздкості й утруднює використання (характерний для англо-американського типу (сім'ї) правових систем). Казуальний (детальний) спосіб може використовуватися обмежено в інших правових системах, зазвичай разом із абстрактним (максимально узагальнювальним) способом.
Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта має такі варіанти:
1) в одній статті укладено один припис, що містить одну норму права (її гіпотезу, диспозицію, санкцію), тобто норма права і стаття нормативно-правового акта збігаються, чим полегшується її сприйняття. Це оптимальний варіант;
2) в одній статті укладено два або більше приписів, що містять стільки ж норм права - у такому разі стаття акта має кілька частин, пунктів;
3) в одній статті укладено частину припису, що містить частину норми права (ЇЇ гіпотезу і/або диспозицію - особливо якщо норма складна), а інші частини припису (диспозиція і/або санкція) розміщуються в інших (декількох) статтях цього ж нормативно-правового акта (відсильний спосіб викладення норм права) або в статтях інших нормативно-правових актів (бланкетний спосіб викладення норм права).
Дата публикования: 2015-02-03; Прочитано: 448 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!