Теми практичних занять. вибіркової навчальної дисципліни

Програма

вибіркової навчальної дисципліни

підготовки ________бакалавра_______

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

галузі знань ___ 0201 культура, 0202 мистецтво,______

0203 гуманітарні науки, 0301 соціально-політичні науки,

__0401 природничі науки, 1401 сфера обслуговування_

(шифр і назва галузі знань)

напряму 6.020101 культурологія, 6.020201 театральне мистецтво,

6.020202 хореографія, 6.020204 музичне мистецтво, 6.020301 філософія,

6.030102 психологія, 6.030104 політологія, 6.140103 туризм

(шифр і назва напряму)

спеціальності_________________________________

(шифр і назва спеціальності)

Львів

2012 рік

Програму вибіркової навчальної дисципліни «Релігієзнавство» розроблено

кафедрою теорії та історії культури Львівського національного університету

(назва кафедри)

ім. Івана Франка

Розробник програми: кандидат філософських наук, асистент Колесник І.М.

Програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури

Протокол № __ від ___________2012 р.

Завідувач кафедри теорії та історії культури

____________________ /проф. Мельник В.П./

“__” ___________ 2012 р

Схвалено Вченою радою філософського факультету

Протокол № _____ від ___________ 2012 р.

“__” ____________ 2012 р. Голова ради _________________/проф. Мельник В.П./

Вступ

Програма вивчення вибіркової навчальної дисципліни “Релігієзнавство” складена відповідно до варіативних частини освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів напрямів підготовки: 6.020101 культурологія, 6.020201 театральне мистецтво, 6.020202 хореографія, 6.020204 музичне мистецтво, 6.020301 філософія, 6.030102 психологія, 6.030104 політологія, 6.140103 туризм.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є сфера феноменів релігійного життя, її диференціація, різноманітні класифікації релігійних систем світу в контексті галузей гуманітарного знання.

Міждисциплінарні зв’язки: нормативна навчальна дисципліна “Релігієзнавство” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальності “психологія”, пов’язується з такими дисциплінами як “Філософія релігії”, “Психологія релігії”, “Новітні релігійні течії та рухи” тощо.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Ранні форми релігій світу.

2. Світові релігії та глобальний світ.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Релігієзнавство” є знайомство студентів із існуючими релігійними традиціями світу; розширення їхнього знання щодо основних понять, функцій та структурних елементів релігії як феномену людської історії; вивчення історії розвитку духовних, культових, обрядових та ритуальних практик релігій, умов виникнення основних вчень та формування їхньої релігональної, культурної специфіки. Метою курсу також є ознайомлення студентів щодо специфіки розвитку релігієзнавства як наукової міжгалузевої дисципліни, її основних принципів та методології, яка ґрунтується на філософському спадку.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Релігієзнавство” є:

· освоєння студентами теоретичних положень та концептуальних тенденцій сучасного релігієзнавства;

· ознайомлення студентів з історією, головними подіями в релігійному житті і основами віровчення найбільш поширених або у світі релігійних організацій;

· розвиток здатності судження та об’єктивної оцінки феноменів релігійного життя;

· визначення актуальних проблем сучасності у контексті релігійного світосприйняття та зв’язку цього світосприйняття із іншими сферами діяльності людини.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

· проблеми сучасних досліджень теорії та історії релігії;

· структуру, функції та специфіку релігій світу;

· історичні форми релігії (від первісних форм до світових явищ новітнього характеру);

· розвиток релігійної ситуації в Україні;

· особливості віровчення, культу та церковної організації релігій;

· основні принципи наукового підходу до вивчення релігії та законодавча основа свободи совісті та релігійних переконань.

вміти:

· аналізувати зміст теорії та історії релігії;

· орієнтуватися в основних підходах у вивченні релігії;

· виділяти особливості віровчення, культу та церковної (конфесійної) організації різноманітних релігій світу, їх місце в історії духовного розвитку людства;

· розкривати сучасний стан реалізації на практиці українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 години/ 2 кредити ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Ранні форми релігій світу

Тема 1 Релігія як сфера духовних феноменів людства

Етимологія терміну “релігія”. Структура та функції релігії. Класифікації релігій світу. Підходи у вивченні релігійних феноменів.

Історія становлення релігієзнавчої науки. Філософські і філологічні дослідження духовних феноменів та виділення окремої галузі гуманітарного знання. Релігія як об’єкт дослідження у філософії, психології, соціології, філології та релігієзнавства. Традиційна та новітня методології релігієзнавчої науки. Специфіка релігієзнавства. Основні принципи дослідження.

Тема 2 Первісні форми релігії

Форми релігійного життя первісного суспільства. Співвідношення понять «культ» та «культура». Значення міфу для формування релігій. Поховальні звичаї та проблема виділення «релігійного» змісту. Первісні форми релігії: фетишизм, анімізм, тотемізм. Роль релігії та магії для первісної людини.

Шаманізм як складніша форма релігії. Роль шамана, соціальна, культова та релігійна функції. Види шаманів. Феномен неошаманізму в глобальну епоху.

Тема 3 Етно-національна типологія релігії (регіональний аспект)

Класифікації національних релігій. Ієрархічність та політеїзм. «Мертві» та «живі» національні релігійні традиції. Особливості розвитку регіональних форм релігії. Сакральні тексти та проблеми в дослідженнях. Давні вірування Месопотамії. Теократична держава Єгипту. Давні релігії кельтів та германців. Вірування Доколумбової Америки: культи сонця та політеїзм. Античність греків та римлян.

Перша профетична релігія – зороастризм. Ідеї боротьби двох сил, воскресіння мертвих та потойбічної віддяки. Виникнення нової етичної парадигми. Релігії Індії, Китаю та Японії. Специфіка східних релігій та їхня адаптація на Заході. Даосизм як філософська релігія.

Тема 4 Світові релігії: буддизм

Передумови виникнення буддизму в межах ведичної традиції. Біографія принца Сідгартги. Пробудження Будди та проповідь основних етико-релігійних ідей. Чотири шляхетні істини. Доктрина анатмавади (не-душі) та мінливість всесвіту. Поняття дгарми. Укладення Палійського канону.

Напрями буддизму: Тгеравада, Магаяна та Ваджраяна. Адаптація та набуття нових рис буддизму. Методологічні проблеми дослідження шкіл буддизму на Заході. Феномен «західного буддизму».

Змістовий модуль 2. Світові релігії та глобальний світ

Тема 5. Світові релігії: християнство

Історичні передумови виникнення християнства в межах іудаїзму. Іудаїзм як національна релігія. Особливості авраамістичних релігій. Святе Письмо. Розвиток ідей профетизму.

Християнство та постать Ісуса Христа. Проблеми першоджерел та історичних джерел. Підходи у вивченні постаті Ісуса. Нагірна проповідь. Поняття чуда та науковий контекст.

Еволюція християнства. Вчення ранніх християн. Формування віровчення, культу та церковної організації. Християнський Символ віри. Вселенські собори християнських церков. Засудження єретичних вчень. Секти та єресі у християнстві. Розколи християнства. Розвиток християнського віровчення в межах Римської імперії та його одержавлення. «Великий» розкол на Західну та Східну церкви.

Тема 6. Історія розвитку традиційного християнства

Історія церковних розколів у світовому християнстві та складання його основних напрямів. Православ’я як напрям християнства. Основи віровчення, культу та церковної організації православ’я. Автокефальні та автономні церкви Вселенського православ’я.

Середньовічна схоластика та розвиток догматики католицизму. Основні відмінності католицької та православної церков. Реформація та Мартін Лютер. Протестантські деномінації та переосмислення авторитету Святого Письма. Поняття предестинації. Конфесії пізнього протестантизму.

Тема 7. Світові релігії: іслам

Ісламяк світова релігія завершеного монотеїзму. Суспільно-історичні причини виникнення та ідейні джерела формування ісламу. Мусульманська філософія і теологія. Суфізм. Вплив мусульманської ідеології на арабський світ. Основи віровчення, культу та церковної організації ісламу. “5 стовпів ісламу”. Умма, халіфат, імамат. Коран як Святе Письмо, культурна пам’ятка мусульман. Суна – Святий Переказ мусульман. Шаріат. Мусульманське право. Структура та джерела. Основні напрями в ісламі: сунізм, шиїзм, харіджизм. Мусульманське сектантство. Іслам в Україні.

Зростання впливу ісламу у постколоніальний період. Наслідки сучасної політизації ісламу та ісламізації політики. Фундаменталізм (ваххабізм).

Тема 8. Новітні релігійні течії (НРТ)

Класифікація головних типів (напрямів, груп) релігійного модернізму (неорелігій, НРТ, НРР) та характеристика діяльності їх міжнародних релігійних організацій.

Характер віровчення і діяльності найбільш поширених новітніх релігій (неорелігій) та НРТ, НРР. Неохристиянство. Неоорієнталізм. Синкретичні, квазінаукові та деструктивні релігійні течії.

Тема 9. Релігійна історія України

Язичницька міфологія, дохристиянські вірування та пантеон богів українців. Від язичництва до християнства: еволюція релігійного життя в Київській Русі у ІХ–Х ст.

Православна церква під владою Литви і Польщі. Історія і особливості життєдіяльності українського православ’я у XIII–XV ст. Київська та Галицька митрополії. Перенесення митрополії з Києва у Володимир, Москву. Люблінська унія (1569) і посилення утисків православ’я в Речі Посполитій. Створення уніатської (греко-католицької) церкви в Україні та Білорусії. Докорінні зміни в становищі всіх напрямів християнства в Україні в сучасних умовах. Місце різних християнських конфесій в процесі національного відродження українського народу, в удосконаленні духовного та суспільно-політичного життя України на сучасному етапі.

3. Рекомендована література

Базова

1. Абрамович С. Релігієзнавство / С. Абрамович, М. Тілло, М. Чікарькова. – К.: Декор, 2004. – 528 с.

2. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.М. Колодного. – К.: Світ Знань, 2000. – 862 с.

3. Головащенко С.І. Історія християнства: Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1999. – 352 с.

4. Історія релігії в Україні: Навчальний посібник / За ред. А.М. Колодного, П.Л.Яроцького. – К.: Знання, КОО, 1999. – 735 с.

5. Історія і теорія релігії та вільнодумства: Навчальний посібник / За ред. М.М.Заковича. – Київ, 1996.

6. Кислюк К.В. Релігієзнавство: Підручник / К.В. Кислюк, О.М. Кучер. – К.: Кондор, 2004. – 396 с.

7. Кислюк К.В. Религиоведение: Учебник / К.В. Кислюк, О.М. Кучер. – Ростов н/Д: Фенікс; Харьков: Торсинг, 2004. – 512 с.

8. Павлов С.В. Географія релігій: Навчальний посібник / С.В. Павлов, К.В. Мезенцев, О.О. Любіцева. – К.: АртЕК, 1999. – 504 с.

9. Петрушенко В.Л. Релігієзнавство: Навчальний посібник / В.Л. Петрушенко, О.П.Петрушенко, М.П. Скалецький. – Львів: Новий світ – 2000, 2005. – 420 с.

10. Релігієзнавство: Навчальний посібник / За ред. С.А. Бублика. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 496 с.

11. Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І. Лубського, В.І. Теремка. – К.: Вид. центр “Академія”, 2007. – 408 с.

12. Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Підручник / Л.П. Ходькова. – Вид. 2-е, доп. – Львів: Афіша, 2003. – 356 с.

13. Юрій Н.Ф. Релігієзнавство / Н.Ф. Юрій. – К.: Декор, 2006. – 408 с.

14. Яртись А.В. Релігієзнавство / А.В. Яртись, А.Ю. Васьків. – Львів, 2010.

Допоміжна

15. Яроцький П.Л. Релігієзнавство / П.Л. Яроцький. – К.: Кондор, 2004. – 308 с.

16. Лубський В.І., Козленко В.М., Горбаченко Т.Г. Соціологія релігії: Курс лекцій / В.І.Лубський, В.М. Козленко, Т.Г. Горбаченко. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – 204 с.

17. Кимелев Ю.А. Философия религии: Систематический очерк / Ю.А. Кимелев. – М.: Изд. Дом “Nota Bene”, 1998. – 424 с.

18. Калінін Ю.А. Релігієзнавство: Підручник / Ю.А. Калінін, Є.А. Харьковщенко. – К.: Наукова думка, 1999. – 252 с.

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання: залік, іспит.

5. Засоби діагностики успішності навчання:

З метою успішного навчання використовують:

1) поточне тестування пройденого і самостійного опрацьованого матеріалу (контрольні питання, тести);

2) захист рефератів, есе і самостійно напрацьованих тем;

3) підсумкове письмове тестування за змістовим модулем (ПМК).

Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії культури

“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Проректор з науково-педагогічної роботи

___________________________________

“___”_______________ 2012 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

_____РЕЛІГІЄЗНАВСТВО_____

(назва навчальної дисципліни)

галузь знань ____ 0203 гуманітарні науки______________________

(шифр і назва галузі знань)

напрям підготовки _____ 6.020301 філософія______________________

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність ________________________________________________

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація_________________________________________________

(назва спеціалізації)

інститут, факультет, відділення _______ філософський ______________

(назва інституту, факультету, відділення)

Львів

2012 рік

Робоча програма з «Релігієзнавства» для студентів галузі знань

(назва навчальної дисципліни)

0203 гуманітарні науки за напрямом підготовки 6.020301 філософія.

“__” ___________ 2012 року. – с.

Розробник:Колесник Ігор Миколайович – кандидат філософських наук, асистент кафедри теорії та історії культури

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури

Протокол № __ від _______________ 2012 р.

Завідувач кафедри теорії та історії культури

____________________ /проф. Мельник В.П./

“__” ____________ 2012 р

Схвалено Вченою радою філософського факультету

Протокол № ______ від _____________2012 р.

“__” ___________ 2012 р. Голова ради ______________/проф. Мельник В.П./

Ó Колесник І.М., 2012

Ó Кафедра теорії та історії культури, 2012

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 2	Галузь знань 0203 гуманітарні науки (шифр і назва)	Нормативна (за вибором)
Напрям підготовки 6.020301 філософія (шифр і назва)
Модулів – 1	Спеціальність (професійне спрямування): _______________	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	1-й	-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва)	Семестр
Загальна кількість годин – 144	2-й	-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – самостійної роботи студента –	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	34 год.	год.
Практичні, семінарські
34 год.	год.
Лабораторні
68 год.	год.
Самостійна робота
год.	год.
Індивідуальні завдання:год.
Вид контролю: екзамен

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1: 1

для заочної форми навчання –

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета – знайомство студентів із існуючими релігійними традиціями світу; розширення їхнього знання щодо основних понять, функцій та структурних елементів релігії як феномену людської історії; вивчення історії розвитку духовних, культових, обрядових та ритуальних практик релігій, умов виникнення основних вчень та формування їхньої релігональної, культурної специфіки. Метою курсу також є ознайомлення студентів щодо специфіки розвитку релігієзнавства як наукової міжгалузевої дисципліни, її основних принципів та методології, яка ґрунтується на філософському спадку.

Завдання:

· освоєння студентами теоретичних положень та концептуальних тенденцій сучасного релігієзнавства;

· ознайомлення студентів з історією, головними подіями в релігійному житті і основами віровчення найбільш поширених або у світі релігійних організацій;

· розвиток здатності судження та об’єктивної оцінки феноменів релігійного життя;

· визначення актуальних проблем сучасності у контексті релігійного світосприйняття та зв’язку цього світосприйняття із іншими сферами діяльності людини.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

· проблеми сучасних досліджень теорії та історії релігії;

· структуру, функції та специфіку релігій світу;

· історичні форми релігії (від первісних форм до світових явищ новітнього характеру);

· розвиток релігійної ситуації в Україні;

· особливості віровчення, культу та церковної організації релігій;

· основні принципи наукового підходу до вивчення релігії та законодавча основа свободи совісті та релігійних переконань.

вміти:

· аналізувати зміст теорії та історії релігії;

· орієнтуватися в основних підходах у вивченні релігії;

· виділяти особливості віровчення, культу та церковної (конфесійної) організації різноманітних релігій світу, їх місце в історії духовного розвитку людства;

· розкривати сучасний стан реалізації на практиці українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Ранні форми релігій світу

Тема 1 Релігія як сфера духовних феноменів людства

Етимологія терміну “релігія”. Структура та функції релігії. Класифікації релігій світу. Підходи у вивченні релігійних феноменів.

Історія становлення релігієзнавчої науки. Філософські і філологічні дослідження духовних феноменів та виділення окремої галузі гуманітарного знання. Релігія як об’єкт дослідження у філософії, психології, соціології, філології та релігієзнавства. Традиційна та новітня методології релігієзнавчої науки. Специфіка релігієзнавства. Основні принципи дослідження.

Тема 2 Первісні форми релігії

Форми релігійного життя первісного суспільства. Співвідношення понять «культ» та «культура». Значення міфу для формування релігій. Поховальні звичаї та проблема виділення «релігійного» змісту. Первісні форми релігії: фетишизм, анімізм, тотемізм. Роль релігії та магії для первісної людини.

Шаманізм як складніша форма релігії. Роль шамана, соціальна, культова та релігійна функції. Види шаманів. Феномен неошаманізму в глобальну епоху.

Тема 3 Етно-національна типологія релігії (регіональний аспект)

Класифікації національних релігій. Ієрархічність та політеїзм. «Мертві» та «живі» національні релігійні традиції. Особливості розвитку регіональних форм релігії. Сакральні тексти та проблеми в дослідженнях. Давні вірування Месопотамії. Теократична держава Єгипту. Давні релігії кельтів та германців. Вірування Доколумбової Америки: культи сонця та політеїзм. Античність греків та римлян.

Перша профетична релігія – зороастризм. Ідеї боротьби двох сил, воскресіння мертвих та потойбічної віддяки. Виникнення нової етичної парадигми. Релігії Індії, Китаю та Японії. Специфіка східних релігій та їхня адаптація на Заході. Даосизм як філософська релігія.

Тема 4 Світові релігії: буддизм

Передумови виникнення буддизму в межах ведичної традиції. Біографія принца Сідгартги. Пробудження Будди та проповідь основних етико-релігійних ідей. Чотири шляхетні істини. Доктрина анатмавади (не-душі) та мінливість всесвіту. Поняття дгарми. Укладення Палійського канону.

Напрями буддизму: Тгеравада, Магаяна та Ваджраяна. Адаптація та набуття нових рис буддизму. Методологічні проблеми дослідження шкіл буддизму на Заході. Феномен «західного буддизму».

Змістовий модуль 2. Світові релігії та глобальний світ

Тема 5. Світові релігії: християнство

Історичні передумови виникнення християнства в межах іудаїзму. Іудаїзм як національна релігія. Особливості авраамістичних релігій. Святе Письмо. Розвиток ідей профетизму.

Християнство та постать Ісуса Христа. Проблеми першоджерел та історичних джерел. Підходи у вивченні постаті Ісуса. Нагірна проповідь. Поняття чуда та науковий контекст.

Еволюція християнства. Вчення ранніх християн. Формування віровчення, культу та церковної організації. Християнський Символ віри. Вселенські собори християнських церков. Засудження єретичних вчень. Секти та єресі у християнстві. Розколи християнства. Розвиток християнського віровчення в межах Римської імперії та його одержавлення. «Великий» розкол на Західну та Східну церкви.

Тема 6. Історія розвитку традиційного християнства

Історія церковних розколів у світовому християнстві та складання його основних напрямів. Православ’я як напрям християнства. Основи віровчення, культу та церковної організації православ’я. Автокефальні та автономні церкви Вселенського православ’я.

Середньовічна схоластика та розвиток догматики католицизму. Основні відмінності католицької та православної церков. Реформація та Мартін Лютер. Протестантські деномінації та переосмислення авторитету Святого Письма. Поняття предестинації. Конфесії пізнього протестантизму.

Тема 7. Світові релігії: іслам

Ісламяк світова релігія завершеного монотеїзму. Суспільно-історичні причини виникнення та ідейні джерела формування ісламу. Мусульманська філософія і теологія. Суфізм. Вплив мусульманської ідеології на арабський світ. Основи віровчення, культу та церковної організації ісламу. “5 стовпів ісламу”. Умма, халіфат, імамат. Коран як Святе Письмо, культурна пам’ятка мусульман. Суна – Святий Переказ мусульман. Шаріат. Мусульманське право. Структура та джерела. Основні напрями в ісламі: сунізм, шиїзм, харіджизм. Мусульманське сектантство. Іслам в Україні.

Зростання впливу ісламу у постколоніальний період. Наслідки сучасної політизації ісламу та ісламізації політики. Фундаменталізм (ваххабізм).

Тема 8. Новітні релігійні течії (НРТ)

Класифікація головних типів (напрямів, груп) релігійного модернізму (неорелігій, НРТ, НРР) та характеристика діяльності їх міжнародних релігійних організацій.

Характер віровчення і діяльності найбільш поширених новітніх релігій (неорелігій) та НРТ, НРР. Неохристиянство. Неоорієнталізм. Синкретичні, квазінаукові та деструктивні релігійні течії.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усьо­го

у тому числі

усьо­го

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Ранні форми релігій світу

Тема 1 Релігія як сфера духовних феноменів людства

Тема 2 Первісні форми релігії

Тема 3 Етно-національна типологія релігії (регіональний аспект)

Тема 4 Світові релігії: буддизм

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2. Світові релігії та глобальний світ

Тема 5. Світові релігії: християнство

Тема 6. Історія розвитку традиційного християнства

Тема 7. Світові релігії: іслам

Тема 8. Новітні релігійні течії (НРТ)

Разом за змістовим модулем 2

Усього годин

Модуль 2

ІНДЗ

-

-

-

-

-

-

Усього годин

5. Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Релігія як сфера духовних феноменів людства
	Первісні форми релігії
	Етно-національна типологія релігії (регіональний аспект)
	Світові релігії: буддизм
	Світові релігії: християнство
	Історія розвитку традиційного християнства
	Світові релігії: іслам
	Новітні релігійні течії (НРТ)
Разом

Теми практичних занять