Структура та зміст курсової роботи

Зміст курсової роботи визначається обраною темою. Незалежно від теми завдання і плану кожної курсової роботи, загальна структура повинна мати:

1) титульну сторінку (додаток А);

2) зміст (план роботи);

3) вступ;

4) основну частину дослідження;

5) висновки;

6) список використаної літератури;

7) додатки.

У змісті студент перераховує загальні питання, які він розглядає в курсовій роботі, та вказує номер сторінки, з якої починається текст розділів і підрозділів (додаток Б). Вступ містить обґрунтування актуальності вибраної теми, її теоретичну значущість і практичну цінність як для розвитку теорії та історії літератури, так і для розвитку теорії та практики перекладу, оскільки студент-перекладач повинен будь-яку літературознавчу проблему пов’язувати з майбутньою професією. До поняття «актуальності» входить корисність теми для сучасного етапу розвитку науки. При встановленні актуальності теми слід ураховувати праці науковців з точним наведенням їх імен і ролі в розробці питання. Практична й теоретична цінність роботи – це можливість використання її результатів у тому чи іншому курсі на семінарах і практичних заняттях, а також конкретний внесок у той чи інший розділ теорії літератури та історії зарубіжної літератури. Теоретичне значення формулюється як конкретний внесок у певний розділ літературознавства. У вступі студент чітко визначає об’єкт дослідження, формулює мету і завдання, використані під час виконання роботи наукові методи дослідження (як загальнонаукові: дедуктивний метод, типологічного аналізу, суцільної вибірки), які вибираються залежно від напряму та об’єкта дослідження.

Обов’язково треба вказати обсяг опрацьованого фактичного матеріалу, який повністю наводиться у додатку.

Основна частина розглядає різні точки зору в науці за даною темою. Теоретична частина передбачає аналіз та осмислення опрацьованої студентом літератури за темою дослідження, а також певні висновки, які спонукають до здійснення необхідних дослідницьких розвідок.

Крім теоретичної частини, робота включає і практичну частину. Студент демонструє своє вміння вести дослідження на літературному матеріалі, класифікувати його, встановлювати зв’язки між літературними явищами, помічати закономірності їх функціонування, а також відмічати тенденції можливих змін у літературному процесі.

Якщо в практичній частині розглядаються окремі літературні явища, термінологічні паралелі, ця практична частина подається в роботі поряд з теоретичними питаннями.

Якщо практична частина пов’язана з конструктивним художнім текстом, практична частина робиться окремо і виноситься в самостійний розділ, який розташовується перед розділом після теоретичної частини. За практичною частиною йдуть загальні висновки, у яких стисло підсумовуються результати дослідження з особливим акцентом на практичні аспекти дослідження, висловлюється та обгрунтовується власна точка зору студента на вивчену літературознавчу проблему, намічаються перспективи її подальшої наукової розробки.

Обсяг висновків не повинен перевищувати 2 – 3 друковані сторінки.

Список використаної літератури (бібліографія) повинен містити список усіх літературних джерел, якими користувався студент при виконанні курсової роботи і, на які в його роботі є посилання. Кількість джерел чітко не визначається вимогами, але не повинна бути меншою 20 – 25 одиниць. Бібліографічний список оформлюється в алфавітному порядку.

Зразки оформлення курсової роботи і бібліографії наводяться в додатках Б і В.