Загальна характеристика поняття. Структура поняття

Терміни природної мови (значимі слова та словосполучення) мають дві важливі характеристики: предметне й смислове значення. Предметне значення терміна - це предмет, знаком якого є цей термін. При цьому таким предметом можуть бути явища, події, властивості, відношення тощо. Смислове значення терміна - це певна інформація про предмет, який позначається цим терміном. У повсякденному житті ми не так часто замислюємося про смисл термінів. Іноді ми навіть впевнено використовуємо слова і словосполучення, точний смисл яких нам не відомий, але інтуїтивно ми розуміємо, що вони означають. Однак існують такі випадки, коли потрібна особлива точність при застосуванні тих чи інших термінів, коли покладатися тільки на інтуїцію стає недоцільним. Особливе значення це має для юристів. Невизначенність правових понять у більшості випадків як практичної, так і теоретичної діяльності правознавця може призвести до небажаних результатів.

Контрольні питання

і. Що таке аналогія?

2.Які види аналогії ви знаєте?

З.Наведіть приклади аналогії предметів і аналогії відносин,

4.Чому міркування за аналогією називається прадоподібним?

5.Чи може міркування за аналогією мати достовірний висновок?

Для вивчення теми "Правдоподібні міркування" ви можете також застосувати літературу:

Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. - М., 1996.- С. 259-289;

Войшвилло Е.К.

Ивин А.А. Логика. - М., 1999. - С.197-226;

Ивлев Ю.А. Логика. - М., 1998. - С. 106-134;

Конверський А.Є. Логік. - К., 1999. - С. 244-257;

Хоменко І.В. Логіка в задачах. - К., 1998. - СІ 19-144;

терміном "людина" протягом історії людства пов"язувалися різноманітні поняття. Давньогрецький філософ Платон визначав людину як "двоногу істоту, яка не має пір"я". Інший філософ Діоген (друга половина 5ст. до н.е.) обскубав курча і кинув його до ніг Платона із словами: "Ось твоя людина". Після цього Платон уточнив своє визначення: "людина - це двонога істота, яка не має пір'я і має широкі нігті". Ще один філософ охарактеризував людину як "істоту, яка має м'яку мочку вуха". Визначення Арістотеля: "людина - це політична тварина".

Окрім цих визначень існує багато інших: "людина - це тварина, яка здатна утворювати знаряддя праці", "людина - це тварина, яка може посміхатися", "людина - це тварина, яка має членороздільну мову" тощо.

Структура будь-якого поняття складається із змісту та обсягу.

Зміст поняття - це сукупність суттєвих ознак, на підставі яких узагальнюються та виділяються предмети у даному понятті.

Усі ознаки в логіці перш за все поділяться на відмітні та невідмітні. Відмітні ознаки - це ознаки, притаманні тільки одному предмету або класу предметів. Наприклад, відмітною ознакою трикутника є те, що сума його кутів дорівнює 180 градусам.

Невідмітні ознаки - це ознаки, притаманні батьом предметам або класам предметів. Наприклад, наявність сторін, кутів будуть невідмітними ознаками для трикутника як геометричної фігури.

Серед множини відмітних ознак виділяють клас суттєвих ознак. Це ознаки, які визначають якісну специфіку досліджуваного предмету, його сутність.

Зміст поняття фіксує саме сукупність суттєвих ознак предмета. Наприклад, зміст поняття "грабіж" складають такі суттєві ознаки:

1) відкрите 2) викрадання 3) індивідуального майна громадян.

Обсяг поняття - це клас усіх тих предметів, яким притаманні суттєві ознаки, що складають зміст поняття.

Наприклад, обсягом поняття "держава" є усі держави; обсягом поняття ^крадіжка" є усі злочини, яким притаманні ознаки цього поняття.

Предмети, що входять до обсягу понятя, називаються елементами

Так, у судочинстві завжди потрібно знати, чи підпадають дії людини під ту чи іншу статтю закону. Від цього знання безпосередньо залежить життя та доля людини, визначення її винності або невинності. В зв"язку з цим в правових кодексах намагаються однозначно зафіксувати термінологію, яка використовується у судочинстві. Зокрема, намагаються чітко вказати, які саме дії підпадають під означення "злочину", "крадіжки", "хуліганства" тощо.

Необхідність прийняття таких погоджень випливає з того, що слова природної мови, як прявило, багатозначні. Люди дуже часто не можуть порозумітися поміж собою не через те, що мають різні думки з тієї чи іншої проблеми, а тому, що вкладають різний смисл в одні й ті самі терміни. Так, спір між двома науковцями (наприклад, між юристом і філософом) може виявитися безрезультатним, якщо один з них під "злочином" розуміє будь-яке діяння, яке порушує моральні, етичні, правові норми, а другий - тільки протиправне діяння.

Отже, як бачимо для плідного спілкування між людьми існує насущна потреба в узгодженості термінології, в однозначному розумінні лексики мови.

Але що означає "розуміти термін", "однозначно його витлумачуваати"? Розуміти термін означає знати, які предмети підпадають під нього, тобто знати, які предмети можуть ним позначатися. Вирішуючи це питання, людина відрізняє одні предмети від інших, формулює певні поняття про них.

Отже, поняття - це думка, яка шляхом вказівки на деяку ознаку виділяє з універсуму і узагальнюєв клас предмети, яким притаманна ця ознака.

Наприклад, думка, яка виражається за допомогою словосполучення "таємне викрадання індивідуального майна громадян", є поняттям, тому що вона узагальнює вся діяння, які є крадіжками. Іноді говорять, що розглянута думка є поняттям такого злочину, як крадіжка.

Треба відрізняти сам термін і поняття про нього. З одним і тим самим терміном можуть спввідноситися різні поняття. Так, наприклад, з

6.2. Типи відношень між поняттями 6.2.1. Порівнянні й непорівнянні поняття

У логіці всі поняття за змістом поділяються на порівнянні й непорівнянні.

Порівнянні поняття належать до одного предметного універсуму, тобто мають спільні родові ознаки. Наприклад, для понять «троянда» й «тигр» можна встановити спільну родову ознаку: «бути живим створінням». Ці поняття є порівнянними.

Непорівнянні поняття не належать до одного предметного універсуму, тобто не мають спільних родових ознак. Наприклад, для таких пар понять, як «музика» і «потяг», навряд чи можна знайти спільну родову ознаку. Ці поняття є непорівнянними.

Певні відношення можна встановити липіе між порівнянними поняттями, які, в свою чергу, поділяють на множину сумісних і множину несумісних понять.

Якщо обсяги двох (або декількох) понять мають хоча б один спільний елемент, то такі поняття називають сумісними. Обсяги сумісних понять повністю або частково співпадають.

Якщо обсяги двох (або декількох) понять не мають жодного спільного елементу, то такі поняття називають несумісними. Обсяги таких понять не співпадають.

Відповідно до цього поділу понять у логіці відрізняють типи відношень між сумісними поняттями й типи відношень між несумісними поняттями. Розглянемо їх більш докладно.

6.2.2. Типи відношень між сумісними поняттями

Існує три типи відношень між поняттями, які є сумісними:

• відношення тотожності;

• відношення підпорядкування;

• відношення перетину.

1. Відношення тотожності.

обсягу. Наприклад, "Київ" є елементом обсягу поняття "місто", "Київський національний університет імені Тараса Шевченка" є елементом обсягу поняття "університет".

Прийнято вважати, що відношення між обсягом та змістом поняття регулюється законом, який отримав назву "законі/ оберненого відношення між обсягом та змістом поняття". Його сутність така: чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг, і навпаки. Точніше, якщо зміст одного поняття є ширшим, ніж зміст іншого поняття, то обсяг першого поняття є вужчим, ніж обсяг другого поняття. Зазначимо, що в законі оберненого відношення йдеться про відношення між обсягом і змістом таких понять, які мають один і той самий рід.

Проілюструємо дію наведеного закону. Зміст поняття -«студент» визначається ознакою «навчатись у вищому учбовому закладі». Його обсяг складає множина всіх людей, які навчаються у вузах. Збільшимо зміст цього поняття (введемо нову ознаку): «навчатись на юридичному факультеті». Таке збільшення змісту спричинить появу поняття з мен­шим обсягом («студент-юрист»), оскільки буде матися на увазі лише множина студентів, які навчаються на юридичному факультеті.

Цей матеріал більш докладно можна подивитися у підручнику Хоменко І.В. "Логіка - юристам". - К„ 1997. - С. 192-196 (теорія), С.311 (практика).

Контрольні запитання

1. У чому полягає необхідність створювання понять?

2. Як можна визначити поняття?

3. Як співвідносяться термін і поняття про термін?

4. Чи можуть з одним і тим самим терміном співвідноситися різні
поняття?

5. Що таке зміст поняття?

6. Що таке обсяг понять?

7. Який закон регулює відносини між змістом та обсягом поняття? У
чому полягає його сутність?

За обсягом видове поняття В є вужчим, ніж родове поняття А, але за змістом видове поняття В включає в себе родове поняття А.

Відношення підпорядкування не характеризує поняття, які виражають співвідношення частини й цілого, бо між такими поняттями відсутній родо-видовий зв'язок. Наприклад, такі пари понять, як «книга»- і «сторінка книги», «район міста» і «місто», «університет* і «юридичний факультет», не знаходяться у відношенні підпорядкування.

3. Відношення перетину.

Відношення перетину характеризує поняття, обсяги яких частково співпадають. Маються на увазі такі поняття, до обсягів яких включаються спільні елементи, однак, обсяг кожного з цих понять включає також предмети, що не являються елементами обсягу іншого поняття. Схема відношення перетину:

А — «свідок»; В - «родич».

6.2.3. Типи відношень між несумісними поняттями

Існує три типи відношень між поняттями, що є несумісними:

• відношення співпідпорядкування;

• відношення протилежності;

• відношення протиріччя.

1. Відношення співпідпорядкування.

Відношення співпідпорядкування характеризує відношення між поняттями, які є різними видами одного роду. У даному випадку обсяги видових понять не співпадають і повністю включаються до обсягу родового поняття.

Тотожними називаються такі поняття, які хоча і мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають.

Схема відношення тотожності:

А — «вранішня зірка»;

В — «вечірня зірка».

Ці поняття (А і В) є тотожними з огляду на те, що в їхніх обсягах узагальнюється один і той самий предмет — планета Венера, хоча узагальнення здійснюється на підставі різних ознак.

Ще одним прикладом відношення тотожності може служити така пара понять: А — «стаття 141 КК України» і В — «стаття, яка передбачає відповідальність за грабіж».

Зазначимо, що тотожні поняття не слід плутати із абсолютними синонімами, які є різними термінами, що мають однаковий смисл і денотат (наприклад, «мовознавство» і «лінгвістика»; «право» і «юриспруденція»). Абсолютні синоніми фіксують одне й те саме поняття, а для встановлення певних відношень необхідно мати, принаймні, два поняття (а не два різних терміни).

2. Відношення підпорядкування.

Відношення підпорядкування характеризує відношення між родовим поняттям і поняттям, що виражає (фіксує) один з видів цього роду. Тобто маються на увазі два поняття, обсяг одного з яких становить частину обсягу другого поняття (включається в обсяг другого поняття, однак не вичерпує його).

Схема відношення підпорядкування:

А — «право»;

В — «кримінальне право».

6.2.4. Приклади відношень між поняттями

Розглянуті вище відношення є базисними. За їх допомогою можна встановлювати відношення між декількома поняттями, до того ж ці відношення можуть бути різноманітними.

Так, наприклад, установимо відношення між такими поняттями: "письменник", "сучасний письменник", "український письменник", "Тарас Шевченко"

Схема їх відношень така:

Знання відношень між поняттями має велике значення для юристів. Термінологія правової науки достатньо складна і численна. Щоб з'ясувати її, треба зрозуміти основні вирази, тобто створити поняття про них; визначити їх зміст і обсяг. Але це ще не все. Кваліфікований спеціаліст повинен грамотно встановлювати відношення між цими поняттями. При вирішенні цього питання знання логіки стає необхідним.

Так, наприклад, розглянемо такі правові поняття, як «крадіжка» і «грабіж». Іноді їх плутають і підміняють одне одним.

З'ясуємо їх зміст і обсяг. Зміст поняття «крадіжка» за статтею 140 КК України визначається як «таємне викрадання індивідуального майна громадян». Обсягом цього поняття будуть усі злочини, яким притаманні наведеш вище ознаки.

Зміст поняття «грабіж» за статтею 141 КК України визначається як «відкрите викрадання індивідуального майна громадян». Обсягом цього поняття будуть усі злочини, яким притаманні наведені вище ознаки.

Як бачимо, розглянуті поняття мають одну спільну родову ознаку: вони є злочинами проти індивідуальної власності громадян. Але їхні видові ознаки відрізняються. На цій підставі можна зробити висновок, що «крадіжка» й «грабіж»

— це несумісні поняття, і відношення, яке існує між ними,

— це відношення підпорядкування. Тому змішувати їх у міркуваннях
неможливо: нема такої крадіжки, яка була б одночасно
пограбуванням і навпаки.

Схема відношення співпідпорядкування: А

А — «вищий учбовий заклад»;

В — «університет»;

С — «інститут».

2. Відношення протилежності.

Відношення протилежності характеризує такі поняття, зміст яких відрізняється найвищою мірою, тобто: а) сума обсягів протилежних понять не вичерпує обсяг родового поняття; б) обсяги таких понять є двома крайніми видами в множині видів, які виділяються в межах певного роду (певного універсуму) на підставі деякої ознаки; в) одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки іншого поняття, але й замінюють їх на протилежні ознаки.

Схема відношення протилежності:

А — «гарний»; В — «потворний».

3. Відношення протиріччя.

Відношення протиріччя характеризує такі два поняття, які також є видами одного роду, але на відміну від відношення протилежності сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття, а зміст одного з них просто заперечує зміст іншого.

Схема відношення протиріччя:

А — «законний»; В — «незаконний»

6.3. Логічні операції над поняттями 6.3.1- Обмеження та узагальнення понять

Узагальнення понять — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід від деякого поняття до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом.

Наприклад, результатом узагальнення поняття «державна зрада» є поняття -«зрада».

Існує межа узагальнення для кожного поняття в рамках тієї чи іншої науки або безвідносно до неї. Такою межею є універсальне поняття, тобто таке поняття, яке не має роду в рамках тієї чи іншої науки або безвідносно до неї. Іноді такі поняття називають ще категоріями. Так, наприклад, не можна узагальнити поняття: «матерія», «свідомість», «простір», «час», «існування» і т. ін.

Зворотною до узагальнення є операція обмеження понять. Обмеження понять — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід від деякого поняття до поняття з меншим обсягом, але більшим змістом. Границею обмеження є одиничні поняття, тобто поняття, які характеризують тільки один предмет.

6.3.2. Поділ понять

6.3.2.1. Загальна характеристика поділу. Види поділу Поділ — це логічна операція, в результаті якої здійснюється перехід

від деякого родового поняття, до множини видових понять. Це процес

виявлення можливих видових понять деякого роду. Поділяється, строго

кажучи, не саме поняття, а його обсяг. Поділ розбиває обсяг вихідного

родового поняття на обсяги видових понять.

Поняття, обсяг якого підлягає поділу, називається подільним