ТЕМА 16. Злочини проти авторитету органів державної вла­ди, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

Конституція України про основні принципи управління в державі. Особливості механізму кримінально-правової охоро­ни управлінської діяльності в Україні та основні напрями його вдосконалення на сучасному етапі.

Загальна характеристика злочинів проти порядку управлін­ня за чинним кримінальним законодавством України та пробле­ми систематизації їх юридичних складів.

Злочини, що посягають на загальні засади управлінської діяльності в державі. Наруга над державними символами: особ-59

ливості юридичних складів злочинів. Незаконне підняття Дер­жавного Прапора України на річковому або морському судні: особливості об’єктивної сторони та ознак суб’єкта злочину. Не­законне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій: аналіз юридичного складу зло­чину. Захоплення державних або громадських будівель чи спо­руд: особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін юридично­го складу злочину. Самовільне присвоєння владних повнова­жень або звання службової особи: особливості юридичного складу злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочина­ми. Одержання незаконної винагороди працівником державно­го підприємства, установи чи організації: аналіз юридичного складу злочину, відмежування від інших злочинів. Самоправ­ство: особливості юридичного складу злочину. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших зло­чинів, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами.

Злочини, що посягають на окремі блага та інтереси фізич­них осіб як суб’єктів управлінської діяльності. Опір представ­никові влади, працівникові правоохоронного органу, члену гро­мадського формування з охорони громадського порядку і дер­жавного кордону або військовослужбовцеві: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів, кваліфіка­ція за сукупністю з іншими злочинами. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу: особливості юридич­них складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими зло­чинами. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів. Втручання в діяльність державного діяча: особ­ливості об’єктивної та суб’єктивної сторін юридичного складу злочину. Погроза або насильство щодо державного чи громадсь­кого діяча: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від суміжних злочинів. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу: особливості юридичних складів злочину. Посягання на життя працівника правоохорон­ного органу, члена громадського формування з охорони гро­мадського порядку і державного кордону або військовослужбов­ця: аналіз юридичного складу злочину, відмежування від інших злочинів. Захоплення представника влади або працівника пра­воохоронного органу як заручника: аналіз юридичного складу

злочину, відмежування від суміжних злочинів. Погроза або на­сильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок: особливості юридичних складів злочи­ну. Перешкоджання діяльності народного депутата України чи депутата місцевої ради: аналіз юридичних складів злочину. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок: особливості юридичних складів злочину.

Злочини, що посягають на встановлений порядок функціо­нування матеріальних носіїв управлінської діяльності. Викра­дення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання служ­бовим становищем або їх пошкодження: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів. Підроблен­ня документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, викорис­тання підроблених документів: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів, кваліфікація за су­купністю з іншими злочинами. Незаконне використання спе­ціальних технічних засобів негласного отримання інформації: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від суміжних злочинів. Умисне пошкодження ліній зв’язку: особливості об’єк­тивної та суб’єктивної сторін юридичного складу злочину, ква­ліфікація за сукупністю з іншими злочинами.