Дія іонізуючих випромінювань на клітину і організм теплокровних тварин

В результаті опромінення в клітині можна зареєструвати безліч найрізноманітніших реакцій - затримку поділу, пригнічення синтезу ДНК, пошкодження мембран і ін. Ступінь вираженості цих реакцій залежить від того, на якій стадії життєвого циклу клітини відбулося опромінення.

Відомо, що синтез ДНК в клітині відбувається в інтерфазі, яка поділяється на 3 періоди - період синтезу ДНК (S - період), перед - (G₁) і постсинтетичні (G₂) періоди (G - від англ. Gap - інтервал), четвертий період - мітоз (М). Тривалість мітотичного циклу варіює по величині, розташовуючись наступним чином: М < G₂ - S - G₁. Найкоротший період - мітоз, завершується на протязі 30-60 хвилин.

Деякі променеві реакції легко переносяться клітиною, що є наслідком пошкодження структур, втрата яких дуже швидко надолужується. Найбільш універсальна реакція - тимчасова затримка (пригнічення) клітинного ділення, що часто називається радіаційним блокуванням мітозів. Для більшості культур клітин затримка ділення відповідає приблизно одній годині на кожний 1 Гр. Тривалість часу затримки ділення залежить і від стадії клітинного циклу, в якій знаходяться клітини в момент опромінення; найбільш тривалий він в тих випадках, коли впливу зазнають клітини в стадії синтезу ДНК, а найкоротший - при опроміненні в мітозі. Реакцію затримки ділення слід відрізняти від повного пригнічення мітозу, що настає після впливу більших доз, коли клітина значний час продовжує жити, але цілком втрачає здатність до поділу.