Еквівалентні відповідники

У теорії та практиці перекладу існує двояке розуміння еквівалента. Зазвичай під ним розуміється будь-яка відповідність слову або словосполученню ориґінала в конкретному тексті, інакше кажучи, будь-яка знайдена відповідність одиниці перекладу.

Проте, найточнішим є інше визначення еквівалента: еквівалентом є постійний рівнозначний відповідник, як правило, не залежний від контексту. Саме еквіваленти допомагають перекладачеві зрозуміти значення оточуючого контексту і всього висловлювання в цілому, навіть якщо воно містить незнайомі слова.

Цілком зрозуміло, що словник не може вважатися істиною кінцевої інстанції. Він тільки дає уявлення про ті чи інші категорії слів і словосполучень, які мають тільки один еквівалентний відповідник у даній мові. Еквівалентами частіше за все є географічні назви, власні імена, терміни будь-яких галузей знання. Але зустрічаються й інші, наприклад, doctrinarianism – доктринерство, dog-bolt – відкидний болт, dog-collar – ошийник.

Певно, словосполучення й складні слова частіше мають еквівалентні відповідники, ніж прості слова. Переважна більшість слів в англійській мові багатозначна. Слова з прозорою внутрішньою формою частіше отримують одне закріплене значення у мові.

Еквіваленти можуть бути повними й частковими, абсолютними й відносними. Слово shadow має частковий еквівалент в основному значенні ’ тінь ’, бо як англійське слово воно має побічні значення: ’ напівтемрява ’ та ’ привид ’. Однак, сполучення the shadows of the gods безсумнівно має абсолютний еквівалент, бо єдиний припустимий відповідник – ‘с утінки богів ’. Традиція міжмовних відповідників є стійкою: будь-який інший переклад буде помилковим.

Коли слово є багатозначним, наприклад, іменник set – комплект, набір, ряд, серія, сукупність, склад, коло, компанія, конфіґурація, будова і т.д., жодне з них не можна вважати еквівалентом. Це варіантні відповідники.

Найзручнішим буде прослідкувати становлення еквівалентів на прикладі перекладу неологізмів. Коли в англійській мові з’являється нове слово, перекладачі шукають найкращий і по можливості єдиний відповідник. Наприклад, для supermarket первісний калькований переклад з верхринок був невдалим, далі переклали магазин без продавців, далі – магазин із самообслуговуванням, а тепер навіть відмовилися й від останнього і застосовують слово супермаркет, тобто у кінцевому варіанті перекладу зупинилися на транслітерації слова мови-джерела. Аналогічно, з російської мови слова „перестройка” та „гласность”, які увійшли в мовний вжиток колишнього Радянського Союзу при правлінні Михайла Горбачова, було, по-перше, перекладено як reconstruction та openness, далі слово „перестройка” стали перекладати як restructuring. Але, не вдовольняючись якістю передачі значення нового суспільно-політичного явища, що набувало у ті роки все більшого розмаху, було вирішено застосувати слова perestroyka and glasnost як еквіваленти цих російських неологізмів.

2.2 Варіантні відповідники встановлюються між словами в тому випадку, коли в мові перекладу існує декілька слів для передачі одного й того самого значення вихідного слова. Іменник soldier має в українській мові 4 відповідники: солдат, рядовий, військовослужбовець, військовий. Але було б помилкою вважати на цій підставі, що слово soldier багатозначне, бо ці слова – синонімічні. Багато лексичних одиниць у двох мовах позначають широке поняття, яке не охоплюються одним словом. Слово sincere має 6 значень у словнику: 1) щирий, 2) невдаваний, 3) істинний, 4) справжній, 5) прямий, 6) чесний. Ці значення підтверджуються в словнику прикладами словосполучень, у яких, наприклад, sincere friend перекладається як справжній друг, а sincere life – як чесне життя. Отже, ці 6 українських відповідників є варіантами лексичного значення слова sincere, тобто варіантними відповідниками.

Не підлягає сумніву, що ані в англійській мові, ані у французькій слово justice не є багатозначним. Проте, при перекладі українською мовою обирається один із трьох варіантних відповідників: справедливість, правосуддя, юстиція. Department of Justice – Міністерство юстиції. Далеко не завжди можна впевнено вирішити, яке з двох слів – справедливість чи правосуддя – точніше відповідає достотному значенню англійського justice в конкретному контексті.

Отже типовим феноменом є те, що одному слову в певній мові-джерелі відповідає декілька слів у мові перекладу.

2.3 Контекстуальні значення у перекладі. Контекстуальні значення виникають у процесі вживання слів у мовленні, залежно від оточення й реалізуються під впливом вузького, широкого й екстралінгвістичного контексту. За ступенем частотності можна розрізняти узуальні (такі, що повторюються) і оказіональні (випадкові, індивідуальні) контекстуальні значення. Узуальні, з плином часу, у міру накопичення спостережень, переходять у розряд варіантних відповідників. Оказіональні можуть з’являтися й зникати як прояви суб’єктивного вживання слів тим чи іншим автором.

Перетворення “оказіонального” вживання слова на “узуальне” є одним з найчастіших шляхів розвитку багатозначності. Лише деякі словники вказують узуальні контекстуальні значення, а вони обов’язково мають враховуватися перекладачем.

Здебільшого розкриття контекстуального значення слова залежить від широкого контексту, від контексту сусіднього речення або навіть від змісту цілого абзацу. Нелегко встановити контекстуальне значення дієслова resent та його похідних (resentful resentment resenting і т.д.). Відповідники, що дає словник, не охоплюють усіх негативних емоцій, які містить структура resent. Оскільки слово відзначається високою частотністю вживання в художній літературі, легко переконатися в тому, що воно здатне виражати цілу низку інших емоцій.

У романі Річарда Олдінгтона “Усі люди – вороги” Тоні Кларендон наприкінці Першої світової війни, коли атмосфера ще була насичена ненавистю й підозрілістю, потрапив до Швейцарії і з легким серцем ішов вулицями Базеля.

Никто не провожал его пристальным взглядом, когда он шел по улице, никто не спрашивал у него документов, никто, по-видимому, не злобствовал на него за то, что он иностранец. В ориґіналі читаємо: Nobody stared at him as he walked, nobody asked for his papers, nobody seemed to resent him as a foreigner. Тут resent не виражає ані обурення, ані образи. Абсолютно точно знайдене значення злобствовал.

У тому ж романі в іншому контексті Кларентон з огидою слухає у перші дні перемирення у Лондоні пихате базікання тилових щурів:

Antony found some difficulty in maintaining these conversations; and rather resented it after the easy friendliness of the line. – Энтони было трудно поддерживать такого рода разговоры; после простых товарищеских отношений в армии эта напыщенная болтовня раздражала его. Тут контекст і обстановка диктують з максимальною вірогідністю значення раздражала.

2.4 “Одиниці перекладу”

Проблемою встановлення “одиниці перекладу” займалися багато теоретиків. Але й досі ще не знайдено спільного рішення, що саме може вважатися такою. Дехто зазначає, що не можна одиницею перекладу вважати слово, бо не завжди межі слова чітко визначені й прозорі. Словосполучення також не завжди відповідає вимогам, які висуваються при перекладі.

Слід зазначити, що в межах письмового перекладу такої проблеми взагалі не існує. Навпаки, це дуже принципове питання у машинному перекладі, а також у синхронному й послідовному усному перекладі. У теорії загального й машинного перекладу одиницею перекладу вважається відрізок тексту мови-джерела відносно до системи мови перекладу. При такому підході, коли, наприклад, аналізується англійський іменник з прийменником by, йому автоматично надається ознака “орудний відмінок”. Але це є невиправданим спрощенням, тому що відповідає лише одній з 12 функцій прийменника by у словосполученнях. Зазвичай у машинному перекладі, який потребує алгоритмізації процесу перекладу, не можливо уникнути деякої примітивізації. Ось чому дані сучасного машинного перекладу потребують ретельного редаґування.

Фактично в процесі письмового перекладу одиницею перекладу може бути і слово, і словосполучення, і синтаґма, і ціле речення, абзац і навіть увесь текст.

Коли перекладається художній текст (оповідання, роман або п’єса), то переклад кожного слова, речення, репліки залежить від ідейно-художнього задуму автора, від особливостей його індивідуального стилю, від інтонації та ритмо-мелодики цілого й окремих частин оповідання, від мовленнєвих характеристик персонажів, так само як і в публіцистичному тексті, фельєтоні, художньому нарисі. Це вимагає від кожного перекладача, який працює над конкретним текстом, виходити з його змісту, стилю й ідейно-художньої спрямованості усього тексту, що перекладається. Інколи навіть переклад окремо взятого слова залежить від цілого. Ось чому перш ніж приступити до роботи, перекладач мусить не один раз перечитати ориґінал від початку до кінця і в процесі роботи знову повертатися до вже перекладених частин, неодноразово їх переробляти для того, щоб краще й точніше передати “голос” автора.

Але на практиці навіть при дотриманні усіх перерахованих умов виникають труднощі при переданні значень окремих слів, і більшість перекладацьких завдань вирішується у межах речення. Проте і це не дає підстав вважати таке проблемне слово або речення одиницею перекладу. Може статися, що знайдене в межах речення вирішення треба переглянути, щоб окрему частину тексту привести у відповідність до цілого.

Коли смисл висловлювання стає зрозумілим, настає стадія переключення на рідну мову. Це переключення у перекладачів відбувається неоднаково. Багато початківців не в змозі охопити смисл речення вцілому і вимушені спочатку перекладати його дослівно. При такому підході виникає загроза синтаксичного буквалізму, який веде часом не тільки до порушення норм рідної мови, але й до викривлення смислу висловлювання.

Узагалі буквальний переклад – річ небезпечна. Наведемо тільки декілька випадків, коли слова, схожі за звучанням і написанням, мають різне значення: record - крім аналогічного ’рекорд’, має 10 інших значень; magazine - журнал; complexion - колір обличчя; decade - 10 років; compositor – складач (типографське).