Функції мови у суспільстві

Мова як суспільне явище
Мова – це складна і багатогранна знакова система, яка формувалась і вдосконалювалась протягом століть. Мова є одним із найважливіших чин­ників національної самобутності народу.
Основні функції мови:
1) комунікативна – за допомогою мови люди спіл­ку­ють­ся як під час безпосереднього контакту, так і віддалено в просторі й часі;
2) пізнавальна – мова є зна­ряддям пізнання, вивчення світу;
3) номінативна – мова називає всі пред­мети, явища, ознаки, відношення, які нас оточують;
4) акумулятивна – через мову людина засвоює інформацію та на­громаджує її, передаючи від покоління до покоління;
5) мисле­творча – за допомогою мо­ви людина формує і формулює думку;
6) емо­тивна – мо­ва ви­ражає почуття, емоції, суб’єктивну оцін­ку подій;
7) фатична – за допо­мо­гою типових мовних формул ввічливості ми вітаємось, прощаємось, вста­нов­люємо кон­такт, готуємо слухача до сприй­нят­тя інформації, продовження або при­пинення спілкування;
8) есте­тич­на – мова є знаряддям створення куль­турних цінностей, зокрема лі­те­ратури;
9) ідентифікаційна – мова є засобом ототожнення в межах певної спільноти;
10) культуроносна – мова виражає культуру нації; 11) волюнтативна – мова виражає волю людини;
12) магічна – здатність мови, окремих словесних формул вплинути на плин подій, долю, здоров’я людини. Зараз ця функція менш ак­ту­альна, проте збереглись її окремі вияви – по­ба­жан­ня, вітання, прощання, благословення, про­клят­тя, ев­фе­міз­ми, табу, замов­ляння.
Культура мови передбачає досконале оволодіння властивими мові закономірностями й уміння застосовувати на практиці лексичні, орфоепічні, граматичні, стилістичні норми літературної мови.