Лізингова форма оновлення техніко – технологічної бази

лізинг — це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, і яка полягає в наданні лізингодавцем (юридичною особою або індивідуальним підприємцем, які здійснюють лізингову діяльність) у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу (особі, котра одержує майно за договором лізингу) майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність (з доручення і за погодженням з лізингоодержувачем) у продавця (постачальника-виробника майна), за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Суб'єкти -л-продавці, л-покупці, продавці предмета лізингу.

Об’єкти лізингу: будь-яке нерухоме й рухоме майно, що належить до основних фондів, у тім числі машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо, стосовно яких немає обмежень щодо передавання їх у лізинг (оренду). Не можуть бути об’єктами лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти (мисливські угіддя, ліси, водоймища тощо).

Елементній склад лізингових платежів:
● амортизаційні відрахування,

● плату за користування кредитними ресурсами

● комісійну винагороду лізингодавцю за отримане в лізинг майно

● відшкодування страхових платежів

● інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Вітчизняним законодавством передбачено такі форми лізингу:

1.зворотній-премет лізингу придбавається у власника для наступної передачі йому в лізинг.

2 пайовий -до 80% вартості предмета лізингу фінансується за рахунок кредиту, наданого двома і більше кредиторами.

3 міжнар. - участь беруть сторони різних держав.