Класифікація податків та зборів

Залежно від порядку стягнення податки підрозділяються на: прямі - податки, які стягуються безпосередньо із прибутку або майна платника податків (податок на прибуток, на майно, держмито, прибутковий податок); непрямі - податки, які включаються в ціну товару у вигляді певної надбавки; ці податки оплачують споживачі товарів, і вносяться в бюджет продавцями товарів, які виступають посередниками між державою й фактичними платниками податків. Непрямі податки підрозділяються на: а) ПДВ; б) акцизи - це непрямий податок на окремі товари, установлюється рішенням уряду у вигляді надбавки до ціни товару. Ставки акцизів по товарах (за винятком мінеральної сировини) є єдиними. Установлено два види ставок: специфічні (у рублях і копійках за одиницю виміру підакцизних товарів) і адвалорные у відсотках до вартості товару за відпускними цінами без обліку акцизу. Останні ставки діють для двох товарів: ювелірні вироби —15 % і легкові автомобілі - 10 %. Акцизи встановлені на нафту, газ, автомобілі, вино-горілчану, тютюнову продукцію; в) фіскальна монополія (стягуються при державній монополії на проведення й реалізацію товару масового споживання -алко, тютю продукц). Сплачується при одержанні ліцензії, сертифіката на даний вид діяльності;г) мито - податки, що стягуються державою із провозимых через границю товарів;

2. Залежно від рівня органів державного керування, що вирішують питання оподатковування, податки класифікуються на: Федеральні податки встановлюються законодавчими актами Украиныи стягуються на всій її території. Податки суб'єктів України (регіональні) установлюються законодавчими актами й стягуються на всій території України. Місцевими податками й зборами, по визначенню Податкового кодексу, зізнаються податки й збори, установлювані відповідно до податкового законодавства, рішень представницьких органів суб'єктів і нормативними правовими актами представницьких органів місцевого самоврядування й обов'язкові до сплати на всій території відповідних муніципальних утворів.

ПО СПОСОБУ СТЯГНЕННЯ: прямі – це податок, який сплачує одержувач доходу, прибутки, тобто джерело виплати й платник – одна особа; непрямі – входять у ціну товару, перелічуються в бюджет платником, але належать товаропотребителю, який є джерелом виплати. (ПДВ, акцизи). ПРЯМІ ПОДАТКИ ПІДРОЗДІЛЯЮТЬ: реальні – податки на майно (податок на майно, транспортний податок, земельний податок); особисті – податки на дохід або прибуток платника (податок на прибуток, НДФЛ).

ЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМИ: натуральні – властиві для ранніх форм оподатковування; грошові. ЗАЛЕЖНО ВІД СУБ'ЄКТА ОБКЛАДАННЯ 1) податки з юридичних осіб; 2) податки з фізичних осіб; 3) змішані – які сплачують і юридичні й фізичні особи. ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РІВНЯ 1) федеральні – діють без зміни на всій території; 2) регіональні – на території суб'єкта; 3) місцеві – на територіях районів, міст, селищ і т.д. Регіональні й місцеві називають ще територіальними. По цих податках існують правові акти на федеральному рівні й на рівні суб'єкта. Суб'єкт миє змінювати елементи податку. ЗАЛЕЖНО ВІД ВИКОРИСТАННЯ ЯК МЕТОДУ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ: 1) закріплені податки – це ті, які закріплені як дохідне джерело за певним видом бюджету; 2) регулюючі податки – податки, які передаються з вищого бюджету в нижчестоящі. ЗАЛЕЖНО ВІД ХАРАКТЕРУ ВИКОРИСТАННЯ: 1) податки загального призначення (абстрактні); 2) цільові (спеціальні) – для фінансування конкретних заходів (ЕСН).