Експресивна конкретизація при перекладі рідною мовою

Зіставлення перекладів з різних мов показує, що часто замість нейтральних слів мови-джерела у перекладі з’являються експресивно забарвлені слова мови перекладу. Поряд з більш яскраво вираженою експресивністю, українська лексика вирізняється і більшою конкретністю.

Сутність експресивно-емоційної конкретизації було розкрито на основі зіставлення перекладів у сполученні з явищем так званого “експресивно-стилістичного узгодження”. Це явище полягає в тому, що вибір виразного слова пояснюється виразністю сусіднього слова чи ширшого контексту.

Навіть у паралельних словниках можна бачити зафіксовані експресивно-емоційні відповідники в мові перекладу. Досить взяти декілька дієслів руху і зіставити їх українські еквіваленти чи варіантні відповідники. В англійській мові немає дієслова з ширшою семантикою, ніж get. Аналіз словникової статті get свідчить, що багато російських відповідностей є експресивно-емоційними. Досить навести хоча б такі: доставати, проникати, схопити, загарбувати, захоплювати, хвилювати, заразитися, схопити (хворобу), вилізати, пробиратися тощо.

У більшості випадків застосування прийому експресивної конкретизації у перекладі сполучується з експресивним узгодженням, тобто з урахуванням найближчого, а часто і широкого контексту. Прослідкуємо на конкретних прикладах:

She was able to get every ounce of humour of the semicolon. (S.Maugham).

Із крапки з комою вона вміла вичавити весь гумор до останньої краплини.

Тут фраза get у перекладі отримала контекстуальне значення, якого не містить словник. Слово вичавити конкретизує значення дієслова get і експресивно підтримується додатком до останньої краплини. Звісно, і англійська фраза не позбавлена іронічної експресії, але вона не створюється нейтральним get out of, а тільки унцією і контекстом, характеризуючим персонаж оповідання – місіс Фостер, навкололітературну пані й домашнього тирана.

Англійські дієслова дії часто потребують більш конкретного й точного розкриття їх значення у перекладі більш емоційним і виразним словом мови перекладу.

3 Експресивно-прагматична конкретизація сполучує в собі емоційне забарвлення з логічною основою. Рідна мова не приймає “вакууму”, неповноти, незакінченості думки, особливо тоді, коли раптовий обрив фрази або образу може призвести до непорозуміння або навіть абсурду. Це ні в якій мірі не означає, що у перекладі слід уникати еліпсису або алюзій. Закінченості думки вимагає тільки прагматична основа.

He had cast a stone and now watched the ripples (I.Murdoch An Unofficial Rose) – тут важливо врахувати, що персонаж роману Фелікс Мічем, про якого йдеться, не сидів у даний момент біля води, і каміння було в його уяві. У перекладі перед цим сказано: “ Фелікс перебував у якомусь дивному стані. Він був сильно закоханий... Заспокоювала його відстрочка, під час якої зовнішні фактори працювали на нього. Він жбурнув у воду камінь, і тепер дивився, як розходяться круги. ”(А. Мердок. Дика троянда). Якщо б у перекладі було сказано: ві н жбурнув камінь без додання у воду, це б викликало здивування у читача.

Кожна мова має власні засоби, особливості й властивості. Для того, щоб правильно передати якийсь образ або фразу, в перекладі їх іноді треба змінити. Відповідний образ, так само як і відповідна фраза, полягають не завжди у видимій сполученості слів: треба, щоб внутрішнє життя виразу, що перекладається, відповідало внутрішньому життю ориґінального [В.Г. Белінський].

Можливо, ці слова В.Г. Белинського занадто часто фіґурують у працях теоретиків перекладу, але дійсно важко знайти у світовій літературі чіткіше й глибокіше розкриття механізму перекладацького процесу.