Тримання під вартою

Сутність тримання під вартою полягає в обмеженні свободи підозрюваного і поміщенні його у місця попереднього ув’язнення, які визначені законом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Порядок звільнення особи з-під варти передбачений ст. 202 КПК України.

Строк тримання під вартою може бути продовжено в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

1. Складання відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 184 КПК України клопотання про тримання під вартою Див. додаток № 27.

2. Погодження зазначеного клопотання з прокурором.

3. Звернення із відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

4. Надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування тримання під вартою, не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

5. Отримання ухвали слідчого судді про застосування тримання під вартою та негайне її виконання.

6. Оголошення та негайне вручення підозрюваному копії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту.

7. Складання протоколу про оголошення та негайне вручення підозрюваному копії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту Див. додаток № 25.