Матеріали та приладдя для роботи з ліплення у початкових класах

Ліплення – це спосіб створення скульптурного зображення з м’якого пластичного матеріалу шляхом додавання до початково взятого об’єму невеликих шматочків пластичного матеріалу, його ущільнення, витягування. Під час уроків ліплення в учнів активно розвивається почуття форми, об’єму і пропорцій, силуету, зорові і дотикові відчуття.

Матеріали ліплення - глина та пластилін. Глина - це гірська порода. Для ліплення використовують найбільш пластичні її сорти. В Україні є великі поклади глини, різної за кольором та пластичними властивостями. Існує біла, сіра, блакитно-сіра, сіро-зелена, жовта глина. Проте не кожна глина придатна для виробництва гончарних виробів, особливо кераміки.

Глинисті піски не є пластичними, при висушуванні тріскають, мають червоний колір і використовувалися здавна в українському побуті для фарбування стін, долівок. Інший різновид глини – суглинки використовується для виготовлення виробів малих форм. Після випалювання ці вироби набувають жовтогарячого кольору. Гончарна глина дає змогу виготовляти цікаві вироби: різні фігурки тварин і людей, свистунці, ґудзики, намисто, іграшки, посуд. Її можна точити на гончарному крузі, формувати різний посуд.

Для виготовлення гончарних виробів використовують сіро-зелену глину, оскільки вона пластична, в її складі відсутня зайва жирність, грубі частинки. Вона не є в’язкою, піддається випалюванню і набуває світло-жовтого кольору.

Різновидом глиняної скульптури є кераміка, виконана з обпеченої глини. Для обпікання глини невеликого розміру використовуються печі з температурою розігріву до 800 ’С. Для виготовлення керамічних виробів використовують пісну глину, оскільки вона не руйнується в результаті обпікання. Гартується в печі кераміка в декілька прийомів – 4-5 разів по 5 хвилин з інтервалом 15-20 хвилин. Вироби виймаються із вистиглої печі. Випалена скульптура називається теракотою, вона легко обробляється гострими стеками, декорується темперними фарбами чи аквареллю, керамічною глазур’ю з додатковим вторинним обпіканням.

Таким же м’яким пластичним матеріалом є пластилін. З нього виготовляють роботи невеликого розміру. Пластилін - штучна пластична маса. Всі роботи з пластиліну способом ліплення виконують кистю руки, а для підрізання зайвого матеріалу використовують стеки. Стека – це спеціальна паличка, яка закінчується з обох кінців лопаточками різноманітної форми – овальної, загостреної, трикутної. Крім стеків для ліплення використовують спеціальні молоточки для набивання глини і металічні петлі для відсікання великих шматків.

Для роботи з глиною і пластиліном необхідно мати дошку, або підставку з рухомим диском. Переваги рухомої підставки полягають у тому, що він дозволяє обробляти форму зі всіх сторін. Якщо глиняна скульптура виконується розміром заввишки 20 см, то вона обов’язково повинна мати жорсткий внутрішній каркас, інакше вона буде деформуватися. Каркас виготовляється з дроту і кріпиться на підставку.

В умовах школи найбільш зручним є зберігання скульптурних робіт у висушеному вигляді. Сушити та зберігати глиняні вироби слід на стелажах, вкриваючи від сонячного світла, при помірній температурі, протягом кількох днів. Висушені роботи піддаються декоруванню аквареллю і гуашшю. Така техніка розпису називається ангоб.